Ухвала суду № 21496861, 18.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-168/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" січня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О. Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,

Суддів: Аліменка В.О.,

Лічевецького І.О.,

При секретарі

судового засідання: Лаврентьєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кокос Медіа Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кокос Медіа Груп»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кокос Медіа Груп» звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0010802302/0 від 21 грудня 2010 року, прийняте Державною податковою інспекції у Печерському районі м.Києва (далі ДПІ в Печерському районі м.Києва).

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції 09.12.2010 року за результатами панової виїзної перевірки ТОВ «Видавничий дім «Кокос Медіа Груп»ДПІ у Печерському районі міста Києва було складено Акт № 1056/23-2/32918229 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 859698,00 грн.

21.12.2010 року на підставі Акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва було винесено податкове повідомлення-рішення №0010802302/0, яким у звязку з порушенням пп. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу нараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 752270 грн. та штрафні санкції у розмірі 3476135 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 859698, 00 грн., стала надання TOB «ВД «Кокос Медіа Груп»послуг з розміщення рекламних матеріалів повязаній особі TOB Янко»за цінами, нижчими за звичайні ціни, які були встановлені та зазначені в той же час при укладенні договорів з іншими субєктами господарювання.

Суд першої інстанції, дійшов висновку, що податковим органом доведено здійснення позивачем надання послуг з розміщення рекламних матеріалів повязаній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «РІА Янко»за цінами, нижчими за звичайними цінами, які були встановлені та звичайні в той же час при укладенні договорів з іншими субєктами господарювання, у звязку з чим дії податкового органу щодо визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням визнано правомірними.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції може погодитись із огляду на наступне.

Яв передбачено пунктом 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з пунктом 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Пункт 1.20.8 вказаного Закону обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Колегія суддів вважає, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем визначено базу оподаткування операцій з надання послуг по розміщенню рекламних матеріалів в журналі «Сезони Моди»ТОВ «РІА «Янко», виходячи із договірних цін, але нижчою за звичайні ціни на такі послуги, які існували при укладенні позивачем інших договорів розміщення рекламних матеріалів в перевіряємому періоді.

Згідно договорів укладених між TOB «Видавничій дім «Кокос Медіа груп»та TOB «Янко»на розміщення рекламних матеріалів у журналі «Сезони Моди»ціна розміщення рекламних матеріалів на одній шпальті становить:

з 01.07.2007 року по 31.12.2007 рік 1 030грн., ПДВ 206грн.,

з 01.01.2008 року по 31.12.2007 рік 3 427грн., ПДВ 685грн.,

з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік 1 746грн., ПДВ 349грн.,

з 01.01.2010 року по 30.06.2010 рік 1 157грн., ПДВ 231грн.

Розмір плати за розміщення рекламних матеріалів на одній шпальті журналу, який визначено при укладанні інших договорів розміщення рекламних матеріалів TOB «Видавничій дім «Кокос Медіа груп»становить суму у розмірі 10 000 грн., ПДВ 2000 грн. та відповідно є звичайним для TOB TOB «Видавничій дім «Кокос Медіа груп».

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва та її посадові особи, приймаючи оскаржуване Розпорядження повідомлення-рішення №0010802302/0 від 21 грудня 2010 року, діяли у спосіб передбачений ст. 19 Конституції України та Законами України та довели суду правомірність своїх дій. Натомість, позивач, не дивлячись на неодноразове відкладення розгляду справи апеляційним судом, так і не надав суду конкретних оригіналів документів, які витребовувались апеляційним судом у ході судового розгляду, зокрема конкретних номерів журналів із зазначенням аркушів цих журналів на виконання відповідних договорів та оригіналів платіжних доручень про оплату рекламних послуг по цих договорах і відповідні довідки банків через які проходили платежі. Тим самим відповідач не виконав вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кокос Медіа Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 лютого 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 лютого 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: