Постанова № 21493998, 03.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3384/2011

03 листопада 2011 року 16год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Пейко А.Б.,

представник відповідача: Янок Т.М., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія 2007" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання дій нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія 2007» (далі ТОВ «Вікторія 2007») звернулося з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Сарненська МДПІ) про визнання нечинними дій щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість товариства за грудень 2009 року та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000021640/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість загальну на суму 49305,00грн. (39444,00грн. за основним платежем, 9861,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено строки проведення камеральної перевірки податкової декларації та, крім того, висновки про порушення позивачем податкового законодавства суперечать фактичним обставинам, зроблені податковим органом без дослідження вказаних обставин та первинних документів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що 18.02.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектором Сарненської МДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Вікторія 2007», поданої за грудень 2009 року та зареєстрованої у податковому органі 20.01.2010р. за вх.№32628. За результатами перевірки складено акт від 18.02.20-11р. №66/15/21086224, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997р. N168/97-ВР (далі Закон N168/97-ВР) та абз.«в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон №2181-III). На підставі акта перевірки Сарненською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000021640/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість загальну на суму 49305,00грн. (39444,00грн. за основним платежем, 9861,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято у звязку з безпідставним встановленням податковим органом того факту, що ТОВ «Вікторія 2007» у рядку 27 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року зазначено менший розмір податку, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки платником не нараховано умовний продаж при анулюванні свідоцтва платника податку на додану вартість при наявних залишках товарних запасів та основних фондів, в результаті чого занижено суму поставок на 197218,00грн. та податок на додану вартість у розмірі 39444,00грн. Вказав, що таке твердження не відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку, фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача і суперечить чинному законодавству. З аналізу абз.17 п.9.8 ст.9 Закону N168/97-ВР вбачається, що обовязок платника податку визнавати умовний продаж товарних залишків або основних фондів, які обліковуються у нього на день анулювання реєстрації платника податку, та збільшувати суму своїх податкових зобовязань з податку на додану вартість виникає лише у випадку, якщо стосовно таких залишків або основних фондів був нарахований податковий кредит у минулих або поточних податкових періодах. Під час проведення камеральної перевірки ревізором не досліджувалися факти нарахування товариством податкового кредиту у минулих або поточному податкових періодах стосовно товарних залишків і основних фондів на суму 197218,00грн., які знаходилися в обліку ТОВ «Вікторія 2007» на день анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Крім того, згідно з вимогами Закону №2181-III донарахування податковим органом податкових зобовязань допустиме лише у випадку підтвердження факту заниження субєктом господарювання суми зобовязань, який, у свою чергу, підтверджено документально. Зауважив, що під час проведення камеральної перевірки проводиться її арифметична та методологічна перевірка, перевіряється наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно подати платнику. Вказаних арифметичних та методологічних помилок і порушень відповідачем за результатами камеральної перевірки виявлено не було. Звернув увагу суду на те, що Сарненською МДПІ було порушено строк проведення камеральної перевірки податкової декларації, встановлений пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону N168/97-ВР та п.10 ст.200 Податкового кодексу України (далі ПК України). Просив позов задовольнити повністю.

Сарненська МДПІ позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надала суду пояснення, аналогічні письмовим запереченням, а, зокрема, вказала, що за наслідками камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Вікторія 2007» за грудень 2009року Сарненською МДПІ зроблено висновок, що позивачем, у порушення п.9.8 ст.9 Закону N168/97-ВР не визнано умовний продаж на суму 197812,00грн. та відповідно занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 39444,00грн. Так, актом перевірки від 18.02.2011р. №66/15/21086224 встановлено, що позивачем в додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року (вх.№27635 від 09.11.2009р.) зазначена балансова вартість запасів на складах та залишкова вартість основних засобів на кінець звітного періоду у розмірі 198608,00грн. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Вікторія 2007» анульовано 28.12.2009р. Декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року (вх.№32628 від 20.01.2010р.) подана товариством із зазначенням обсягу продажу товарів за ставкою 20% у розмірі 1390,00грн. Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону N168/97-ВР платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. Згідно з п.184.7 ст.184 ПК України якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Враховуючи викладене, податковим органом зроблено висновок про заниження ТОВ «Вікторія 2007» податкових зобовязань з податку на додану вартість у декларації за грудень 2009 року в сумі 39444,00грн., у звязку з нездійсненням умовного продажу запасів на складах та залишкової вартості основних засобів, визначених після анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Звернула увагу суду на те, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 21.03.2011р. у справі №1718/3-536/11 директор ТОВ «Вікторія 2007» визнаний винним та притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) саме за порушення ведення податкового обліку, встановлене актом перевірки від 18.02.2011р. №66/15/21086224. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18 лютого 2011 року Сарненською МДПІ було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Вікторія 2007» за грудень 2009 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2011р. №66/15/21086224 (а.а.с.44-46).

На підставі акта перевірки від 18.02.2011р. №66/15/21086224 Сарненською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000021640/0, яким ТОВ «Вікторія 2007» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49305,00грн. (39444,00грн. за основним платежем, 9861,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.6).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, рішеннями ДПА в Рівненській області та ДПА України від 21.07.2011р. №13237/6/25-0115 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000021640/0 - без змін (а.а.с.51-52).

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію ТОВ «Вікторія 2007» платником податку на додану вартість було анульовано 28.12.2009р. акт від 28.12.2009р. №18177/15-104 (а.а.с.59-60).

20.01.2010р. ТОВ «Вікторія 2007» було подано до Сарненської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року (вх.№32628), у якій відображено податкові зобовязання у сумі 278,00грн. (загальний обсяг поставки 1390,00грн.) (а.а.с.65-67).

09.11.2009р. ТОВ «Вікторія 2007» було подано до Сарненської МДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року (вх.№27634), у додатку К1/1 якої відображено балансову вартість запасів на кінець звітного періоду у сумі 20640,00грн. (рядки А, А1 таблиці 1) та балансову вартість основних фондів на початок розрахункового кварталу в загальній сумі 177968,00грн.: групи 3 - 85403,00грн., групи 1 67972,00грн., групи 2 24593,00грн. (рядки Б3, Б5, Б6 таблиці 2) (а.а.с.61-62).

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

За результатами камеральної перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.9.8 ст.9 Закону N168/97-ВР, а саме: ТОВ «Вікторія 2007» не визнало умовного продажу на суму 197218,00грн., з них на суму ПДВ 3944,00грн., та не віднесло вказану суму податку на додану вартість до податкового зобовязання.

Відповідно до абз.19 п.9.8 ст.9 Закону N168/97-ВР платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Отже, обовязок платника податку визнавати умовний продаж товарних залишків або основних фондів, які обліковуються у нього на день анулювання реєстрації платника податку, та збільшувати суму своїх податкових зобовязань з податку на додану вартість виникає виключно у разі нарахування стосовно таких товарних залишків або основних фондів у минулих або поточному податкових періодах податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив суду, що запаси та основні фонди, які обліковувалися у ТОВ «Вікторія 2007» на день анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, були придбані товариством в осіб, які не були платниками вказаного податку. Аналогічні пояснення зазначив у акті перевірки від 18.02.2011р. №66/15/21086224 директор ТОВ «Вікторія 2007», заперечуючи проти висновків перевірки.

З акта перевірки від 18.02.2011р. №66/15/21086224 вбачається, що під час проведення камеральної перевірки ревізором не досліджувалися факти нарахування товариством податкового кредиту у минулих або поточному податкових періодів стосовно товарних залишків та основних фондів на суму 198608,00грн., які знаходилися в обліку ТОВ «Вікторія 2007» на день анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Крім того, додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток містить інформацію про балансову вартість основних фондів лише на початок розрахункового кварталу (у даному випадку за декларацією, що підлягала перевірці, - це 01.07.2009р.), у той час як Закон N168/97-ВР вимагає визнавати умовний продаж таких фондів на день анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (у даному випадку - це 28.12.2009р.).

