Постанова № 21518620, 21.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 р. Справа № 2а-12305/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Харківської обласної митницї на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 11.03.2011р. по справі№2а-12305/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Андриса"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова третя особа Харківська обласна митниця

про визнання незаконною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

30 вересня 2010р. ПП «Андриса» (надалі-позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом , в якому після уточнення позовних вимог, просило визнати незаконними та скасувати першу податкову вимогу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 02.08.2010р. № 1/798 про погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 203571,23грн., другу податкову вимогу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 03.09.2010р. № 2/982 про погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 206716,16грн. та скасувати податкову заставу активів ПП «Андриса», яка виникла з 31.05.2010р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011р. позовні вимоги ПП «Андриса» задоволено.

Визнано незаконними та скасовано першу податкову вимогу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 02.08.2010р. № 1/798 про погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені на загальну суму 203571,23грн. та другу податкову вимогу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 03.09.2010р. № 2/982 про погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені на загальну суму 206716,16грн.

Скасовано податкову заставу активів ПП «Андриса», яка виникла з 31.05.2010р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40грн.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та Харківська обласна митниця, не погодившись з рішенням суду, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідач та Харківська обласна митниця зазначили, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: судом не вірно застосовані норми ст.ст. 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , положення Постанови КМУ № 1387 від 24.10.2001 "Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів" та Наказу Державної митної служби України N 370 від 11 травня 2006 року "Про затвердження Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань", що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши рішення суду, доводи апеляційних скарг та письмові заперечення на них, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2010 року Харківською митницею проведено камеральну перевірку митних оформлень субєктом зовнішньоекономічної діяльності ПП “Андриса”, за результатами якої складено акт №К\0014\10\800000000\31800005 .

На підставі вказаного акту перевірки Харківською обласною митницею винесене податкове повідомлення №25 від 19.05.2010 року Форми “Р” про сплату позивачем обовязкових платежів і податків, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 201421,80 грн.

Судом встановлено, що Харківською обласною митницею направлено до ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату ПП “Андриса” узгоджених сум податкового зобовязання у встановлені терміни, на підставі яких ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова винесено першу податкову вимогу форми “Ю1” від 02 серпня 2010 року №1/798 зі сплати податку на додану вартість з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені на загальну суму 203571,23 грн. та другу податкову вимогу форми “Ю2” від 03 вересня 2010 року №2/982 зі сплати податку на додану вартість з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені на загальну суму 206716,16 грн.

В зазначених вимогах ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова повідомила ПП “Андриса”, що з 31 травня 2010 року на активи позивача розповсюджується право податкової застави.

03.08.2010 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про податкову заставу всіх активів платника податків ПП “Андриса”, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.(а.с. 97)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми визначені податковими повідомленнями не були узгодженими, в зв'язку з оскарженням позивачем їх в судовому порядку, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових вимог, а також підлягає скасуванню і податкова застава.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі-Закон № 2181), у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідно до п.п. 1.22 п. 1.2 ч.1 Порядку розгляду митними органами скарг платників податків на податкові зобов'язання, нараховані митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.02.2006 № 97 передбачено, що скарга (заява), подана з порушенням строків, визначених у цьому Порядку, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями митного органу (Держмитслужби України) і не зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181, процедура адміністративного оскарження закінчується, днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2010р. позивач, в порушення вимог п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, оскаржив податкове повідомлення Харківської митниці від 19.05.2010 № 25 не до контролюючого органу, який виніс оскаржуване рішення, а відразу до контролюючого органу вищого рівня - Державної митної служби України, згідно рішення якої скарга залишена без розгляду у звязку з порушенням порядку та термінів адміністративного оскарження, що підтверджується копією листа Державної митної служби України № 11/2-1015/5735 від 15.06.2010р (а.с.14)

29.06.2010р. позивач оскаржив податкове повідомлення Харківської митниці від 19.05.2010р. до суду.

Підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону, при зверненні платник податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 5.4 статті 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Однак, у разі несвоєчасного звернення платника податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобовязання, але в межах строків давності, як це передбачено в п.п. 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 несплачене податкове зобовязання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису п. 5.4 статті 5 цього Закону

Таким чином, що сума податкового боргу, навіть у разі його оскарження до судових органів (оскарження податкових рішень), не трансформується в неузгоджене податкове зобов'язання, при цьому, положення підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону стосуються виключно податкових зобов'язань, які ще не визнані податковим боргом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 29.06.2010р. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення Харківської митниці від 19.05.2010 № 25, що підтверджується матеріалами справи. (16-20)

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг та приходить до висновку, що оскарження позивачем до суду податкового рішення від 19.05.2010 № 25, не змінило статусу податкового зобовязання з узгодженого на неузгоджене.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською митницею направлені подання до ДПІ в Червонозаводському районі м.Харкова для проведення роботи щодо примусового стягнення є позивача суми податкового боргу на підставі податкового рішення від 19.05.2010 № 25. (а.с.100)

Порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону № 2181, які не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до п.п. 6.2.1. та 6.2.2 п. 6.2. ст. 6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податкові вимоги від 02.08.2010р. № 1/798 та від 03.09.2010р. № 2/982 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в розумінні ст. 2 КАС України, тому визнання цих податкових вимог незаконними та їх скасування є помилковим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та прийняття нового про відмову в позові в цій частині.

З витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що 02.08.2010р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова застосовано податкова застава на всі активи позивача, проте як сума податкового боргу складає 206 716, 16 грн. (а.с.97)

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону № 2181 право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Проте податковий орган не мав права застосовувати податкову заставу на всі активи платника податків, оскільки в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 п.п.8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України № 2181 визнано неконституційним. З огляду на що, позовні вимоги в частині скасування податкової застави на всі активи платника податку є правомірними.

Оскільки за результатами судового розгляду позов задоволено частково, підлягають зміні розподіл судових витрат, а саме в частині сплати судового збору в сумі 1,70 грн. судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу.

Інші доводи апеляційних скарг на правильність прийнятого судом рішення не впливають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Харківської обласної митниці задовольнити частково.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 11.03.2011р. по справі№2а-12305/10/2070 скасувати в частині визнання незаконною та скасування першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова форми "Ю-1" від 02.08.2010р. № 1/798 про погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені на загальну суму 203571,23 грн., визнання незаконною та скасування другої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова форми " Ю-2" від 03.09.2010р. № 2/982 про погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені на загальну суму 206716,16 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства " Андриса" судового збору в сумі 1,70 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в цій частині в задоволені позову Приватного підприємства " Андриса"-відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2011р. по справі № 2а-12305/10 /2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛюбчич Л.В.

Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 26.09.2011 р.