Постанова № 21493030, 23.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2012 року Справа № 2а-11762/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши у скороченому провадженні матеріали за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 97933,00 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 13.10.2011, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2011 року Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 97933,00 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 13.10.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - ВАТ «Лисичанськвугілля» зареєстрован у якості СПД Лисичанською міською радоюЛуганської області за №25370376Ю0020890 від 21 квітня 2044 року.

За період з 01.01.2011 року по теперішній час за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю у загальній сумі 198366,60 грн.

Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до розрахунку №1376 від 25.01.2011 року плати за землю на загальну суму 238039,90 грн.

Сума заборгованості по даному розрахунку складає 198366,60 грн.

У звязку з чим позивач просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу ВАТ «Лисичанськвугілля» з плати за землю у сумі 97933,00 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 13.10.2011.

Ухвалою від 20 грудня 2011 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не зявився надіслав факсом через канцелярію суду письмові пояснення по адміністративній справі вх..№3228 від 23 січня 2012 року в яких доводи, які були викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутністю (а.с.48-49).

Представник відповідача у судове засідання не зявився про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - ВАТ «Лисичанськвугілля» зареєстрован у якості СПД Лисичанською міською радоюЛуганської області за №25370376Ю0020890 від 21 квітня 2044 року про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8).

ВАТ «Лисичанськвугілля» перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 03.02.2003 за №651, про що свідчить довідка (а.с. 13).

За період з 01.01.2011 року по теперішній час за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю у загальній сумі 198366,60 грн.

Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до розрахунку №1376 від 25.01.2011 року плати за землю на загальну суму 238039,90 грн. (а.с. 21).

Сума заборгованості по даному розрахунку складає 198366,60 грн.

13 жовтня 2011 року податковим органом проведено опис майна, на яке поширюється право податкової застави Відкритого акціонерного товариства «Луганськвугілля» Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську, що підтверджується атами опису майна, на які поширюється право податкової застави від 13.10.2011 року №13. Запис про податкову заставу внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п5 4.3 ст. 54 Податкового кодексу України, Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Виходячи з вказаних вимог закону відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/54 від 06.06.2003 року та друга податкова вимога №2/79 від 05.08.2003 року, які відповідач отримав 11.07.2003 року та 11.08.2003 року відповідно. Відомостей щодо оскарження податкової вимоги суду не надано.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як зазначалось, наявність податкового боргу в сумі 97933,00 грн. представником відповідача не заперечувалась.

Крім того відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 30).

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду немає підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 97933,00 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 13.10.2011 задовольнити у повному обсязі.

<Текст >

Надати дозвіл Державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області на погашення усієї суми податкового боргу, а саме 97933,00 грн. (девяносто сім тисячі девятсот тридцять три грн.) за рахунок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до акту опису майна від 13.10.2011 року №13.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 30 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяК.В. Агевич