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з листом ДПА України від 23.03.2011р. N8073/7/16-1617 “Щодо питань адміністрування податку на додану вартість” під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, під час камеральної перевірки податковим органом аналізуються лише розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з п.3 розд.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. N984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за N34/18772 (далі - Порядок N984), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І Порядку N984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку N984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено судом, у порушення Порядку №984, в акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, регістри бухгалтерського обліку тощо ТОВ «Вікторія 2007», пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, які б засвідчували наявність порушень підприємством податкового законодавства.

Зважаючи на викладене, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства у частині невизнання умовного продажу залишків запасів та основних фондів при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість, зроблені під час проведення камеральної перевірки, оскільки дані податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток не дають можливості податковому ревізору-інспектору встановити факт нарахування податкового кредиту саме стосовно товарних залишків або основних фондів, які знаходилися у залишку платника податку на день такого анулювання. Додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток містить дані лише щодо балансової вартості запасів та основних фондів у разі наявності останніх, проте не містить інформації щодо періоду та способу їх придбання (зокрема, з нарахуванням податку на додану вартість чи без такого). Проводячи камеральну перевірку, ревізор позбавлений можливості перевірити обставини щодо формування показників декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість та дослідити первинні або інші документи, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, які б підтверджували, зокрема, обумовлене порушення.

Що ж стосується посилань податкового органу на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 21.03.2011р. у справі №1718/3-536/11 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП директора ТОВ «Вікторія 2007» Юревича В.Ф. (а.с.71), суд зазначає, що вказана постанова оскаржена останнім в апеляційному порядку (а.а.с.53-55). Пропуск строку на апеляційне оскарження вказаної постанови представник позивача пояснив тим, що про її існування стало відомо лише зі слів представника відповідача у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, ні повістка-виклик, ні копія постанови Юревичу Ю.Ф. не надходили, ймовірно, у звязку з помилковим зазначенням судом його поштової адреси (у постанові суду це: смт.Клесів. вул.Центральна, 88/1; хоча правильною є адреса, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.02.2011р. №939505, складеному заступником начальника Сарненської МДПІ, а саме: смт.Клесів, вул.Центральна, 88, кв.2). Крім того, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, з мотивувальної частини постанови суду не вбачається жодного дослідження обставин справи. За таких обставин, суд не бере до уваги вказану постанову як належний доказ.

Таким чином, суд вважає висновки, викладені в акті перевірки від 18.02.2011р. №66/15/21086224 про порушення ТОВ «Вікторія 2007» п.9.8 ст.9 Закону N168/97-ВР необґрунтованими та безпідставними, а прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000021640/0 протиправним, таким, що підлягає до скасування.

Крім того, камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Вікторія 2007» за грудень 2009 року Сарненською МДПІ була проведена 18.02.2011р.

На момент проведення перевірки набрав чинності ПК України, п.200.10 ст.200 якого передбачає, що податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном її отримання.

На момент подання позивачем до податкового органу вказаної податкової декларації (20.01.2010р.) був чинним Закон N168/97-ВР, пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 якого передбачав, що податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

Ця ж норма містилася і у пп.7.4 п.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. N 166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. N213), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за N702/10982, чинному на момент подання обумовленої декларації.

Таким чином, Сарненською МДПІ було порушено також терміни проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Вікторія 2007» за грудень 2009 року.

Жодних обґрунтувань щодо правомірності проведення 18.02.2011р. камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2009 року, поданої 20.01.2010р., податковим органом суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності проведення 18.02.2011р. камеральної перевірки податкової декларації позивача за грудень 2009 року, поданої податковому органу 20.01.2010р., та прийнятого за наслідками вказаної перевірки податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000021640/0.

За таких обставин, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

При цьому, приймаючи рішення, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, згідно з якими адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання неправомірними дій податкового органу щодо проведення камеральної перевірки та визнання протиправним і скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення 18 лютого 2011 року камеральної перевірки податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія 2007" з податку на додану вартість за грудень 2009року неправомірними.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 24.02.2011р. №0000021640/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49305,00грн. (39444,00грн. - основний платіж, 9861,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія 2007" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.