Ухвала суду № 21527077, 11.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/12529/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1744,80 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі (УПФ України в Хмельницькому районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до фіізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 1744 грн. 80 коп.

01 листопада 2011 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено те, що ОСОБА_2 24 грудня 1996 року зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.

Так, відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (Закон №1058).

Згідно ч. 2 ст. 5 вказаного Закону визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків, їх права та обовязки.

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Так, зокрема, страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру (п.1 ч.1 ст. 14 Закону №1058).

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст. 17, п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” платник страхових внесків зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в повному обсязі страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки базовим звітним періодом для позивача є квартал, то вон зобовязана була сплатити нараховані страхові внески за липень грудень 2010 року до 20 січня 2011 року.

Частиною 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч.3 ст. 106 Закону №1058).

Крім того, пунктом 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (б) передбачено, що якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду. А в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобовязаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Отже, позивачем на виконання вищевказаних норм на адресу відповідача направлялась вимога №Ф-478 від 04 березня 2011 року про сплату боргу в сумі 1744 грн. 80 коп., яка отримана відповідачем 15 березня 2011 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 4).

Нарахована позивачем сума протягом десяти робочих днів після отримання вимоги відповідачем не сплачена та ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржена.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності" як на підставу для звільнення платників єдиного та фіксованого податків від сплати внесків до Пенсійного фонду України, оскільки він поширює свою дію на податкові відносини, а страхові внески не включаються до складу податків, інших обов`язкових платежів, що складають систему оподаткування та не можуть встановлюватись пільги щодо їх нарахування та сплати.

Крім того, в силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Не проведення розрахунків з Пенсійним фондом істотно зачіпає інтереси держави, перешкоджає їй в здійсненні своєчасного та в повному обсязі фінансування пенсійних виплат відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що УПФ України в Хмельницькому районі діяло на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Сторчак В. Ю.

<Список >

<Список >