Постанова № 21492974, 30.01.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року Справа № 1170/2а-5206/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Трансбуд-система СКД»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Трансбуд-система СКД» (далі позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) від 07.11.2011 р. № 3343 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської ОДПІ від 28.11.2011 р. № 0001852330 про сплату грошового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 381416,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 41668,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог про скасування наказу від 07.11.2011 р. № 3343 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивач зазначає, що вказаний наказ є протиправним та винесеним без достатніх правових підстав враховуючи те, що на письмові запити Кіровоградської ОДПІ від 09.08.211 р. та від 16.09.2011 р. підприємством надано відповіді з письмовими поясненнями та їх документальними підтвердженнями у встановлений Податковим кодексом України 30-денний строк, оскільки позивач їх розцінює саме як письмові запити податкового органу про надання інформації, на які платник податків зобовязаний надати письмову відповідь у місячний строк, а не як обовязкові письмові запити органу державної податкової служби, які надсилаються платникам податків за наслідками перевірок інших платників або отримання органом державної податкової служби інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відповідь на які платник податків зобовязаний надавати протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Таким чином, у відповідача не було підстав, які б надавали йому право на призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, оскільки позивач надав відповідь на інформаційний запит податкового органу у встановлений законом строк.

Щодо висновків проведеної Кіровоградською ОДПІ перевірки позивач вказує на незаконність та необґрунтованість таких висновків, внаслідок чого відповідачем винесене протиправне податкове повідомлення рішення, оскільки господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Мілон Торг»та ФОП ОСОБА_1 реально відбувалися, що підтверджується первинними документами, які не були взяті до уваги відповідачем.

Товарно матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Мілон Торг»та ФОП ОСОБА_1, у подальшому були реалізовані позивачем у межах своєї господарської діяльності.

З огляду на викладене позивач вважає наказ про проведення перевірки, а також оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судове засідання представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Від представника відповідача надійшли заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що від позивача на письмові запити податкового органу відповіді надійшли, проте без необхідних документальних підтверджень.

Про проведення перевірки позивача було повідомлено належним чином, відтак наказ про проведення перевірки є обґрунтованим, а сама перевірка проведена у порядку, встановленому законом.

Щодо висновків перевірки відповідач зазначає, що позивачем для проведення перевірки не було надано первинних документів по його господарським операціям з ТОВ «Мілан Торг»та ФОП ОСОБА_1

Крім того, за наслідками проведених перевірок ТОВ «Мілан Торг» та ФОП ОСОБА_1 встановлено їх господарські взаємовідносини з субєктами господарювання, які мають ознаки фіктивності (вигодоформуючими субєктами), які створені для надання податкової вигоди іншим, реально господарюючим субєктам, встановлено нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Мілан Торг», ФОП ОСОБА_1 з їх контрагентами.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Мілан Торг»і ФОП ОСОБА_1

Свідок ФОП ОСОБА_1 у судове засідання двічі не зявилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце слухання справи.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, на підставі частини четвертої статті 122 КАС України суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Трансбуд-система СКД»зареєстроване як юридична особа 27.04.2010 р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.111), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.112).

Підприємство є платником податку на додану вартість (а.с. 110).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

У період з 08.11.2011 р. по 10.11.2011 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі наказу від 07.11.2011 р. № 3343 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»(далі оскаржуваний наказ) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Трансбуд-система СКД».

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 10.11.2011 р. № 142/23-30/37059383 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Трансбуд-система СКД»(код 37059383) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Мілон-Торг»(код 37041566) за період з 01.05.11 по 31.05.11 та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) за період з 01.07.11 по 31.07.11».

Висновками перевірки стало, на думку відповідача, порушення позивачем:

- частини пятої статті 203, частини першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ПП «Трансбуд-система СКД».

- пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 381416,00 грн., у тому числі за травень 2011 року на 214747,00 грн., за липень 2011 року на 166669,00 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 28.11.2011 р. № 0001852330, яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ за основним платежем 381416,00 грн. та 41668,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню.

Правомірність та обґрунтованість наказу про проведення перевірки та рішення відповідача про збільшення грошового зобовязання та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Щодо вимоги про скасування наказу від 07.11.2011 р. № 3343 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до запиту Кіровоградської ОДПІ від 09.08.2011 р. № 27340/10/2330 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з ТОВ «Мілон-торг»(код ЄДРПОУ 37041566) за травень 2011 року»запропоновано позивачу надати пояснення разом з їх документальним підтвердженням про характер взаємовідносин з ТОВ «Мілон-Торг»у травні 2011 року, а також документи за установленим у запиті переліком (а.с.10,11).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем вказаний запит отримано підприємством 29.08.2011 р.

Листом від 23.09.2011 р. № 908 позивачем надано відповідь на запит податкового органу від 09.08.2011 р. № 27340/10/2330, за змістом якого позивач підтвердив придбання промислової продукції у ТОВ «Мілон-Торг»(а.с.12) та, як на думку суду, частково виконав вимоги запиту податкового органу. Крім того, відповідь на запит податкового органу надана поза межами 10 днів.

Відповідно до запиту Кіровоградської ОДПІ від 16.09.2011 р. № 33896/10/2330 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) за липень 2011 року»позивачеві запропоновано надати пояснення про характер взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 за липень 2011 року та надати документи згідно переліку (а.с.13-14).

Відповідно до пояснень позивача цей запит отримано підприємством 21.09.2011 р.

