Ухвала суду № 21507119, 25.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5639/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів:Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретаріПадюковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Цукровий союз»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ТОВ «Цукровий союз»до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2011 року в задоволені позову відмовлено повністю. Суд визнав, що на порушення чинного законодавства позивачем занижено податок з доходу з джерелом походження з України на загальну суму 172497,10 грн.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в який просив її скасувати та винести нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Цукровий союз»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року про, що складено акт перевірки від 07.12.2009 року №3986/23-622-30305752 щодо порушення позивачем п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок заниження податку з доходу із джерелом походження з України на загальну суму 172497,10 грн. На цій підставі 14.12.2009 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822350/0, яким за позивачем визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 517491,30 грн., в тому числі, 172497,10 грн. основний платіж та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 344994,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді здійснювалися виплати доходу нерезидентам з джерелом походження з України (відсотки фірмам-кредиторам). Так, у вказаному періоді сплачені проценти за користування кредитом нерезиденту Finanz AG»(Швейцарія) згідно кредитного договору від 07.12.2007 року за № 12/1/2007 в сумі 108618,53 дол. США (552421,14 грн.). У вказаному періоді також були сплачені нерезиденту FINANCE AG (Швейцарія) згідно кредитного договору від 09.10.2007 року за № А04/2007 проценти в сумі 188107,41 дол. США (1172549,76 грн.)

Згідно з п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Згідно з підпунктом “а” вищезазначеної правової норми для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності (п.13.2 ст.13 Закону).

Крім того, відповідно до Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 470, передумовою звільнення від оподаткування в Україні сум виплаченого прибутку є подання нерезидентом резиденту довідки в момент виплати доходу. Виняток щодо застосування встановленої форми довідки передбачено лише щодо випадків встановлення такої форми законодавством країни нерезидента.

Позивачем не повідомлялося про встановлення форми довідки про сплату податків законодавством Швейцарії, натомість, надані позивачем довідки не відповідають формі, встановленій Порядком.

Відповідно до ст.1 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал»від 10.01.2002 N 2929-III, ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Статтею 4 Конвенції визначено резидентом Договірної Держави будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного проживання, постійного місцеперебування, місцезнаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого іншого аналогічного критерію.

Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, що проценти, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі (п. 1). Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів. Будь-які такі проценти, про які йдеться у п.1 ст.11 Конвенції, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються, зокрема, у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання (абз. "а" зазначеного пункту); у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству (абз. "b"); за позиками будь-якого виду, що надаються банком; (абз. ») або самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади (абз. d).

Відтак, нормами міжнародної угоди передбачено можливість оподаткування доходу резидента Швейцарії як в Україні, так і в Швейцарії (п. 1), врегульовано розмір податку (п.2), та встановлено перелік (абз. a-d) випадків обовязкового оподаткування доходу в країні резидента (п.3).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач сплачував проценти нерезидентам, які не підпадають під визначення пункту 3 статті 11 Конвенції та у звязку з наявністю довідки про резидентство, він зобовязаний утримувати податок з доходів з джерелом їх походження з України, зазначених у п. 13.1 ст. 13 Закону за ставкою 10%.

На підставі викладено та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Гром Л.М. Міщук М.С.