Ухвала суду № 21527024, 11.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8851/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

відповідача(апелянта): ОСОБА_2 (довіреність від 11.02.2010 року)

позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 10.01.2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Хмельницькмонолітбуд" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Хмельницькмонолітбуд" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ у м.Хмельницькому була проведена перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої було складено акт №4027/23-5/30621633 від 31.05.2011 року. В акті перевірки було встановлено заниження суми податку на прибуток в сумі 184353 грн., податку на додану вартість в сумі 159623 грн., земельного податку в сумі 2744,64 грн. На підставі акту перевірки №4027/23-5/30621633 від 31.05.2011 року керівником ДПІ у м.Хмельницькому прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року №0003582301/1664 з податку на прибуток та №0003852301/1662 з податку на додану вартість. Вважаючи такі рішення незаконними, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т. 1, а.с. 164), просили визнати їх недійсними і скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта (відповідача) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, вважаючи рішення суду законним, обгрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП "Хмельницькмонолітбуд" зареєстроване 26.11.1999 року як юридична особа (т. 1 а.с.7) та являється платником податку на додану вартість з 26.11.2009 року, свідоцтво платника ПДВ №100256368 (т.1, а.с.8).

На підставі направлень від 04.05.2011 року №00900, від 18.05.2011 року №001017, відповідачем проводилась документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства - за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки було складено акт №4027/23-5/30621633 від 31.05.2011 року (т.1, а.с. 182-250), яким було встановлено, крім іншого, порушення ПП "Хмельницькмонолітбуд"п.п 4.1.4, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п 5.2.1, п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 184 353 грн., п.п 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.5 п.7.4, п.п 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 159 623 грн. На підставі навденого, ДПІ у м.Хмельницькому були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року №0003582301/1664 з податку на прибуток (т.1 а.с. 9) та №0003852301/1662 з податку на додану вартість (т.1, а.с. 10), яким збільшені суми грошового зобов'язання ПП "Хмельницькмонолітбуд" з цих податків на суми 184 353 грн. та 159 623 грн. відповідно.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого керувався тим, що в силу п.п. 5.2.1. п 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибунту підприємств" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (п.п. 11.3.1).

Згідно вимог ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Проте, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду згдіно п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 ст.7 зазначеного Закону.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року. Зазначені законодавчі положення узгоджуються з нормами ст.ст. 198-200 ПК України, що регулює спірні правовідносини, які настали з 01.01.2011 року.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача і висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків ДПІ у м.Хмльницькому щодо відсутності фактично здійснених операцій позивача з контрагентом ПП "Вест-Буд" з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 30.03.2010 року між позивачем та ПП "Вест-Буд" було укладено договір №05/03/10 про виконання робіт (послуг) (т.1, а.с. 12), за умовами якого виконавець зобов'язався виконувати роботу по будівництву елеватора в смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області. Крім того, між названими контрагентами 03.01.2011 року був укладений договір №3/01/11 (т.1, а.с. 104) на виконання робіт по будівництву.

На підтвердження реальності зазначених договорів та фактичності понесених за ними витрат позивачем було надано суду першої інстанції акти приймання виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт, а також відповідні податкові накладні (т.1, а.с. 13-141). Крім того, за результатами зустрічної звірки ПП "Вест-Буд", проведеної ДПІ у м.Хмельницькому, частково підтверджено реальність господарських відносин з ТОВ "Хмельницькмонолітбуд" (т.2, а.с. 69-163). Зазначені докази були досліджені судом першої інстанції і обгрунтовано взяті до уваги при вирішенні спору по суті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при частковому скасуванні оскаржувані повідомлення-рішення втатять свою цілісність. З урахуванням того, що рішення суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправним частково, якщо цю частину може бути ідентифіковано, та якщо без неї оспорюваний акт не втрачає свою цілісність, колегія суддів погоджується з тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню повністю.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Білоус О.В.

Судді< Список >Совгира Д. І.

< Список >Курко О. П.

<Список >

<Список >