Ухвала суду № 2150295, 22.09.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          Справа  №22а-5973/08                                                                                                                                         головуючий суддя у 1-ій 

             категорія статобліку-40                                                                                                                                      інстанції – Добродняк І.Ю.

                                                                                                                                                                              (справа №А23/419)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

22 вересня 2008 року                                                                                                           м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

відповідача -

Юхименко О.В., Семененко Я.В.  

Резніков Ю.М. 

Логойда Т.В., довіреність №484/10/10-1 від 14.01.2008р.

Овсяникова Л.О., довіреність №25255/10/10-10 від 05.11.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 27.03.2008року у справі  №А23/419

за  позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Контакт», м. Дніпропетровськ

до:

за участю прокуратури

Амур-Нижньодніпровського району

м. Дніпропетровська

про:

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

07.08.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Контакт» (далі ТОВ «Дніпро-Контакт») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позовна заява, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 31.08.2007р. /а.с. 115-117, т. 1/ та від 19.03.2008р. /а.с. 55-58, т. 2/, була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2358757,25 грн., було прийнято ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська за висновками акту перевірки від 18.04.2007р., які не відповідають  фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства, оскільки заявлена ТОВ «Дніпро-Контакт» сума бюджетного відшкодування була відображена на особовому рахунку підприємства як підтверджена в установленому порядку, а подальше безпідставне зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн. стало підставою для відповідних змін в даних особових рахунків позивача та відмови ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська провести погашення податкових векселів, виданих позивачем з 01.02.2007р. по 14.02.2007р. при митному оформленні імпортованих товарів, на загальну суму 1025604,24 грн., взятих відповідачем на облік, а тому ТОВ «Дніпро-Контакт» просило суд:

· визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №0000222301/0 від 23.04.2007р.;

· зобов’язати ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська погасити векселя №АА0046764 від 01.02.2007р., №АА0046765 від 02.02.2007р., №АА0046766 від 05.02.2007р., №АА0046767 від 05.02.2007р., №АА0046768 від 05.02.2007р., №АА0046769 від 05.02.2007р., №АА0046770 від 05.02.2007р., №АА0046771 від 06.02.2007р., №АА0046772 від 08.02.2007р., №АА0046773 від 12.02.2007р., №АА0046774 від 12.02.2007р., №АА0046775 від 12.02.2007р., №АА0046778 від 13.02.2007р., №АА0046779 від 13.02.2007р., №АА0046780 від 14.02.2007р. на загальну суму 1025604,24 грн.;

· зобов’язати ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська відновити на особовому рахунку ТОВ «Дніпро-Контакт» суму бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн., як документально підтверджену податковим органом.

07.02.2008р. прокурор АНД району м. Дніпропетровська, у зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська за цим спором, подав письмову заяву про вступ до адміністративної справи №А23/419 /а.с. 29-30, т. 2/.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008р. у справі №А23/419 позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі /а.с. 120-123, т. 2/.

Відповідач – ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд постанову суду від 23.07.2007р. у справі №А23/419 скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні  позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на приписах діючого законодавства, а тому такі доводи не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, оскільки судом першої інстанції під час розгляду даної справи було об’єктивно, повно досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, рішення суду від 23.07.2007р. ухвалено без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 23.07.2007р. залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 23.07.2007р. у даній справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не з’явився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином / а.с. 148, т. 2/, про поважність причин неявки свого представника у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив.

Представник позивача у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, годину та місце розгляду справи /а.с. 149, 150, т. 2/, не з’явився, за таких обставин, враховуючи, що позивачем 19.09.2008р. була подана письмова заява, у якій позивач підтвердив свою позицію по даній справі, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити в повному обсязі, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2007р. залишити без змін та розглянути справу без участі представника ТОВ «Дніпро-Контакт» /а.с. 150-152, т. 2/, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність прокурора та представника позивача.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 14.01.2006р., 20.02.2006р., 20.04.2006р. позивачем надавались до податкового органу – ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська – декларації з податку на додану вартість за грудень 2005р., січень 2006р., березень 2006р., згідно показників яких податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, підприємством не було задекларовано, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «Дніпро-Контакт» були подані до ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість за вказані місяці, якими позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку суми податку на додану вартість у загальній сумі 2417605,00 грн., у тому числі 668000,00 грн. – за грудень 2005р., 999605,00 грн. – за січень 2006р., 750000,00 грн. – за березень 2006р.

