Ухвала суду № 21505712, 24.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5856/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"24" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б. Шелест С.Б. за участю секретаря Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 25.05.2009 року № 0005032305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4760 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, а саме Хмельницької філії ТОВ «Дніпро-Вікторія»за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1 Г, про що складено Акт від 29.04.2009 р. № 0620/26/54/23/30407788.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 265).

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення від 25.05.2009 року № 0005032305 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 4760 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте, своїми рішеннями ПДА у м. Києві та ДПА України оспорюване рішення залишили без змін, а скарги позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 1 Закону України № 265 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 265 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за № 622/12496, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Таким чином, гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО.

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковою операцією в розумінні Закону № 265/95-ВР визнається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 1 Закону № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 12 Закону України № 265 на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно зі ст. 13 Закону України № 265 вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО», термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р. (постанова КМУ від 07.06.06 р. № 803).

Отже, виходячи з вищенаведеного, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в тому числі тих, що вже задіяні у використанні. Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматам, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону № 265/95 у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини суб'єкта господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключається.

10.09.2008 року ДПА України прийнято наказ № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким передбачено сферу застосування комп'ютерно-касової системи «Фіскал»: казино, зали гральних автоматів, фіксалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних залів.

Несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи до суду першої інстанції не було надано доказів дослідження факту технічної сумісності гральних автоматів, які використовуються позивачем із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал». Вказані обставини можуть бути встановлені шляхом проведення судово-технічної експертизи.

У силу положень ч. 1 ст. 71 КАС України, позивачем не було доведено того, що ним вживалися заходи для виконання вимог ст. 11 Закону № 265/95 та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

Крім того, п. 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарі (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до п. 4.4. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для незастосування РРО при проведенні розрахункової операції, коли таке застосування передбачено законом та, відповідно, не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.

У відповідності до п. 2 ст. 17 Закону № 265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Таким чином, відповідачем було правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача у розмірі 4760,00 гривень, підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 25.05.2009 року № 0005032305 колегією суддів не вбачається.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест