Ухвала суду № 21498473, 17.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1347/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Губської О.А., Ключковича В.Ю.,

Петриченко Ю.П.,

представника апелянта Воєводіна Р.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000592302 від 25.02.2011 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 909,80 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 0000592302 від 25.02.2011 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 лютого 2011 року, на підставі Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, Податкового кодексу України, відповідно направлень від 04.02.2011 року № 37, № 38, службовими особами Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку господарської одиниці позивача магазину «Сільпо», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Готвальда, 2 на предмет дотримання ним як субєктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про держану реєстрацію, обігу підакцизних товарі.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено нестачу товарних запасів за місцем реалізації на суму 454,90 грн., що призвело до порушення ним вищевказаних норм Закону.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було складено акт від 04.02.2011 року реєстраційний № 0022/08/25/23/32294926 (а.с. 11-14), який був підписаний позивачем із запереченнями, які 07.02.2011 року за № 493-4РС/07/11 були направлені ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя (а.с. 16-18).

На підставі акту перевірки від 04.02.2011 року реєстраційний № 0022/08/25/23/32294926, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 року № 0000592302 про застосування до ТОВ «Фоззі-Фуд»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 909,80 грн. (а.с. 15).

Позивач не погоджуючись з вищевказаним рішенням звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом про його скасування.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).

Згідно п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положенням ст. 2 Закону № 996-XIV передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством) (ч. 5 ст. 8 Закону № 996-XIV).

Колегією суддів встановлено, що бухгалтерський облік у TOB «Фоззі-Фуд»здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку - комп'ютерної програми бухгалтерського обліку », адаптованої до національних стандартів бухгалтерського та податкового обліку, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 751/4044.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товаро-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на вимогу контролюючого органу керуючою магазину «Сільпо»було здійснене зняття залишків товарів певних позицій, вказаних перевіряючими, за даними компютерної програми обліку товарних запасів на 04.02.2011 року 14-10 год. Перерахунок фактично наявних в магазині залишків товарів здійснювався перевіряючими за участю керуючої магазину 04.02.2011 року з 14-00 год. до 15-30 год., тобто коли магазин був відкритий і в торгівельному залі перебували покупці, які продовжували відбір необхідного їм товару.

Протягом вказаного часу з 14-10 год. до 15-30 год. частина товару (4 од.) була продана через каси кінцевим споживачам, частина товару (33 од., а саме, горілка «Хортиця срібна»0,5 л. 5 од. рис круглозернистий «Повна чаша»1 кг 21 од., цукор білий «Повна чаша»1 кг 7 од.), згідно накладної на внутрішнє переміщення № SAP 9277000 від 04.02.2011 року, була відпущена на магазин «Сільпо»по бул. Вінтера, 30 у м. Запоріжжя, що належить ТОВ «Фоззі-Фуд».

Переміщення товару за накладною № SAP 9277000 від 04.02.2011 року підтверджується актом приймання товарів. Проте, перевіряючими дана накладна та акт приймання товарів до уваги прийняті не були.

Крім цього, колегія суддів приймає до уваги пояснення позивача, що перерахунок товару перевіряючими здійснювався в той час, коли в торгівельному залі перебували покупці і товар, знятий покупцями з полиць, але ще не реалізований під час зняття фактичних залишків товарів перевіряючими не перераховувався і до уваги не приймався, що на думку колегії суддів вплинуло на достовірність отриманих показників щодо кількості фактично наявного товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом не було надано доказів, які б вказували на порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Що стосується правомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зауважує, що застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, положенням статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 909,80 грн. було прийняте ним в порушення вимог діючого законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Губська О.А. Ключкович В.Ю. Повний текст ухвали складено та підписано 23.01.12р.