Правильність задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість згідно вказаних декларацій підтверджена довідками відповідача, складеними за результатами проведених позапланових виїзних перевірок ТОВ «Дніпро-Контакт» з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість:

· довідка №000338 від 23.03.2006р. – згідно декларації за січень 2006р. у сумі 999605,00 грн. /а.с. 37-55, т. 1/;

· довідка №000337 від 29.03.2006р. – згідно декларації за грудень 2005р. у сумі 470000,00 грн. /а.с. 76-94, т. 1/;

· довідка №000341 від 11.04.2006р. – згідно декларації за грудень 2005р. у сумі 198000,00 грн. /а.с. 56-75, т. 1/;   

· довідка №000937 від 20.06.2006р. – згідно декларації за березень 2006р. у сумі 750000,00 грн. /а.с. 95-105, т. 1/.

Зазначеними перевірками відповідача також встановлювалась правомірність формування підприємством податкового кредиту за вказаний вище період. Так, було встановлено, що до податкового кредиту позивачем включені суми податку на додану вартість у складі товару, який було придбано за договорами купівлі-продажу металопродукції №4 від 01.09.2005р. та №5 від 05.09.2005р., укладеними ТОВ «Дніпро-Контакт» (Покупець) з ПП «Дніпроагросервісторг» (Продавець). Розрахунки за товар (металопродукція) проводились шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Отримання товару позивачем підтверджується первинними документами (видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, довідками про рух коштів по розрахунковому рахунку позивача), які оформлювались ТОВ «Дніпро-Контакт» та ПП «Дніпроагросервісторг» відповідно до умов укладених між ними договорів купівлі-продажу товару, та які були надані позивачем в повному обсязі при проведенні перевірок за періоди, що перевірялись.

Відповідно до абз. 1 п. 11.5 ст. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Абзацем 7 цього ж пункту встановлено, що якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді;

Як свідчать матеріали справи, позивачем під час здійснення власної господарської діяльності у період з 01.02.2007р. по 14.02.2007р. при митному оформленні імпортованих товарів на територію України були видані податкові векселі: №АА0046764 від 01.02.2007р., №АА0046765 від 02.02.2007р., №АА0046766 від 05.02.2007р., №АА0046767 від 05.02.2007р., №АА0046768 від 05.02.2007р., №АА0046769 від 05.02.2007р., №АА0046770 від 05.02.2007р., №АА0046771 від 06.02.2007р., №АА0046772 від 08.02.2007р., №АА0046773 від 12.02.2007р., №АА0046774 від 12.02.2007р., №АА0046775 від 12.02.2007р., №АА0046778 від 13.02.2007р., №АА0046779 від 13.02.2007р., №АА0046780 від 14.02.2007р. на загальну суму 1025604,24 грн., які були взяті на облік відповідачем та надавались ТОВ «Дніпро-Контакт» органам митного контролю у зв’язку з наявністю у підприємства бюджетного відшкодування на відповідну суму, необхідну для їх подальшого погашення, що відповідає вимогам абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Як свідчать матеріали даної справи, 09.02.2007р. прокурором м. Дніпропетровська була винесена постанова про порушення кримінальної справи №69079009 за фактом службового підроблення у відношенні посадових осіб ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська та посадових осіб  ТОВ «Дніпро-Контакт» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України /а.с. 137, т. 1/.

Постанова прокурора від 09.02.2007р. мотивована тим, що посадові особи позивача з метою необґрунтованого завищення валових витрат підприємства і формування податкового кредиту по податку на додану вартість використовували схему по документальному оформленню неіснуючих операцій купівлі-продажу товарів на митній території України.

07.03.2007р. відповідачем скасована довідка на підтвердження в картці особового рахунку по податку на додану вартість по деклараціям за березень, квітень, червень 2006р.

Як вбачається з листа відповідача №4833/10/15-035 від 09.03.2007р., яке було надіслано на адресу підприємства позивача, по ТОВ «Дніпро-Контакт» рахується залишок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2362100,00 грн., який задекларовано згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2005р. в загальній сумі 668000,00 грн., за січень 2006р. в сумі 944100,00 грн., за березень 2006р. в сумі 750000,00 грн., але оскільки в лютому порушено карну справу за фактом зловживання службовим положенням та службового підлогу у відношенні посадових осіб ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська та посадових осіб  ТОВ «Дніпро-Контакт» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України в частині законності відшкодування податку на додану вартість за вищевказаний період, заходи, визначені абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» на теперішній час не можуть бути виконані, а погашення податкових векселів, виданих ТОВ «Дніпро-Контакт» з 01.02.2007р. по 13.02.2007р. може бути проведено у відповідності з абз. 5 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» /а.с. 59, т. 2/.

16.04.2007р. винесена постанова слідчого прокуратури АНД району м. Дніпропетровська про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпро-Контакт», проведення якої доручено ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська /а.с. 136, т. 1/.

Відповідачем 18.04.2007р. проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно уточнюючих декларацій за грудень 2005р., січень та березень 2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №53/23-409/32570958 від 18.04.2007р. /а.с. 23-35, т. 1/.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки від 18.04.2007р., так як ТОВ «Дніпро-Контакт» не надало для перевірки документи, що підтверджують бюджетне відшкодування, відповідачем встановлено порушення підприємством пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» – безпідставне віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 2358757,00 грн., а тому ТОВ «Дніпро-Контакт» не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2358757,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 23.04.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2358757,25 грн. /а.с. 36, т. 1/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підставою для вищезазначених висновків відповідача стали господарські відносини позивача з ПП «Дніпроагросервісторг», з яким, про що вже було зазначено вище, у вересні 2005р. були укладені договори купівлі-продажу металопродукції, встановлення достовірності виконання  яких (розрахунки за придбання товар, підтвердження отримання товару) було окремим предметом попередніх перевірок відповідача, за результатами яких порушень податкового законодавства з боку позивача не було встановлено, оскільки підприємством надавались всі необхідні документи, що підтверджували правомірність включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку у зв’язку з придбанням товарів. Проте, як вбачається з матеріалів акту перевірки від 18.04.2007р., та на що посилається відповідач в обґрунтування вимог апеляційної скарги, при проведенні зустрічної перевірки ПП «Дніпроагросервісторг» було підтверджено взаємовідносини між підприємствами, а також відповідними довідками податкової інспекції підтверджені взаємовідносини позивача з підприємствами, які по ланцюгу мали взаємовідносини між собою, та, як зазначає ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, податкові накладні яких мали значення для ТОВ «Дніпро-Контакт» при формуванні ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, але оскільки серед підприємств (постачальники товару по окремим ланцюгам) виявились підприємства, які визнані банкрутами після здійснення ними поставки товару, позивач не має права відносити податок на додану вартість в складі такого товару до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а п. 1.8 цієї ж статі цього закону передбачено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Системний аналіз ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що принцип бюджетного відшкодування полягає у поверненні платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв’язку з їх надмірною сплатою і єдиною умовою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата отримувачем товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) у складі вартості товару (роботі, послуг), сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобов’язань та податкового кредиту і право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не ставиться в залежність від проведення податковою інспекцією зустрічних перевірок постачальників товарів (робіт, послуг) платника податку та направлень запитів по ланцюгам постачання. Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена  обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідачем – ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська – як суб’єктом владних повноважень не було надано доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача ПП «Дніпроагросервісторг» в якості платника податку на додану вартість, позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів правомірно та обґрунтовано віднесені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім цього, посилання відповідача на існування порушеної кримінальної справи стосовно посадових осіб платника податку за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, як на обставину, що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є неправомірним та безпідставним, оскільки відповідно до ст. 98 Кримінально-процесуального кодексу України постанова про порушення кримінальної справи не є тим документом, який встановлює факт злочину та вину особи у скоєнні злочину.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2007р.  постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська скасовано постанову прокурора м. Дніпропетровська №69079009 від 09.02.2007р. /а.с. 23-25, т. 2/.

Вказане рішення мотивоване тим, що факти, встановлені під час досудового слідства свідчать про незаконність порушення кримінальної справи, відсутність достатніх підстав, які б свідчили про наявність в діях посадових осіб ТОВ «Дніпро-Контакт» та посадових осіб ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ознак  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.11.2007р. апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від  26.10.2007р. – без змін /а.с. 26-27, т. 2/.

Таким чином, посилання ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська на факт існування карної справи за фактом зловживання службовим положенням та службового підлогу у відношенні посадових осіб ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська та посадових осіб  ТОВ «Дніпро-Контакт» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України в частині законності відшкодування податку на додану вартість згідно декларацій позивача за грудень 2005р., січень, березень 2006р., як на підставу, що унеможливлює погашення податкових векселів, виданих ТОВ «Дніпро-Контакт» з 01.02.2007р. по 13.02.2007р. в порядку, встановленому абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», є таким, що суперечить нормам Закону, оскільки на момент видачі вищезазначених 15 податкових векселів на загальну суму 1025604,00 грн. – з 01.02.2007р. по 13.02.2007р. – позивач мав підтверджену відповідачем суму бюджетного відшкодування  в розмірі 2362100,00 грн., у зв’язку з чим підприємством правомірно віднесено суму виписаних векселів до податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підтверджується показниками декларації за лютий 2007р. /а.с. 60-64, т.2/.

Стосовно порушення відповідачем права позивача на відображення у картці особового рахунку платника податків підтвердженої суми бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з повноважень державної податкової служби, передбачених Законом України «Про державну податкову службу України», на органи державної податкової служби покладений контроль за своєчасністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Так, згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №276 від 18.07.2005р., облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Абзацем 1 п. 3.1 Інструкції передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У картках особових рахунків платників податків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, стан розрахунків платника з бюджетом (зокрема, суми, заявлені до відшкодування).

Враховуючи, що на підставі вищезазначених довідок про результати проведених перевірок з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість правильність задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість згідно декларацій за грудень 2005р., січень, березень 2006р. була підтверджена і сума бюджетного відшкодування у загальному розмірі 2358757,25 грн. відображена на особовому рахунку позивача як підтверджена в установленому порядку, дії ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська щодо виключення з картки особового рахунку підприємства суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у цьому ж розмірі внаслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2007р., яким безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2358757,25 грн., є такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про задоволення позову, а саме визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №0000222301/0 від 23.04.2007р., зобов’язання ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська погасити векселя №АА0046764 від 01.02.2007р., №АА0046765 від 02.02.2007р., №АА0046766 від 05.02.2007р., №АА0046767 від 05.02.2007р., №АА0046768 від 05.02.2007р., №АА0046769 від 05.02.2007р., №АА0046770 від 05.02.2007р., №АА0046771 від 06.02.2007р., №АА0046772 від 08.02.2007р., №АА0046773 від 12.02.2007р., №АА0046774 від 12.02.2007р., №АА0046775 від 12.02.2007р., №АА0046778 від 13.02.2007р., №АА0046779 від 13.02.2007р., №АА0046780 від 14.02.2007р. на загальну суму 1025604,24 грн., зобов’язання ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська відновити на особовому рахунку ТОВ «Дніпро-Контакт» суму бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн., як документально підтверджену податковим органом, прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції по даній справі відсутні, постанову суду від 27.03.2008. у даній справі  необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська – залишити без задоволення.

Постанову   Господарського  суду Дніпропетровської області від 27.03.2008року у справі  №А23/419 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 29.09.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А.О. Коршун

Судді:                                                                                                                 О.В. Юхименко

                                                                                                                                              Я.В. Семененко