Ухвала суду № 21519223, 29.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р.Справа № 2а-1116/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп"янської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-1116/11/2070

за позовом Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до Куп"янської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Куп'янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Куп"янської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005771600/0 від 31.12.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. зазначений позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Купянської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0005771600/0 від 31.12.2010 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7, п.п. 17.1.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Купянське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства перебуває на обліку в Купянській обєднаній ДПІ Харківської області з 30.01.1992 за № 17.

Старшим державним податковим інспектором сектору адміністрування податку на додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб Щелчковою Ю.А. проведена документальна невиїзна перевірка Купянського ВУВКГ за період з 30.03.2009р по 22.12.2010р. з питань несвоєчасної сплати узгоджений сум податкових зобовязань по податку на додану вартість за затримку сплати 406900,16 грн. на 514 календарних днів, за результатами якої складено акт № 1684/15-03361773 від 22.12.2010 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань по податку на додану вартість, по підприємству Купянське ВУВКГ 03361773».

Зазначеним актом було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями), п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(із змінами та доповненнями), Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до встановлених перевіркою та відображених в акті, порушень на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 514 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 406900,16 грн. Купянське ВУВКГ податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010 № 0005771600/0 зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 203450,08 грн. за платежем: 3014010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача поштовим повідомленням та отримане останнім 06.01.2011р., що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення податкового органу було порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Також, судом встановлено, що позивачем було надано до суду платіжні доручення № 1184 від 30.04.2009, № 1150 від 29.04.2009, № 1149 від 29.04.2009, № 1110 від 27.04.2009, № 1116 від 28.04.2009. № 1089 від 24.04.2009. № 1052 від 22.04.2009, № 1029 від 21.04.2009, № 1017 від 17.04.2009, № 962 від 15.04.2009, № 995 від 16.04.2009, № 942 від 14.04.2009. № 940 від 13.04.2009, № 931 від 10.04.2009. № 909 від 09.04.2009. № 896 від 08.04.2009, № 877 від 07.04.2009. № 873 від 06.04.2009, № 868 від 02.04.2009, № 870 від 03.04.2009. № 862 від 01.04.2009. № 1446 від 29.04.2009, № 1427 від 28.05.2009, № 1423 від 27.05.2009. № 1392 від 26.05.2009. № 1381 від 25.05.2009, № 1357 від 21.05.20098. № 1345 від 20.05.2009, № 43 від 05.03.2009, № 50 від 23.04.2009, № 55 від 22.05.2009, які підтверджують факт оплати позивачем податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2009 року, платіжні доручення № 878 від 07.04.2009, № 1429 від 28.05.2009, які підтверджують факт оплати за заставне майно за березень та квітень 2009 року, платіжні доручення № 578 від 04.03.2009, № 606 від 06.03.2009, № 846 від 31.03.2009. № 831 від 30.03.2009. № 832 від 30.03.2009, № 813 від 27.03.2009, № 793 від 26.03.2009, № 742 від 24.03.2009, № 772 від 25.03.2009, № 740 від 23.03.2009, № 729 від 20.03.2009, № 700 від 18.03.2009, № 706 від 19.03.2009, № 663 від 16.03.2009, № 672 від 17.03.2009, № 635 від 12.03.2009, № 662 від 13.03.2009, № 633 від 11.03.2009, № 613 від 10.03.2009, які підтверджують факт оплати ПДВ за лютий 2009 року.

Вказані в платіжних документах суми податку, всупереч призначенню платежу, були зараховані відповідачем на погашення податкового боргу, що виник в попередні періоди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності зазначених дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, з моменту сплати податкових зобовязань за визначений платником податку період, обовязок платника щодо сплати цього податку припиняється.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Між тим, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" серед визначених цим законом заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміна призначення платежу, визначена платником податків, не передбачена.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, змінюючи призначення платежу, визначене Куп'янським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства в платіжних документах та зараховуючи суми сплачених позивачем податкових зобовязань в рахунок погашення податкових зобовязань за попередні періоди, податковий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III підставою для застосування встановлених цим пунктом штрафних санкцій є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, у відсотковому розмірі, який обчислюється виходячи із несплаченої суми і залежить від періоду затримки.

Оскільки, у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми податку за інші періоди, визначення відповідачем періоду протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання, є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване повідомлення-рішення, яким позивачу визначено штрафні санкції в сумі 203450,08 грн. за затримку сплати узгодженої суми зобовязання в розмірі 406900,16 грн. є протиправним та підлягає скасування.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Куп"янської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-1116/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.09.2011 р.