Постанова № 21503307, 12.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-1521/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.

За участю секретаря: Корженкової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Липовецького районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Липовецького районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Вінниці про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Липовецький районний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Вінниці про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 2529,99 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4, на підставі заяви від 19.02.2008 року, був зареєстрований в Липовецькому районному центрі зайнятості як безробітний, в звязку з чим 19.02.2008 року йому було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

В заяві, наданій відповідачем Липовецькому районному центру зайнятості зазначено, що відповідач на даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Однак, відповідно до листа Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 01.03.2010 року №4617/10/24 працівниками центру зайнятості встановлено, що ОСОБА_4 в період перебування його на обліку як безробітного, перебував у трудових відносинах з ПП ОСОБА_5 з 1 кв. 2005 р. по 1 кв.2008р. та отримував дохід.

На підставі даного листа працівниками центру зайнятості складено акт №74 від 12.03.2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено, що ОСОБА_4 приховано дані про отримання від ПП ОСОБА_5 доходів у вигляді заробітної плати, а тому йому належить повернути нараховану допомогу по безробіттю у період з 19.05.2008 року по 19.01.2009 року в загальній сумі 2529,99 грн.

На підставі зазначеного акту Липовецьким районним центром зайнятості винесено наказ №25 від 17.03.2010 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю з вини особи, з вимогою вжити заходів по поверненню коштів у сумі 2529,99 грн., виплачених ОСОБА_4, як допомога по безробіттю, у звязку з тим, що безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»№803-XI від 01.03.1991р., зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ст. 2 зазначеного Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"№1533-III від 02.03.2000р., застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 12 вищезазначеного Закону, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до пункту 3 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009 року, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248), перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що жодна з підстав проведення перевірки, визначених п. 3 вищезазначеного Порядку не стосується відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі листа Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 01.03.2010 року №4617/10/24 Липовецьким районним центром зайнятості було розпочато розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_4 під час отримання статусу безробітного було надано недостовірну інформацію та приховано дані про отримання доходів у вигляді заробітної плати.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що виключним підтвердженням перебування особи у трудових відносинах з метою отримання доходів є трудовий договір, оскільки неукладання відповідачем трудових договорів, в порушення вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України, не є підставою для невизнання факту отримання доходів особою, зареєстрованою в центрі зайнятості як безробітна.

На думку колегії суддів, належним доказом підтвердження факту отримання відповідачем доходу та перебування в трудових відносинах з ПП ОСОБА_5 є наявна в матеріалах справи копія довідки ДПА України про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (а.с. 75), відповідно до якої ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах із субєктом підприємницької діяльностіфізичною особою ОСОБА_5, який відповідно до Свідоцтва про плату єдиного податку є платником єдиного податку в 2008 році.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач надав позивачу неправдиву інформацію про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, в порушення вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача допомоги по безробіттю підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Липовецького районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення

Адміністративний позов Липовецького районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 кошти в сумі 2529 (дві тисячі пятсот двадцять девять) грн. 99 коп. допомоги по безробіттю на рахунок Липовецького районного центру зайнятості № 37171304900273 УДК у Вінницькій області, код платежу 50040400, код отримувача 34701099, МФО 802015.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Т.Р. Вівдиченко

Судді: К.А.Бабенко

В.П.Мельничук

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2012 року