Ухвала суду № 21523332, 29.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р.Справа № 2а-13082/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Мосіюк О.В.

представник позивача: Носов К.В.

представник третьої особи: Плескач І.С.

представник відповідача: Єсіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-13082/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" <Список ><Текст >

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області <Текст >треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Леда", Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпромпоставка" за участю Прокурора Дергачівського району Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000161601/0 від 19.09.2008р. та стягнення з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2008р. в сумі 173 606,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 р. позов задоволено частково:

- скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000161601/0 від 19.09.2008 року;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи.

Позивач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. На підтвердження своєї позиції про реальність здійснення спірних господарських операцій, надав документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Третя особа, ТОВ "Хімпромпоставка", підтримує позицію позивача щодо фактичного виконання господарських операцій, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Третя особа, ТОВ "Фірма "Леда", прокурор Дергачівського району Харківської області своїх представників в судове засідання не направили, хоча були повідомленні про час та місце розгляду справи. Зважаючи на такі обставини, наявність заяви представника прокуратури про розгляд за його відсутності, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої ТОВ “Слобожанський миловар” за червень 2008 року, було складено довідку від 01.08.2008 року №856/16-015/30357250, якою було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування у сумі 4 704669,0 грн. без урахування підтвердження правових відносин з контрагентами.

За наслідками проведеної 19.09.2008 р. невиїзної документальної перевірки правомірності декларування позивачем сум ПДВ до відшкодування за червень 2008 року було складено акт від 19.09.2008 року №997/16-015/30357250, у висновках якого стверджувалось про порушення ТОВ “Слобожанський миловар” вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: відсутність надмірної сплати ПДВ, оскільки жодним із контрагентів ТОВ “Слобожанський миловар” не нараховано та не сплачено до бюджету податок у сумі, заявленій до відшкодування ТОВ “Слобожанський миловар”.

На підставі зазначених висновків акту перевірки 19.09.2008 року Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000161601/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 173 606,0 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення частини позовних вимог, виходив з того, що господарські операції, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит та заявлено до відшкодування спірні суми надмірно сплаченого податку, мали реальний характер, а позивачем було дотримано встановлений законодавством порядок визначення суми такого відшкодування.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволеної частини позовних вимог, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абз.1 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз.3 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7).

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За змістом п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 названого закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Разом з тим, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання лише в тому випадку, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, податковий орган, який є субєктом владних повноважень, не подав до суду фактичних даних, які б свідчили про відсутність реального характеру здійснених господарських операцій з ТОВ "Фірма "Леда" та ТОВ "Хімпромпоставка" чи зазначив про інші докази на підтвердження нікчемності таких угод.

В свою чергу позивачем надано суду достатній об"єм доказового матеріалу, який свідчить про дійсне виконання укладених ним угод.

Зокрема, щодо укладеного між позивачем та ТОВ "Хімпромпоставка" договорами поставки № 3/01/1 від 03.01.2006 року та № 3/01/7 від 03.01.2007 року. Як вбачається з матеріалів справи, між зазначеними суб"єктами господарювання були укладені договори оренди приміщення офісу № 7/1 від 07.12.2005 року та оренди складського приміщення № 5/07 від 02.04.2007 року. Тобто на території виробничої бази позивача розташовувалися складські приміщення ТОВ "Хімпромпоставка" (150 кв.м.). Зазначені обставини зумовлюють відсутність товарно-транспортних накладних при здійсненні договірних відносин між позивачем та ТОВ "Хімпромпоставка" щодо постачання товару, який використовувався при виробництві мила. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеральних цінностей.

Щодо обставин виконання укладеного позивачем з ТОВ "Фірма "Леда" договору поставки № 142 від 10.10.2006 року. Крім видаткових накладних фактичне переміщення товару підтверджується наявними у справі товарно-транспортними накладними.

Сумнівів у здійснення позивачем спірних господарських операцій в ході розгляду справи у суду не виникло, оскільки будь-яких суперечностей у наданих документах первинного бухгалтерського та податкового обліку не виявлено. Крім того, враховуються обставини проведених розрахунків за отриманий товар безготівковим шляхом, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями з відмітками банківської установи про переказ коштів. При цьому слід зауважити, що податковий орган не заперечував факт сплати ПДВ позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг), як і факт сплати контрагентами позивача податку за такими господарськими операціями.

В свою чергу Дергачівською МДПІ Харківської області не наведено жодних належних доводів та не подано достатніх доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди (в тому числі щодо наявності ознак фіктивного підприємництва у контрагентів).

Відповідно до вимог п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В ході розгляду справи було встановлено, що заявлена позивачем спірна сума бюджетного відшкодування не брала участі у процесі формування бюджетного відшкодування у інших податкових періодах. Також, як вбачається з податкової декларації з ПДВ за червень 2008р., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів має нульові показники.

Відповідно до вимог п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ “Слобожанський миловар” було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка є додатком №4 до декларації з ПДВ за червень 2008 року, в якій позивач відобразив своє волевиявлення щодо отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 4704 669,00грн. на рахунок в установі банку.

Будь-яких порушень позивачем вимог діючого на той час Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982) щодо складання декларації з ПДВ за червень 2008 року та додатків до неї не виявлено.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомленнярішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 19.09.2008 року №0000161601/0, що зумовлює відсутність підстав для задоволення поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-13082/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2011 р.