Ухвала суду № 21510038, 17.01.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р. Справа № 51449/11 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Гуляка В.В., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ

28 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нечинними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0000292301/2/14284 та № 0000282301/2/14285. Вимоги обґрунтовані неправильністю висновків відповідача про порушення вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200000,00 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 200000,00 грн. та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 160000,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 160000,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, задовольнивши позов. Зазначив, що по спірних господарських операціях ним був отриманий ронозим CT, який є сировиною для виробництва комбікорму. Цей товар був використаний ним в господарській діяльності. Операція по отриманню ренозиму належним чином оформлена документально: підписано договір, оформлено видаткову та податкову накладні, банківські виписки про оплату товару. У звязку з наведеним вважає, що ним було дотримано усіх вимог, передбачених статтею 203 ЦК України, додержання яких необхідне для чинності правочину, що свідчить про відсутність підстав для твердження про нікчемність правочину, укладеного з ПП «Легас-Продторг».

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В результаті проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Легас-Продторг» встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200000,00 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 200000,00 грн. та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 160000,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 160000,00 грн.

На підставі наведеного відповідачем складено акт № 867/23-31602999 від 08.10.2010 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0000292301/2/14284, згідно з яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 240000,00 грн. (основний платіж - 160000,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 80000,00 грн.) та № 0000282301/2/14285, згідно з яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 300000,00 грн., (основний платіж - 200000,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 100000,00 грн.).

Унаслідок оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку скарги позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, погодившись із відповідачем, дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ПП «Легас-Продторг» 10.12.2008 року, не мав на меті настання реальних правових наслідків, а був укладений з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

З такими висновками та рішеннями відповідача та суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) дано визначення первинного документа як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому установлено, що між позивачем та ПП «Легас-Продторг» 10.12.2008 року було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є поставка останнім позивачеві (покупцю) товару - ронозиму СТ. Виконання даного договору підтверджується виписаною підприємством позивачеві податковою накладною № 122539 від 25.12.2008 року.

Отже, первинними документами вчинення господарської операції є договір купівлі-продажу від 10.12.2008 року та податкова накладна № 122539 від 25.12.2008 року.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз цієї процесуальної норми свідчить, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, щодо інших питань, крім тих, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, не є обовязком для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, однак його положення можуть бути оцінені за правилами оцінки доказів.

Такими положеннями є дані вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 02.09.2009 року, яким визнано винним та засуджено ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України. Згідно з матеріалами кримінальної справи вказана особа на прохання невстановленої особи, за грошову винагороду, створила ПП «Легас-Продторг» без мети здійснення підприємницької діяльності, для подальшої передачі невстановленій особі фактичного контролю над даним підприємством з метою використання такого для прикриття незаконної діяльності іншими суб'єктами господарювання. При цьому ОСОБА_1 являвся одночасно засновником, директором та бухгалтером ПП «Легас-Продторг» й на момент укладення та виконання укладеного з позивачем договору. На сторінці 5 цього вироку зазначено, що вказані у ньому банківські рахунки у період 2006-2009 роках використовувалися невстановленими особами за пособництва ОСОБА_1 для перерахування грошових коштів з рахунків підприємств легальних платників для отримання документального підтвердження їх витрат; первинні документи передавалися легальним платникам з метою незаконного формування витратної частини та подальшого приховання обєкта оподаткування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що укладаючи договір купівлі-продажу від 10.12.2008 року позивач не мав на меті настання реальних правових наслідків, реально товар позивачеві не передавався, а договір було укладено з метою незаконного формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).

Таким чином, укладений 10.12.2008 року між позивачем та ПП «Легас-Продторг» договір купівлі-продажу ронозиму СТ є фіктивним та нікчемним, що виключав підстави для змін у бухгалтерському та податковому обліках позивача. Отже, формування позивачем валових витрат та податкового кредиту відповідно до Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» на виконання цього договору є неправомірним.

Перерахування коштів та видача податкової накладної самі по собі не можуть свідчити про реальне виконання договору, тому колегія суддів відхиляє доводи позивача.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі № 2а/0370/799/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: І.В. Глушко

В.В. Гуляк

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2012 року.