Справа № 2-436/62/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 року Самарський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді:Маштак К.С.
при секретарі:Кислиці С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1234809,87 грн.,
ВСТАНОВИВ:
24 лютого 2011 року Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1234809,87 грн.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 18 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний Комерційний Банк»правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ», правонаступником якого в свою чергу, є Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № К/07-63//П/КД. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит в сумі 555294 долари США в строк з 18 липня 2007 року по 15 липня 2022 року із щомісячною сплатою відсотків. Згідно п.п. 3.1. та 3.2. кредитного договору відсотки за кредит нараховуються за методом «факт/360», виходячи із розміру 13.0 % річних. Позичальник зобовязується не пізніше ніж в останній робочий день місяця, в якому нараховані відсотки, сплатити відсотки, нараховані за період користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання зобовязання позичальника за кредитним договором № К/07-63//П/КД від 18 липня 2007 року між банком (заставодержатель) та ОСОБА_4 був укладений договір застави № 3/07-63/П/КД від 30 серпня 2007 року. Згідно цього договору в заставу банку було передано майнові права у повному обсязі на отримання чотирьох квартир у житлово-офісному комплексі з паркінгом, що знаходяться за адресою: м. Київ, квартал, який обмежений вул. Руданського та вул. Кузьминською, та розташований на земельній ділянці, що знаходиться в оренді відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.06.04 р., кадастровий номер 80000000000:92:050:0047. Разом з тим, 30 серпня 2007 року між громадянкою ОСОБА_4 та банком було укладеного договір уступки права вимоги під відкладною умовою за зареєстрованим № У/07-63/П/КД, за яким ОСОБА_4 відступає, а банк набуває права вимоги на належне ОСОБА_4 у відповідності з договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, у багатоквартирному житловому комплексі з паркінгом, що знаходиться за адресою: м. Київ, квартал, обмежений вул. Руданського та вул. Кузьминської. У звязку з укладенням договору застави № 3/07-63/П/КД від 30 серпня 2007 року майнові права на квартири було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. 24 січня 2008 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до договору застави, відповідно до якого сторони домовилися змінити умови договору застави та банку було передано майнові права у повному обсязі на отримання двокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 73,11 кв.м. на 6-му поверсі секції № 2 житлово-офісного комплексу з паркінгом, що знаходиться за адресою: м. Київ, квартал, який обмежений вул. Руданського та вул. Кузьминською. Вартість предмету застави оцінюється сторонами в 694545 гривень. Було здійснено відповідні зміни Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Позивач зазначає, що банком належним чином та у повному обсязі виконані умови кредитного договору. Натомість позичальник допустив порушення умов кредитного договору та невиконання взятих на себе зобовязань по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами у встановлені строки.
Позивач вказує, що банком неодноразово було направлено позичальнику вимогу (повідомлення). Вимоги були отримані позичальником, але залишаються без відповіді.
Станом на 05 січня 2011 року загальна заборгованість позичальника перед банком становить 147589,18 доларів США та 60000,00 гривень, а разом 1234809,87 гривень.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»суму 1234809,87 гривень, а також витрати по справі покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, подав до суду письмові пояснення (т. 2 а.с. 18-20). Пояснив, що відповідач свій обовязок за кредитним договором не виконав і залишається зобовязаним перед банком.
В судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги не визнали. Позивач пояснив суду, що дійсно він укладав кредитний договір з банком, але згодом грошові кошту у банку не отримував, просив суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Вислухавши сторони та їх представників, експерта ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 липня 2007 року сторони уклали кредитний договір № К/07-63/П/КД (т. 1 а.с. 6-9).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит в сумі 555294 долари США в строк до 15 липня 2022 року із сплатою відсотків згідно п.п. 3.1. та 3.2. цього договору за умовами виконання п. 4.1. цього договору.
Факту укладення даного договору не оспорює жодна з сторін.
В п. 5.1. кредитного договору сторони домовились, що протягом всього періоду дії цього договору позичальник зобовязаний забезпечити своєчасне повернення суми кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, сплатити комісії, пені та штрафи, як виконання зобовязань по цьому договору. Відповідно до п. 6.3. кредитного договору у разі порушення позичальником будь-яких зобовязань за цим договором, вказаних у п. 5.1, банк має право надіслати позичальнику письмове повідомлення з вимогою виправити порушення протягом 5 робочих днів з дати отримання повідомлення. Якщо позичальник не виправить порушення протягом вказаного терміну, банк має право на дострокове стягнення/повернення заборгованості по кредиту у повному обсязі.
30 серпня 2007 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк»та ОСОБА_4 укладено договір застави № З/07-63/П/КД. Згідно умов договору в заставу банку було передано майнові права у повному обсязі на отримання чотирьох квартир у житлово-офісному комплексі з паркінгом, що знаходяться за адресою: м. Київ, квартал, який обмежений вул. Руданського та вул. Кузьминською, та розташований на земельній ділянці, що знаходиться в оренді відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.06.04 р., кадастровий номер 80000000000:92:050:0047 (т. 1 а.с. 10-13).
30 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Міжнародний комерційний банк»було укладено договір уступки права вимоги під відкладальною умовою № У/07-63/П/КД за яким ОСОБА_4 відступає, а банк набуває права вимоги на належне ОСОБА_4 у відповідності з договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, у багатоквартирному житловому комплексі з паркінгом, що знаходиться за адресою: м. Київ, квартал, обмежений вул. Руданського та вул. Кузьминської (т. 1 а.с. 14-15).
24 січня 2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк»та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 1 до договору застави № З/07-63/КД від 30 серпня 2007 року за умовами якої сторони домовились змінити п. 1.2. та п. 1.3. договору застави. Вартість предмету застави на день укладання цього договору оцінюється сторонами в 694545 грн. (т. 1 а.с. 16).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Піреус Банк МКБ»по кредитному договору № К/07-63/П/КД від 18.07.2007 р. станом на 05.01.2011 року загальна сума заборгованості складає 147589,18 доларів США та 60000 грн., у тому числі: сума основного боргу по кредиту становить 114535 доларів США; сума нарахованих і не сплачених відсотків становить 31640,40 доларів США; сума пені за несвоєчасну сплату процентів становить 1413,78 доларів США; сума штрафу за кожен випадок невиконання зобовязань 60000 грн. (т. 1 а.с. 18).
На адресу відповідача банком неодноразово надсилалися вимоги (повідомлення) про усунення порушень (№ 339 від 21 квітня 2009 року, № 60 від 25 червня 2009 року, № 0111-LD/6485 від 11 січня 2011 року), які були отримані відповідачем згідно копій поштових повідомлень (т. 1 а.с. 19-24).
ПАТ «Піреус Банк МКБ» є правонаступником за всіма правами та обовязками Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний Комерційний Банк»відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»(т. 1 а.с. 29-32).
Згідно заяви на видачу готівки № 540251 від 30 серпня 2007 року банком видано кредит згідно кредитного договору К/07-67/П/КД від 18.07.07р. на загальну суму 555294 долари США. В заяві отримувач зазначений ОСОБА_2 та предявлений документ паспорт НОМЕР_2 виданий Самарським РВДМУУМВС (т. 1 а.с. 163).
Згідно заяви про переказ готівки № 548654 від 31 серпня 2007 року ОСОБА_2 сплачено 149599 доларів США в рахунок часткового погашення кредиту (т. 1 а.с. 164).
Згідно заяви про переказ готівки № 548632 від 31 серпня 2007 року ОСОБА_2 сплачено 401,05 доларів США в рахунок погашення відсотків за кредит (т. 1 а.с. 165).
Згідно заяви про переказ готівки № 596618 від 18 вересня 2007 року ОСОБА_2 сплачено 4341 долар США в рахунок погашення відсотків по кредиту (т. 1 а.с. 166).
Згідно заяви про переказ готівки № 884607 від 25 грудня 2007 року ОСОБА_2 сплачено 78000 доларів США в рахунок часткового погашення кредиту (т. 1 а.с. 167).
Згідно заяви про переказ готівки № 884608 від 25 грудня 2007 року ОСОБА_2 сплачено 2105,47 доларів США в рахунок погашення відсотків по кредиту (т. 1 а.с. 168).
Відповідно до виписок по рахункам відповідача, загалом у рахунок погашення суми кредиту на підставі кредитного договору відповідачем було сплачено 440759 доларів США (т. 1 а.с. 53-70, 72-89, т. 2 а.с. 22-48).
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 3236-11 від 25.11.2011 року підписи у графах «Підпис платника»заяв на переказ готівки № 548654 від 31.08.2007 року, № 548632 від 31.08.2007 року, № 596618 від 18.09.2007 року, № 884607 від 25.12.2007 року, № 884608 від 25.12.2007 року, що засвідчують повернення грошових коштів ОСОБА_2 виконані самим ОСОБА_2. Підпис у графі «Підпис отримувача»заяви на видачу готівки № 540251 від 30.08.2007 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Рукописні записи у листі від 22.04.2009 року на імя в.о. директора філії ВАТ «Піреус банк МКБ»ОСОБА_6 від імені ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (т. 1 а.с. 190-205).
Суд вважає, що ПАТ «Піреус Банк МКБ»за кредитним договором свої зобовязання виконав повністю. Відповідач в свою чергу не повністю виконує умови договору і своєчасно не повертав банку кредитні кошти, не сплачував відсотки за користування кредитом, в звязку з чим утворилась заборгованість та нараховані штрафні санкції згідно умов кредитного договору.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особамаєправо в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюєтьсянавсі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають передбачені законом наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідач звернувся до банку з метою отримання кредиту та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними, що підтверджується його особистим підписом в кредитному договорі та заявою анкетою на імя директора філії ВАТ МКБ «Київська дирекція»ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 124).
Посилання відповідача на той факт, що грошові кошти по кредитному договору ним не були отримані, ніяким чином не пов'язана з умовами виконання кредитного договору. Кредитним договором обов'язок по поверненню суми кредиту покладається на позичальника. Отримання грошових коштів не позичальником, а іншою особою не є підставою для звільнення позичальника від відповідальності за порушення зобов'язання за кредитним договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, оскільки це прямо передбачено статтею 629 ЦК України.
Кредитний договір складений у відповідності до норм статей 1054, 1055, 1056, 1056 ЦК України, які регулюють окремий вид цивільних відносин кредитних, відносин позики. Дії ж позичальника повязані з небажанням виконувати умови кредитного договору, свідчать не тільки про посягання на моральні засади суспільства, які передбачають добросовісне здійснення прав та виконання взятих на себе обов'язків, а і про намагання перекласти відповідальність за свою неспроможність й далі виконувати умови кредитного договору на банк, який вчасно та належним чином виконав свої обов'язки за вказаним договором.
Суд приймає до уваги такожі ті обставини, що при укладенні кредитного договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та правил. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. За ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів, послуг тощо.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.
Під час розгляду справи було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що взяті на себе зобовязання за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2 виконані частково, що підтверджується заявами на переказ готівки саме на зазначені в кредитному договорі рахунки, а також виписками по рахунках.
Крім того, твердження відповідача, про те, що між ним та банком укладалися численні кредитні договори, окрім вищезазначеного кредитного договору та ним систематично сплачувалися кошти у рахунок погашення різних кредитів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та суд відноситься до них критично.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посилання представника позивача на те, що відповідачем не виконуються умови договору, обґрунтовані та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. Цим правом він не скористався.
Кредитний договір укладений між сторонами є чинними. Договори не був оскаржений сторонами у встановленому законом порядку. Доводи відповідача про те, що він не отримував гроші за договором, не можуть бути підставою для звільнення його від обовязку повернути грошові кошти.
Судом розяснювалось сторонам положення ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши та зясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи усі наявні докази по справі, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1234809,87 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 509, 525, 526, 546, 614, 625, 627-629, 632, 1050, 1051, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1234809,87 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»(код ЄДРПОУ 20034231) заборгованість у сумі 1234809 грн. 87 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: К.С. Маштак
Судове рішення № 21506970, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 08.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-436/62/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: