Ухвала суду № 21527407, 18.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2258/11

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 16.01.2012 року), ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 15.11.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького виробничого підприємства "Черемош" Українського товариства глухих до Державної податкової інспекції у м.Чернівці, Управління Державного казначейства у м.Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання відшкодувати суми ПДВ , -

В С Т А Н О В И В :

ВП "Черемош" УТОГ звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Чернівці, УДК у м.Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що з 28.04.2011 року по 16.05.2011 року ДПІ у м. Чернівці проводилась позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої було складено акт №1316/23-3/31396353 від 23.05.2011 року. Зокрема, за наслідками проведеної перевірки було виявлено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 колонки Б Декларації з ПДВ на загальну суму 11355,81 грн. На підставі акту перевірки ДПІ у м.Чернівці було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000380280 від 07.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 11355,81 грн. і нараховано штрафні санкції в сумі 1 грн. Вважаючи висновки ДПІ у м.Чернівці безпідставними та неогрунтованими, просили суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000380280 від 07.06.2011 року та зобов'язати ДПІ у м.Чернівці та УДК у м.Чернівці відшкодувати ВП "Черемош" УТОГ 11355,81 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник ДПІ у м.Чернівці (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали повністю за обставин, викладених у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи. Проти задоволення апеляційної скарги заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обгрунтованим, і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

В судове засідання представник відповідача УДК у м.Чернівці не з'явився, хоча про час та місце розгялду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, які при вирішенні питання про можливість розгляду справи за даної явки сторін поклалися на думку суду, враховуючи те, що явка представника УДК у м.Чернівці в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Чернівецьке виробниче підприємство "Черемош" УТОГ зареєстроване як юридична особа (а.с.69), являється платником податків та користується пільгами з оподаткування на підставі рішення Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів від 09.08.2011 року №2 (а.с. 70).

За період 28.04.2011 року по 16.05.2011 року ДПІ у м. Чернівці проводилась позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої було складено акт №1316/23-3/31396353 від 23.05.2011 року (а.с. 39-60). За наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", безпідставне включення до складу податкового кредиту суму 11355,81 грн. внаслідок декларування податкового кредиту за нікчемним правочином, укладеним ЧВП "Черемош" УТОГ з ТОВ "Мембрана плюс", а також неправомірно заявлену до повернення суму бюджетного відшкодування та зазначену суму.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Чернівці було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000380280 від 07.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ЧВП "Черемош" УТОГ в розмірі 11355,81 грн. і нараховано штрафні санкції в сумі 1 грн. (а.с.63).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) ( п.п. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість").

В силу вимог п. 7.5. цього ж закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 Закону України “Про податок на додану вартість”).

На підставі п.п. 7.7.4 цього ж Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Висновки ДПІ у м.Чернівці щодо неправомірності заявлення до відшкодування суми ПДВ грунтувались на тому, що укладений між позивачем та ТОВ "Мембрана плюс" договір купівлі-продажу від 01.01.2009 року №0101/09 (а.с. 28), на їх думку, мав характер нікчемного правочину. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність і необгрунтованість таких доводів ДПІ у м.Чернівці. Так, належними доказами реальності і фактичності товарних операцій між зазначеними контрагентами, які були досліджені і взяті до уваги судом, являються рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення, акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с.14-27). Також матеріалами справи спростовуються доводи податкового органу в частині неможливості ТОВ "Мембрана плюс" провадити господарську діяльність через відсутність відповідних для цього виробничих потужностей і складських приміщень (а.с. 84-85). Оскільки зазначеними спростовуються також доводи апеляційної скарги, колегія суддів їх відхиляє.

Тому, зважаючи на приписи статтей 215, 228 ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати зазначений правочин недійсним (нікчемним).

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Білоус О.В.

Судді< Список >Совгира Д. І.

< Список >Курко О. П.

<Список >

<Список >