Ухвала суду № 21522731, 26.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р.Справа № 2а-1870/3839/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-1870/3839/11

за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумська міжрайонна державна податкова інспекція, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ ПЛЮС", в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в загальному розмірі 319514,23 грн. в тому числі: податковий борг з власників транспортних засобів у сумі 91,75 грн., податковий борг по акцизному збору в сумі 308922,00 грн. та податковий борг по орендній платі в сумі 10430,48 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач не виконує обовязок зі сплати податків, а тому має заборгованість на загальну суму 319514,23 грн..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від07.07.2011р. адміністративний позов задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ ПЛЮС" на користь держави податковий борг в сумі 319514,23 грн..

Товариство з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від07.07.2011р. та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НБВ ПЛЮС" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 5) та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4).

Відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання по орендній платі за землю шляхом подачі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки до Сумської МДПІ за 2010 та 2011 роки. (а.с. 32-33). Виходячи з вищезазначеного, сума податкового боргу, яка підлягає сплаті в бюджет становить 10430,48 грн.

Відповідно до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с. 31), відповідач самостійно задекларував податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 367,00 грн., однак, залишок несплаченої заборгованості становить 91,75 грн.

01 червня 2009 року Сумською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ ПЛЮС" за період з 28.02.2007 по 31.03.2008, валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2007 по 31.03.2008. За результатами перевірки був складений акт про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ ПЛЮС" за період з 28.02.2007 по 31.03.2008, валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2007 по 31.03.2008 № 230/23/33872312 від 01 червня 2009 року (а.с. 8-25). Відповідач зазначений вище Акт отримав про що свідчить підпис директора та головного бухгалтера ТОВ "НБВ ПЛЮС" (а.с. 25). Також, відповідач у вказаному акті зазначив, що з актом перевірки не згоден (а.с. 25).

За результатами зазначеної вище перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0000132301 від 15 червня 2009 року (а.с. 26) відповідачу визначено суму податкового зобовязання з акцизного збору та застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 308922,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с. 26).

Відповідач оскаржив зазначене вище податкове повідомлення-рішення до суду та постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2010 було відмовлено ТОВ "НБВ ПЛЮС" про скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 (а.с. 27-30) апеляційна скарга ТОВ "НБВ ПЛЮС" була залишена без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду без змін.

Колегія суддів зазначає, що частиною 5 ст. 254 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання апелянта на те, що ним постанова суду першої інстанції та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду оскаржені, відкрите касаційне провадження, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки виконання зазначених рішень не зупинено, вони є обовязковими для виконання. Можливе скасування судового рішення в майбутньому не може бути підставою для його невиконання, якщо воно набрало законної сили і його виконання не зупинено.

Відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 05.03.2010 № 1/28 та другу податкову вимогу від 02.07.2010 № 2/86. Про це свідчать копії корінців першої та другої податкових вимог (а.с. 7). Зазначені податкові вимоги були отримані відповідачем про що свідчать повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с. 7).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII закріплено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 05.02.1998 року № 83/98-ВР (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від4 грудня 1990 року N 509-XII (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий борг відповідачем не сплачений, у звязку з чим зазначений податковий борг підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Також колегія суддів зазначає, що посилання в апеляційній скарзі на процесуальні порушення при розгляді справи судом першої інстанції не впливають на вирішення справи по суті. Відповідно дог ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-1870/3839/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2011 р.