Ухвала суду № 21521250, 29.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р.Справа № 2а-1670/1707/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник відповідача: Панченко Д.В.

представник позивача: Шулік О.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2011р. по справі№2а-1670/1707/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автодизель-сервіс" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автодизель-сервіс" звернулось до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2011 року № 0000401502/0/264 та першої податкової вимоги Кременчуцької ОДПІ від 01 березня 2011 року № 303/331.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 року зазначений позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог стверджує про порушення судом першої інстанції приписів п.п1.7 ст.1, п.п7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 19 січня 2011 року по 31 січня 2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість підприємства позивача.

За результатами перевірки 31 січня 2011 року складено акт № 352/15-322/24393027, в якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту та відповідно занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад 2010 року на суму 24548,40 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 31 січня 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2011 року №0000401502/0/264, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 24548,40 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 6137,10 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит за листопад 2010 року, без порушень чинного законодавства, розрахував та сплатив податкові зобовязання з податку на додану вартість за цей період.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 01 листопада 2010 року між позивачем (Покупець) та ПП "Нафта-Капітал" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 8/11/10, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити запасні частини до вантажних та легкових автомобілів та обладнання до них. На виконання умов вказаного договору, ПП "Нафта-Капітал" поставлено позивачу 54 найменування товару згідно видаткової накладної від 01 листопада 2010 року № 101 на загальну суму 147290,0 грн., а також виписано податкову накладну від 01 листопада 2010 року № 101, оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "Нафта-Капітал", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 25 листопада 2010 року №210 на суму 49500,00 грн., від 26 листопада 2010 року № 212 на суму 48120,00 грн., від 30 листопада 2010 року № 213 на суму 49670,00 грн., отже, позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 01 листопада 2010 року №8/11/10 в частині належної оплати товару.

Таким чином, податкова накладна від 01 листопада 2010 року № 101 видана ПП "Нафта-Капітал" для документального оформлення виконаної угоди, оформлена належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно податкової накладної від 01 листопада 2010 року № 101 позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Крім того, встановлено, що товар, придбаний у ПП "Нафто-Капітал" забирався самовивозом. Відповідно до пояснень директора ТОВ "Кременчук-автодизель-сервіс" доставка запчастин до складу покупця здійснювалась автотранспортом ТОВ "Кременчук-автодизель-сервіс". Товар перевозився автомобілем НОМЕР_1, DAEWOO LANOS TF69Y, яким товариство користується для перевезення вантажів на підставі договору позички від 07 квітня 2006 року, що підтверджується договором позички.

Факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товару № 186 від 01 листопада 2010 року та актом приймання-передачі товарів від 01 листопада 2011 року.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаним договором товар у господарській діяльності. Даний товар був проданий іншим підприємствам, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: накладною від 01 листопада 2010 року № 101, видатковою накладною від 01 листопада 2010 року № 101, податковою накладною від 01 листопада 2010 року № 101, договором поставки товару від 01 листопада 2010 року № 8/11/10, платіжними дорученнями № 212 від 26 листопада 2010 року, № 210 від 25 листопада 2010 року, № 213 від 30 листопада 2010 року, довіреністю на отримання товару № 186 від 01 листопада 2010 року, актом приймання-передачі товарів від 01 листопада 2010 року, договором позички від 07 квітня 2006 року, подорожнім листом службового легкового автомобіля № 207 від 01 листопада 2010 року, вищезазначена угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання даного правочинну фіктивним - відсутні.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі дані.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладення договору, ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс" та ПП "Нафта-Капітал" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, оформленої ПП "Нафта-Капітал", є правомірним.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 цього ж Закону платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що несплата ПДВ продавцем не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкової накладної від ПП "Нафта-Капітал" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цим документом, позивач правомірно сформував податковий кредит за листопад 2010 року та без порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2011р. по справі№2а-1670/1707/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >