Ухвала суду № 21519327, 26.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р.Справа № 2а-1870/3204/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі№2а-1870/3204/11

за позовом ТОВ "Група Айсберг" <Список ><Текст >

до ДПІ в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року адміністративний позов ТОВ "Група Айсберг" до ДПІ в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.05.2011 року № 0001162306/39240 про зменшення розміру від'ємного значення ТОВ "Група Айсберг" з податку на додану вартістьв сумі 42166, 67 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 01,00 грн. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.05.2011 року № 0001152306/39242 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Група Айсберг" з податку на додану вартістьв сумі 42166, 67 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 01,00 грн.

ДПІ в м. Суми, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного від 26.07.2011р. , прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення ДПІ в м. Суми, суд першої інстанції виходив з того , що висновок ДПІ в м. Суми про порушення позивачем п.п.7.4.4 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10, Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10р. суперечить обставинам справи,тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29.04.2011р. фахівцями ДПІ в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку TOB „Група Айсберг" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за грудень 2010 p., за результатами якої складено акт від 29.04.2011 р. № 2902/23-620/32779306.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.4 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10, Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10р. , а саме TOB "Група Айсберг" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011р. на суму 42166,67 грн.

На підставі акту перевірки керівником ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0001162306/39240 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартістьв сумі 42166, 67 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 01,00 грн. та № 0001152306/39242 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартістьв сумі 42166, 67 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 01,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку податкового органу слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що контрагенти позивача ТОВ “Інтерпроект GMBH”, TOB “Сумські джерела” та ТОВ ВТФ „ Авіас " немають ні основних фондів для виконання послуг відповідно до угод , укладених з підприємством позивача, ні працюючих на товаристві відповідних фахівців , відсутність управлінського та технічного персоналу, що свідчить про відсутність у контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань .Також, зазначено, що правочини укладені та такі, що виконувались між TOB „Група Айсберг" та його контрагентами та по ланцюгу постачання з його покупцями за перевіряємий період не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства. Підтвердити факт товарності та реальності операцій по придбанню товарів, робіт, послуг TOB „Група Айсберг" та подальшій поставці придбаних товарів, робіт, послуг не має можливості.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України “Про податок на додану вартість”.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 названої статті Закону у тій самій редакції суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальником таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї є норми Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в перевіреному періоді позивачем проводилися господарські операції з придбання товарів на виконання наступних договорів, укладених позивачем: договір від 04.10.2010 року № 04\10\10 з ТОВ “Інтерпроект GMBH”, договір від 27.10.2009 року № 7 купівлі-продажу пропелента вуглеводневого з TOB “Сумські джерела” та договір від 27.09.2007 р. № 4/121 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками із ТОВ ВТФ„Авіас".

Суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року у розмірі 10900,00 грн. зменшено відповідачем позивачу внаслідок зменшення ним від'ємного значення за грудень 2010 року у цій сумі за господарськими операціями із ТОВ “Інтерпроект GMBH”.

На виконання умов договору від 04.10.2010 року № 04\10\10 ТОВ “Інтерпроект GMBH”здійснювало у грудні 2010 року поставку позивачу котла твердопаливного, який, згідно із специфікацією №1 додатку №1 до цього договору коштував 130800, 00 грн., в т.ч. ПДВ 21800, 00 грн.

Згідно п. 3 Договору загальна вартість договору становить 130800, 00 грн. Умови оплати: 50% (65400, 00 грн. вартості котла) протягом 3-х днів з моменту підписання договору, решта 50% (65400, 00 грн. вартості котла) за 3 (три) дні до закінчення його виготовлення продавцем.

На виконання умов договору позивачем попередньо було сплачено 50% вартості котла - 65400, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 728 від 06.10.10 р.(а.с.86) згідно рахунку-фактури №СФ -0000740 від 06.10.2010 р.

В підтвердження факту поставки товару ТОВ “Інтерпроект GMBH” надано позивачу податкові накладні: № 656 від 07.12.2010 р. на суму ПДВ 5000, 00 грн та №686 від 16.12.2010 р. на суму ПДВ 5900,00 грн.

Фактичне отримання товару підтверджується видатковою накладною: №РН-0000564 від 30.12.10р. на загальну суму - 130800 грн., у т.ч. ПДВ, всього на загальну суму 130800 грн., у т.ч. ПДВ 21800 грн.

Решта 50 % вартості продукції в сумі 65400, 00 грн. оплачена у грудні 2010 року, що підтверджується копіями платіжних доручень № 974 від 16.12.2010р. на загальну суму 35400 грн., в т. ч. ПДВ - 5900,00 грн. та №936 від 07.12.10р. на загальну суму 30000 грн., у т.ч. ПДВ - 5000 грн., всього на суму 65400,00 грн., в т. ч. ПДВ - 10900,00 грн. та копіями виписок по рахунку

Відповідно до п. 4.2. Договору від 04.10.2010 року № 04\10\10 поставка товару здійснюється за рахунок продавця - ТОВ “Інтерпроект GMBH”.

Транспортування товару підтверджується копією товарно-транспортної накладної серії 02 ААТ № 019735 від 30.12.2010 р.

В матеріалах справи містяться оборотно-сальдові відомості по рахунку, які підтверджують оприбуткування товару по цій операції .

В підтвердження реальності постачання товару позивачем надано копії інструкцій по обслуговуванню та експлуатації , фотокартки тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2011р. фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р. про що відповідачем було складено акт від 18.04.2011 р. № 2649/23-620/32779306 (а.с. 67-74). За результатами цієї перевірки не встановлено порушень: у веденні податкового, бухгалтерського обліку по вищезазначеній господарській операції позивача з ТОВ “Інтерпроект GMBH”, у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем податкового кредиту по цих господарських операціях.

Відповідно до довідки Ставищенського відділення Тетіївської МДПІ Київської області від 23.03.2011 р. №125/23/35402590 про результати зустрічної звірки ТОВ “Інтерпроект GMBH”щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Група Айсберг”за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 р. не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ “Група Айсберг”, яке мало правові відносини з платником податків. Перевіркою ТОВ “Інтерпроект GMBH”встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ “Група Айсберг”, яке мало правові відносини з платником податків (а.с. 52-53).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що висновки ДПІ в м. Суми про відсутність у позивача права включити ці суми до податкового кредиту через надання ТОВ “Інтерпроект GMBH”Ставищенському відділенню Тетіївської МДПІ Київської області лише копій податкових та видаткових накладних на перевірку, оскільки відображення суми ПДВ постачальником у взаємовідносинах із позивачем також є підтвердженням правомірності включення суми податку до податкового кредиту і позивач не має нести відповідальність за надання контрагентом контролюючому органу копій документів та їх прийняття останнім для здійснення відповідних офіційних висновків контролюючим органом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року у розмірі 19600 грн. зменшено відповідачем позивачу внаслідок зменшення ним від'ємного значення за грудень 2010 року у цій сумі за господарськими операціями із ТОВ “Сумські джерела”.

На виконання умов договору від 27.10.2009 року № 7 купівлі-продажу пропелента вуглеводневого TOB “Сумські джерела”здійснювало у грудні 2010 року поставку позивачу пропелента вуглеводневого по ціні 4900, 00 грн. в т.ч. ПДВ 816, 67 грн. за 1 (одну) тону, згідно додаткової угоди №1 від 01.04.2010 р.

В підтвердження факту поставки товару ТОВ “Сумські джерела”було надано позивачу податкову накладну № 22 від 03.12.2010 р. на загальну суму 117600,00 грн., в т.ч. ПДВ 19600,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що фактичне отримання товару підтверджується видатковою накладною № СД-0000023 від 14.12.2010 р.

Розрахунок за товар проведений повністю згідно платіжного доручення № 918 від 03.12.2010 р.

Згідно із п. 3.1. договору від 27.10.2009 року № 7 купівлі-продажу пропелента вуглеводневого передача товару здійснюється на умовах EXW-вузол наливу (Інкотермс-2000), самовивозом Покупцем з Яблунівського ВПГ, умови транспортування товару покупцем автотранспортом.

Транспортування товару здійснювалося через TOB “Газовик” спеціалізованим автотранспортом із Яблунівського НПЗ до ПАТ “Сумигаз”, товарно-транспортна накладна №121422 від 14.12.10р., автомобілем НОМЕР_1 з причепом д/н НОМЕР_2 до подорожнього листа №1496834, водій ОСОБА_4

Виконання робіт з перевезення ТОВ “Газовик”пропелента вуглеводневого на загальну суму 2800, 00 грн. підтверджується копією акту-приймання виконаних робіт № 85746 від 15.12.2010 року.

Оплата позивачем послуг з перевезення ТОВ “Газовик” пропелента вуглеводневого була здійснена позивачем згідно рахунку на оплату № 7972 від 06.12.2010 р. платіжним дорученням № 976 від 16.12.2010 р.

Злив газу було здійснено у м. Суми на спеціалізованому підприємстві ПАТ “Сумигаз”у спеціалізовані ємності для його зберігання, що підтверджується копіями акту № 151/21.36 сдачі-приймання робіт, послуг від 15.12.2010 р.(а.с. 96). Оплату за злив газу позивачем було здійснено відповідно до рахунку № 151/21.36 від 15.12.2010 р. платіжним дорученням №970 від 16.12.2010 р.

Товар отримано згідно довіреності № 176 від 13.12.10 р. особисто через ОСОБА_5

Також, в підтвердження реальності постачання товару позивачем надано копію паспорту якості № 837 від 14.12.2010 р.

Придбаний позивачем газ - пропелента вуглеводневий був використаний у виробництві балонів з газом для заправки запальничок, які у подальшому були позивачем експортовані до Російської Федерації, що підтверджується копіями вантажно-митних декларацій.

18.04.2011 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р. про що відповідачем було складено акт від 18.04.2011 р. № 2649/23-620/32779306. За результатами цієї перевірки не встановлено порушень: у веденні податкового, бухгалтерського обліку по вищезазначеній господарській операції позивача з ТОВ “Сумські джерела”, у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем податкового кредиту по цих господарських операціях.

Відповідно до копії довідки ДПІ м. Суми від 21.04.2011 р. № 2760/23-620/34328663/50 про результати проведення зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ТОВ “Сумські джерела”щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів ТОВ “Група Айсберг”за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 р. не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ “Група Айсберг”, яке мало правові відносини з платником податків. За результатами проведеної зустрічної звірки встановлено відображення в податковому обліку ТОВ “Сумські джерела”результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ “Група Айсберг”, яке мало правові відносини з платником податків.

Також відповідачем не доведено, що ТОВ “Сумські джерела”не придбавало на не мало у власності газу, який зберігався на Яблунівському НПЗ або володів чи здійснював операції з інших правових підстав. За таких обставин суд не погоджується із висновком податкового органу про безтоварний характер операції між TOB “Група Айсберг”та TOB “Сумські джерела”, а вчинені правочини нікчемними, через що позивач правомірно включив 19600 грн. до податкового кредиту.

Суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року у розмірі 11666,67 грн. зменшено відповідачем позивачу внаслідок зменшення ним від'ємного значення за грудень 2010 року у цій сумі за господарськими операціями із ТОВ ВТФ “Авіас”.

Для можливості використання в господарській діяльності позивача належних йому (копії свідоцтв про реєстрацію ТЗ а.с. 156, 158) автомобілів марки MAN позивачем із ТОВ ВТФ “Авіас”було укладено договір від 27.09.2007 р. № 4/121 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ ВТФ “Авіас”у грудні 2010 року постачало позивачу дизельне пальне, що підтверджується копією податкової накладної №00000002785/121 від 24.12.2010 р. на загальну суму 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11666,67 грн.

Відповідно до п. 5.5. Договору № 4/121 розрахунки за кожну поставлену партію ПММ здійснюється у безготівковій формі. Умови оплати передплата в розмірі 100% за кожну партію ПММ та паливних карток згідно предявленому постачальником рахунку.

Згідно предявленого постачальником рахунку-фактури № 12100896 від 22.12.2010 р. позивачем здійснено передплату за пальне в сумі 70000, 00 грн. в т. ч. ПДВ 11666, 67 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1011 від 24.12.2010 р.

Постачання товару підтверджується виданими ТОВ ВТФ “Авіас”копіями видаткових накладних .

Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2011 р. Фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р. про що відповідачем було складено акт від 18.04.2011 р. № 2649/23-620/32779306 (а.с. 67-74). За результатами цієї перевірки не встановлено порушень: у веденні податкового, бухгалтерського обліку по вищезазначеній господарській операції позивача з ТОВ ВТФ “Авіас”, у правильності та відповідності законодавству визначення позивачем податкового кредиту по цих господарських операціях.

Відповідно до копії довідки спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровськ від 13.04.2011 р. № 14717/7/08-03/2-09 про надання інформації на запит ДПІ в м. Суми №20314/7/23-116 від 16.03.2011 р. за результатами відпрацювання Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань ТОВ ВТФ “Авіас”та податкового кредиту ТОВ “Група Айсберг”за період листопад та грудень 2010 р. розбіжності відсутні (а.с. 59-61).

Колегія суддів зазначає, що відсутність суперечності мети правочинів, укладених між позивачем і вказаним контрагентом інтересам держави та суспільства, його дійсність у повному обсязі підтверджується первинними документами (додатковою угодою , актами виконаних послуг, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, платіжними дорученнями тощо), що надані відповідачу для перевірки та містяться в матеріалах адміністративної справи.

Матеріалами справи спростовується ствердження відповідача про те, що при укладенні договорів сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Так, відповідач визнає і не оспорює, що саме за вказаними договорами позивач фактично сплатив своєму контрагенту безготівкові грошові суми, що і було одним з передбачених договорами наслідків (оплата послуг). Що ж до настання таких правових наслідків як виконання на користь позивача певних обсягів робіт, то дані обставини підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правочини за цієї підстави потребують визнання їх недійсності рішенням суду. Рішень суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами з підстави їх фіктивності відповідачем не надано.

Крім того, до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Тобто , з наведеного вбачається , що спірні господарські операції позивача та його контрагентів проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання послуг та розрахунки з постачальником таких послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку , що податковий кредит позивача підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Щодо посилань податкового органу , як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту , не визнання в якості податкової звітності податкових декларацій з ПДВ контрагентів позивача , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається , що контрагенти позивача знаходяться на обліку в податкових та зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що видані відповідні свідоцтва платників ПДВ.

Зазначені контрагенти подавали податкову звітність до податкових інспекцій за перевіряє мий період, але вона не визнана як податкова звітність.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 ВР).

Тобто , така відповідальність покладена на контрагентів позивача, на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за неподання податковому органу звітності його контрагентом.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, неподання податкової звітності або невизнання звітності інспекцією як податковою при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні податкової звітності продавцем або невизнанні його звітності інспекцією як податковою, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень пп. 7.4.4 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10, Закону України „Про податок на додану вартість" .

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України № 2756-VІ від 02.12.10 р. cума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При відємному значені суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові періоди) (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2756-VІ від 02.12.10р. якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частка такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення п.п. 7.4.4 пункту 7.4. ст.7 п.п. 7.5.1 пункту 7.5. , п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст. 10, Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10р.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 18.05.2011р. № 0001162306/39240 та № 0001152306/39242 правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі№2а-1870/3204/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. <повний текст >