Ухвала суду № 21519391, 26.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р.Справа № 2а-1870/2490/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі№2а-1870/2490/11

за позовом ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб" <Список ><Текст >

до ДПІ в м. Суми, ГУДКУкраїни в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року адміністративний позов ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до ДПІ в м. Суми, ГУДК України у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми від 11.04.2011 року №0000742306/0/28605, №0000732306/0/28616. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 81460,38грн. Стягнуто Державного бюджету України на користь ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" судові витрати в розмірі 818,0грн.

ДПІ в м. Суми, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного від 262507.2011р. , прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення ДПІ в м. Суми, суд першої інстанції виходив з того , що висновок ДПІ в м. Суми про порушення позивачем п.п.7.4.1 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10, Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями суперечить обставинам справи, тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28.03.2011р. фахівцями ДПІ в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ,що декларувалось в періоди за травень 2008р., за липень 2008року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ,що декларувалось в періоди за червень 2008р., за вересень 2008року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за серпень 2008р., за травень 201 Ороку, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за квітень 2010р., за липень 2010року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за червень 2010р., за серпень 2010року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ,що декларувалось в періоди за липень 2010р., за результатами якої складено акт від 28.03.2011 р. № 2037/23-6/30991664.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1 , п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10, Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10р. , а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008р. на суму 1621,48 грн., за червень 2008р. на суму 1284,90 грн., за вересень 2008р. на суму 1192,55 грн., за листопад 2008р. на суму 1542,24 грн., за травень 2010р. на суму 1065,11 грн., за липень 2010р. на суму 63314,50 грн., за серпень 2010р. на суму 15459,29 грн.

На підставі акту перевірки керівником ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011р. №0000732306/28616, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 85480,07грн. та №0000742306/0/28605, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81460,38 грн.

Підставою для зазначеного висновку податкового органу слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що ДП "ЗОБВТ" в декларації за червень 2008р. включило до складу податкової кредиту суму ПДВ 2129грн., в той час як постачальник - ТОВ "Меблева компанія України", до складу податкових зобов'язань включило суму ПДВ - 507,52 грн., розбіжність становить 1621,48грн. За результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України згідно податкової звітності з ПДВ у періоді, що перевірявся виявлені розбіжності між задекларованим позивачем податковим кредитом та задекларованими зобов»язаннями контрагентів: ПФ "ТВ- Сплав", ПФ "Вілена", ТОВ "НВФ" Фактор", ПП ОСОБА_2 Також в ході перевірки були наплавлені запити щодо проведення зустрічних перевірок по постачальникам: МПП «Боніта», ВКФ ТОВ «Кріопром», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Сапфір», але відповіді не були отримані, а по контрагенту ПП ВКФ «Апогей», надійшла відповідь, згідно якої податкова звітність за липень 2010року не визнана як податкова.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України “Про податок на додану вартість”.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 названої статті Закону у тій самій редакції суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальником таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї є норми Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2008 року у розмірі 1284,9грн. внаслідок зменшення ним від'ємного значення за травень 2008 року у цій сумі.

Від'ємне значення за травень 2008 року зменшено через відсутність документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту позивачем по господарських операціях між позивачем і ПФ «ТВ-Сплав», які були здійсненні на підставі договору від 15.01.08. №79/9-10-08.

На виконання умов вказаного договору ПФ «ТВ-Сплав» здійснювало поставки позивачу пластин твердосплавних, зокрема у квітні 2008 року.

В підтвердження факту поставки товару фірмою «ТВ-Сплав» надано позивачу податкові та видаткові накладні, за якими позивачем товар був отриманий.

Підтвердженням фактичного отримання позивачем товару від ПФ «ТВ-Сплав» є також прибуткові ордери від 01.04.2008 № 244, від 18.04.2008 №294, від 29.04.2008 №331 та №332, згідно яких товар оприбутковано на склад позивача та використано у господарській діяльності для виробництва литва.

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, здійснена позивачем платіжними) дорученнями № 520 від 06.03.2008, № 1598 від 17.04.2008, № 1639 від 21.04.2008 згідно наданих постачальником рахунку - фактури від 01.04.2008 № СФ-0000276 та рахунків від 06 02 2008 №104 від 29.02.08 №182, №183 від 24.03.08 №241, від 16.04.2008 №327.

Суму податкового кредиту по цій операції з урахуванням коригувань позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи , податковою інспекцією 18.09.2008р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року. Всі вищезазначені документи по господарських операціях позивача були досліджені працівником податкової інспекції у ході перевірки.

За результатами перевірки порушень у веденні податкового, бухгалтерського обліку по вищезазначених господарських операціях позивача з ПФ «ТВ-Сплав», у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем податкового кредиту цих господарських операціях, у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем від ємного значення з ПДВ у травні 2008 року встановлено не було.

Перевіркою також підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2008 року бюджетне відшкодування ПДВ у загальній сумі 1613764 грн.

За результатами перевірки позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2008 року у розмірі 1621,48грн. внаслідок зменшення від'ємного значення за червень 2008 року у цій сумі. Від'ємне значення за червень 2008 року зменшено через відсутність документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту позивачем по господарських операціях з ТОВ «Меблева компанія України».

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Меблева компанія Україна» поставило позивачу меблі в квітні 2008 року.

В підтвердження факту поставки товару ТОВ «Меблева компанія Україна» надано позивачу податкові та видаткові накладні, за якими позивачем товар був отриманий та оприбуткований на склад згідно прибуткового ордеру, і використаний позивачем у господарській діяльності.

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем платіжними дорученнями згідно наданих постачальником рахунків - фактур.

Суму податкового кредиту по всіх вищезазначених операціях з урахуванням коригувань позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року.

20.10.2008року державною податковою інспекцією в місті Суми було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008р. по 30.07.2008р.

За результатами перевірки порушень не встановлено, також підтверджено відображене позивачем у декларації за липень 2008 року бюджетне відшкодування ПДВ у загальній сумі 2148465 грн.

Податковою інспекцією зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2008 року у розмірі 1192,55грн. внаслідок зменшення від'ємного значення за серпень 2008 року у цій сумі.

Як зазначено в акті перевірки, від'ємне значення за серпень 2008 року зменшено позивачу через відсутність документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту позивачем по господарських операціях між позивачем і ПФ «Вілена».

Судом встановлено, що в підтвердження факту поставки товару фірмою «Вілена» позивачу було надано податкові та видаткові накладні, за якими товар був отриманий позивачем, і оприбуткований на склад позивача за відповідними прибутковими ордерами.

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем платіжними дорученнями № 7 від 27.06.2008р., № 359 від 29.08.2008р., згідно наданих постачальником рахунків від 23.06.2008р. № 147, від ,22.08.2008р. № 874, від 26.08.2008р № 876.

Суму податкового кредиту по цих операціях позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року,

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ в м.Суми 03.12.2008р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008р. по 30.09.2008р. Всі вищезазначені документи по господарських операціях позивача були досліджені працівниками ДПІ у ході перевірки.

За результатами перевірки порушень у веденні податкового, бухгалтерського обліку по вищезазначених господарських операціях позивача з ПФ «Вілена», у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем податкового кредиту цих господарських операціях, у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем від'ємного значення з ПДВ за серпень 2008 року, - не встановлено. Також , перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за вересень 2008 року бюджетне відшкодування ПДВ у загальній сумі 1732583 грн.

Податковою інспекцією зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року у розмірі 1542,24 грн. внаслідок зменшення від'ємного значення за жовтень 2008 року на вказану суму.

Від'ємне значення за жовтень 2008 року зменшено через відсутність документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту позивачем по господарських операціях з ТОВ «НВФ «Фактор».

Згідно матеріалів справи, ТОВ «НВФ «Фактор» поставив позивачу порошок вогнегасний 28 жовтня 2008 року.

В підтвердження факту поставки товару, товариством «НВФ «Фактор» було надано позивачу податкову та видаткову накладні, за якими товар було отримано. Згідно прибуткового ордеру від 30.10.2008р. № 867 товар було оприбутковано на склад позивача, та використано у господарській діяльності. Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем платіжним дорученням згідно наданого постачальником рахунку - фактури.

Суму податкового кредиту по цій операції позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року,

09.02.2009р. ДПІ в м.Суми було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період жовтень 2008 року.

Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2008 року бюджетне відшкодування ПДВ у загальній сумі 773444 грн., порушень не встановлено.

Щодо зменшення позивачу суми від'ємного значення за квітень, червень, липень 2010року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, липень, серпень 2010року колегія суддів зазначає наступне.

Від»ємне значення за вказані періоди зменшено податковою інспекцією через відсутність документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту позивачем по господарських операціях з ФОП ОСОБА_2, МПП «Боніта», ВКФ ТОВ «Кріопром», ПП ВКФ «Апогей», ТОВ «Сапфір».

З матеріалів справи слідує, що у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказаними контрагентами позивачу надані податкові та видаткові накладні, за якими позивачем товар було отримано.

За прибутковими ордерами товар оприбутковано на склад позивача і в подальшому використано у господарській діяльності.

Оплата за поставлений товар була здійснена позивачем платіжними дорученнями згідно наданих постачальниками рахунків-фактур.

Суми податкових кредитів по вказаних операціях позивачем було включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень та серпень 2010 року.

Державною податковою інспекцією в м. Суми були проведені позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалися у вказані періоди.

За результатами перевірок були підтверджені відображені позивачем у деклараціях суми бюджетних відшкодувань ПДВ, порушень не встановлено.

Тобто , з наведеного вбачається , що спірні господарські операції позивача та його контрагентів проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання послуг та розрахунки з постачальником таких послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку , що податковий кредит позивача підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Посилання ДПІ в м.Суми на виявлену, за допомогою системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, невідповідність задекларованих позивачем сум податкового кредиту та задекларованих контрагентами сум податкових зобов»язань, як на підставу зменшення сум від'ємного значення з ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ, є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається , що контрагенти позивача знаходяться на обліку в податкових та зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що видані відповідні свідоцтва платників ПДВ.

Зазначені контрагенти подавали податкову звітність до податкових інспекцій за перевіряє мий період, але вона не визнана як податкова звітність.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 ВР).

Тобто , така відповідальність покладена на контрагентів позивача, на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за неподання податковому органу звітності його контрагентом.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, неподання податкової звітності або невизнання звітності інспекцією як податковою при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні податкової звітності продавцем або невизнанні його звітності інспекцією як податковою, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень пп. 7.4.1 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1, п.п 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" .

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення п.п. 7.4.1 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1 , п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" .

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 11.04.2011 року №0000742306/0/28605, №0000732306/0/28616 правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі№2а-1870/2490/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. <повний текст >