Ухвала суду № 21506835, 26.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4675/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2011 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

УПФУ в Голосіївському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»про стягнення заборгованості у розмірі 60293, 84 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Акціонерне товариство закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що в УПФУ в Голосіївському районі м. Києва знаходиться на обліку як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Акціонерне товариство закритого типу «Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон»(код ЄДРПОУ 00302385).

Посадовими особами ПФУ в Голосіївському районі м. Києва були проведені перевірки щодо правильності нарахування та відшкодування різниці фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам АТЗТ «УкрНДІПВ».

Актом № 11 від 25.01.2011 перевірки правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам, призначених згідно ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, сума для відшкодування за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 становить 60293,84 грн.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року № 1977 передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Ч. 6 ст. 24 Закону № 1977 та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи»№ 1826 від 13.12.2000 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), різницю між сумою призначеної пенсії за Законом № 1977 та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалось для наукових працівників небюджетних установ і організацій за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№ 1316-ІV від 20.11.2003 та постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій згідно Закону № 1977, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Відповідно до ч. 6 ст. 24 вищезазначеного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що у відповідності до ст. 1 Бюджетного кодексу України від 21 червня 1991 року № 2542-ІІІ, «...установа чи організація..., яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів є бюджетною».

Таким чином, на підставі зазначених змін було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і не бюджетних установ (в залежності від відсотка бюджетного фінансування) підприємств та організацій та сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Пунктом 8 Порядку, розмір витрат на виплату різниці пенсій, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначаються в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсій згідно з Законом № 1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації.

Із наведеного випливає, що на відповідача, як на не бюджетне підприємство, покладено обовязок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Управлінням ПФУ в Голосіївському районі м. Києва, згідно направлених повідомлень відповідачу, визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на період з 01.07.2010 по 31.12.2010 в розмірі 60293,84 грн. за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів .

Загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування різниці сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 становить 60293,84 грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції залучено до матеріалів справи довідки, видані відповідачем, на підставі яких було призначено пенсію його колишнім співробітникам, як особам, що мають стаж наукових працівників. Також судом досліджено докази фактичної виплати зазначених пенсій.

Так само суду не надано доказів повідомлення позивача про недійсність вищезгаданих довідок, відкликання цих довідок, то що. Відсутні звернення АТЗТ «УкрНДІПВ»до компетентних органів про встановлення підробки чи фальсифікації цих довідок.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому відповідач не спростував твердження позивача.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Український науково-дослідний інститут з переробки штучних та синтетичних волокон»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 31.01.2012

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Бєлова Л.В. Безименна Н.В.