Ухвала суду № 21521223, 26.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р.Справа № 2а-3189/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі№2а-3189/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Україна" <Список ><Текст >

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасуванння податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Україна» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі відповідач), в якому просить суд, визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2010 року №0002192340/2 про донарахування позивачу податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 222 034,50 грн., в тому числі основного платежу 148023,00 грн., санкції

74 011,540 грн. та №002182340/2 про донарахування позивачу податку на додану вартість у загальному розмірі 417444,00 грн., в тому числі за основним платежем 278296,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями 139148,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що працівниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.01.2008 року по 31.03.2010 року,про що був складений акт № 3991/234/35597807 від 04.01.2010 року.

Порушення встановлені під час перевірки склали у заниженні податку на прибуток на загальну суму 148023,00 грн., а також п.п. 7.2.3,п.7.2,п.п.7.4.1,п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 278296,00 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 року № 00002192340/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 417444,00 грн., з яких 278296,00 грн. основний платіж, 139148,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція та податкове повідомлення № 0002182340/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 222034,50 грн., в тому числі основного платежу 148023,00 грн., санкції 74011, 540 грн.

Приймаючи постанову про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ”, податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.2.6п.7.2 ст.7 зазначеного Закону каже, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє (послуги), на вимогу їх отримувача.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Підпунктом 7.5.1п.7.5ст.7 вказаного вище Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної. Що засвідчує факт придання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі п.п.5.2.1п.5.2ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат, які сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

В ході господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «В.А.Н.», з яким був укладений договір №40 на поставку продукції, а саме: електростанцій ЕД-4-Т/230 у кількості 46 штук на суму 505808,00 грн.

Позивачем свої обовязки щодо оплати за отриманий товар за зазначеною вище угодою були виконанні шляхом укладання договору переуступки права вимоги №1 від 13.08.2008 року з ТОВ «Т.А.В.-Інжиніринг».

Крім цього, з даним контрагентом позивача були укладенні усні угоди купівлі-продажу короба до шафи навісної на суму 3960,00 грн.; портативний компютер на суму 6420,00 грн.; на придбання кусторезу SOLO 142 на суму 195048,00 грн.

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Будмонтажсервіс», з яким був укладений договір поставки продукції від 5 травня 2008 року №71 електороагрегатів ЕД-2,0-Т/230 у кількості 15 штук, електроагрегати ЕД-4,0-Т/230 у кількості 15 штук; зварювальні агрегати АСД-4 у кількості 10 штук, тощо.

Окрім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Гелексі трейд сервіс» з яким був укладений договір №10/НЮ-04 на купівлю-продажу інструментів, обладнання, матеріалів, комплектуючих запчастин, тощо.

Податковим органом ставиться під сумнів фактичне виконання даних угод, оскільки відсутні докази здійснення транспортування даного виду товару, вчинення розрахунку позивачем за наданий товар.

Обґрунтованих зауважень з цього приводу представник позивача не надав.

Посилання апеляційної скарги на наявність у справі первинних бухгалтерських документів,а саме: видаткових накладних, податкових накладних, не спростовують висновків суду.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду про знаходження контрагентів позивача на віддаленій відстані від нього, тому необхідності здійснення транспортування.

У відповідності до розділу 1 «Правил перевезень вантажів автомобільними транспортом України в Україні», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, який призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення , оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна.

Матеріали справи не містять товарно-транспортних накладних.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та законною.

З приводу взаємовідносин з ВАТ «Укртелеком», то колегія суддів погоджується з доводом суду першої інстанції про сумнівність укладання угоди по ремонту та технічному обслуговуванню дизельної електростанції АС 814 ТР на суму 15524,00 грн. 29.02.2008 року в межах виконання договору з ВАТ «Укртелеком» від 24.03.2008 року.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі в становлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова суду не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі№2а-3189/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.09.2011 р.