Постанова № 21494114, 26.01.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5580/2011

26 січня 2012 року 09год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненського міського центру зайнятості

доОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1846 грн. 16 коп.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду. Однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Судом не визнавалася обовязковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Позивач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і на нього, згідно з пунктами 4-5 вказаної частини, покладено, зокрема, функцію з виплати забезпечення, надання передбачених даним Законом соціальних послуг та з контролю щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до ст.12 цього Закону, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи (центри зайнятості) мають право представляти інтереси Фонду в судових органах. Відповідно до ст. 39 цього Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що з 17.02.2011 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості. 24.05.2011 року відповідач подав позивачу заяву, в якій зазначив, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстрований, та просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості, мають право на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації.

Згідно Інструкції про порядок укладання договорів з навчальними закладами, підприємствами і громадянами, які звертаються в державну службу зайнятості, щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №120 від 22.07.1999 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 року за №545/3838, з громадянином, який виявив бажання навчатись, укладається договір.

ОСОБА_1, відповідно до договору №170011071900014 від 19.07.2011 року, укладеного з Рівненським міським центром зайнятості, був направлений на підготовку в Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості за професією "Водій автомобіля 3,2,1, класу (автомобілі (крім вантажних), таксі та автофургони)" зі строком навчання з 20.07.2011 року по 25.08.2011 року (1,20 міс.) з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Наказом заступника директора Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості №1272 від 16.08.2011 року ОСОБА_1 відраховано із групи № 246, у звязку з пропусками занять без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період часу 20.07.2011 року по 15.08.2011 року отримав матеріальну допомогу в період професійної підготовки в сумі 201,29 гривень, фактична вартість навчання відповідача за цей період становить 1644,87 грн. Отже, під час перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості відповідач отримав кошти на суму, яка складає: 201,29 грн.+1644,87 грн.=1846,16 гривень.

Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією персональної картки особи, яка звернулася до ЦЗ (а.с.5), копією заяви про надання статусу безробітного (а.с.6), копією договору міського центру зайнятості з безробітним, щодо його професійного навчання (а.с.7), карткою проходження навчання (а.с.8), копією наказу про відрахування (а.с.9), копією листа Рівненського обласного центру зайнятості від 15.08.2011 про вартість навчання відповідача (а.с.10), копією довідки про розмір матеріальної допомоги на період професійної підготовки відповідача (а.с.11), копією розрахунку суми витрат, що підлягають стягненню з безробітного (а.с.12), копією претензії Рівненського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 з пропозицією добровільного повернення коштів (а.с.13).

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року та п.3.1.2. Договору, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги за період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання.

За наведених обставин та враховуючи те, що на день розгляду справи у суді відповідач доказів добровільної сплати коштів, отриманих від позивача в сумі 1846,16 гривень суду не надав, позов обґрунтований і підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненського міського центру зайнятості на р/р 37176001000246 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, одержувач - Рівненський міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 21084805, призначення платежу "Повернення коштів за навчання гр. ОСОБА_1, кошти в сумі 1846 (одна тисяча вісімсот сорок шість) гривень 16 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.