Ухвала суду № 21517691, 19.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 р.Справа № 2а-5844/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011р. по справі№2а-5844/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нінель-Україна" <Список ><Текст >

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19.05.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нінель-Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232310 від 11.05.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.05.2011 року №0000232310.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нормам Цивільного кодексу України, та неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Промспецконсалтинг» за січень 2011 року, про що був складений акт № 768/23-0\33/34392739.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ч.1, ч.5 ст. 203,215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Промстецконсалтинг» в січні 2011 року; п.201.4.201.6.ст. 201 п.198.3,198.4ст. 198,200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2011 року в сумі 111669,63 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення №0000232310 від11.05.2011 року на загальну суму 111669,63 грн.

Приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що під час формування податкового кредиту від господарських операцій з ТОВ «Промспецконсалтинг» позивач виконав вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість ”, податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.2.6п.7.2ст.7 вказаного вище Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який постановляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп.7.5.1п.7.5ст.7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статі 7 названого вище Закону встановлено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної налається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2статті 7 зазначеного вище Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 201.6 статі 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.6 статті 210 Податкового кодексу України зазначено,що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів /послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку

Податковим органом ставиться під сумнів реальність здійснення позивачем господарської операції з ТОВ «Промспецконсалтинг», оскільки дана господарська операція не спричинила реального настання правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Промспецконсалтинг» з яким був укладений договір купівлі-продажу товарів від 01.09.2010 року № 010910.

Колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції про фактичне виконання зазначеної угоди сторонами, оскільки позивачем надані до суду документи бухгалтерського обліку, які відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Посилання апеляційної скарги на відсутність основних фондів та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагента позивача не спростовують висновків суду про фактичне виконання позивачем даної угоди та подальшу реалізацію зазначеного товару.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі в становлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова суду не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2011р. по справі№2а-5844/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2011 р.