На зазначений запит позивачем надано відповідь від 11.10.2011 р. №939, яким підтверджено отримання партії сільгосппродукції від ФОП ОСОБА_1 у липні 2011 року. Проте, зі змісту наданої позивачем копії відповіді на запит, вбачається, що підприємством не у повному обсязі надано запитувані податковим органом документи (інформації щодо офісних і складських приміщень, виробничих потужностей, копій угод, контрактів, укладених з ФОП ОСОБА_1, первинних документів про транспортування товару, інформації щодо подальшої реалізації придбаної у ФОП ОСОБА_1 продукції тощо. (а.с.15). Крім того, відповідь на запит податкового органу позивачем надана поза межами 10 денного строку.

07 листопада 2011 року начальником Кіровоградської ОДПІ винесено наказ № 3343 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Мілон-Торг»за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. та ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. терміном на 3 робочих дні з 08.11.2011 р.(а.с.20).

Зазначений наказ, разом з повідомленням про проведення перевірки (а.с.21) був направлений відповідачеві.

За змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі ПК України) органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Натомість, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За правилами статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що ПК України може бути передбачений обовязок платника податків надати відповідь на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби у строк, інший ніж місячний, зокрема у десятиденний строк як це передбачено пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем відповіді на обовязкові письмові запити податкового органу державної податкової служби були надані з пропуском 10 робочих днів, крім того, у зазначених відповідях не містилося вичерпного переліку запитуваних податковим органом матеріалів.

Суд вважає, що запити Кіровоградської ОДПІ складені в установленій формі та містять усі передбачені законом відомості.

Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем було винесено наказ, який, разом з повідомленням про проведення перевірки, було направлено позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тобто в установленому порядку.

Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що він вважав своїм обовязком надати відповіді на запити податкового протягом місяця, оскільки зі змісту як першого так і другого запиту Кіровоградської ОДПІ вбачається попередження платника податків про можливість проведення позапланової перевірки в порядку статті 78 ПК України у разі ненадання відповіді саме протягом 10 робочих днів. Більш того, суд звертає увагу, що позивач не виконав вимоги запиту податкового органу ні в строки, визначені статтею 78 ПК України, ні в обсязі запитуваної інформації та документів.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача про скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки необґрунтованими, а відтак у цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення рішення суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки ПП «Трансбуд-Система СКД»від 10.11.2011 р. № 142/23-30/37059383 суд вбачає, що податковий орган дійшов до висновку про безтоварність, та, як наслідок, нікчемність правочинів, укладених між ПП «Трансбуд-Система СКД»та ТОВ «Мілон-Торг»і ФОП ОСОБА_1 за таких обставин.

Про нікчемність правочину, укладеного між ПП «Трансбуд-Система СКД»ТОВ «Мілон-Торг» відповідач дійшов висновку на підставі довідки ДПІ у Калінінському районі міста Донецька від 2127/15-312/31297673 від 20.07.2011 р., згідно якої ТОВ «Мілон-Торг»у травні 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «Український Інвестиційний Холдінг»та ТОВ «Супреммум», якими не задекларовано податкові зобовязання по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мілон-Торг».

При цьому відповідачем не зазначено, яким чином господарські взаємовідносини між ТОВ «Мілон-Торг», ТОВ «Український Інвестиційний Холдінг»та ТОВ «Супреммум»мали наслідком нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Мілон-Торг».

З акту перевірки ПП «Трансбуд-Система СКД» суд вбачає, що податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 з огляду на те, що остання мала взаємовідносини з платниками податків, які мають ознаки фіктивності ПП «РД Лідінг»та ТОВ «Синергія Груп».

Таким чином відповідач вважає, що оскільки поставка товарів ФОП ОСОБА_1 фактично не відбувалася, відповідно і ФОП ОСОБА_1 позбавлена можливості поставляти товари своїм контрагентам покупцям, тим більше, що згідно пояснень, наданих позивачем податковому органу, у перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 поставляла позивачеві курей та яйця курячі, які мають обмежений строк придатності та потребують особливих умов зберігання.

Враховуючи зазначене, в акті перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість отримання позивачем від ФОП ОСОБА_1 вказаної сільськогосподарської продукції, оскільки у неї були відсутні відповідні товари, а у позивача відсутні відповідні умови зберігання такої продукції.

Висновки посадових осіб, викладені в акті перевірки ПП «Трансбуд-система СКД»суд оцінює критично, оскільки вони мають ознаки вільного трактування обставин господарських операцій субєктів господарювання і є такими, що йдуть врозріз нормам Податкового кодексу України.

Акт перевірки не містить жодних посилань на конкретні докази щодо нікчемності правочинів, укладених ПП «Трансбуд-система СКД»з ТОВ «Мілон-Торг»та ФОП ОСОБА_1, та, на думку суду, висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях.

В акті перевірки відповідач зазначає, що договори, укладені ТОВ «Мілон-Торг»та ФОП ОСОБА_1 зі своїми контрагентами є нікчемними, а тому є нікчемним і правочини, укладені між ТОВ «Мілон-Торг», ФОП ОСОБА_1 та ПП «Трансбуд-система СКД», як останнім у ланцюгу постачань платником податків.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Мілон-Торг»судом встановлено наступне.

Звітною податковою декларацією з ПДВ за травень 2011 року, а також уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року відповідачем віднесено до складу податкового кредиту 1272647,00 грн., у тому числі 214747,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Мілон-Торг»(а.с. 68-70) на підставі договору постачання, укладеного 05 травня 2011 року між ТОВ «Мілон-Торг»та ПП «Трансбуд- система СКД».

Відповідно до пункту 1.1 Договору ТОВ «Мілон-Торг»зобовязується передати, а ПП «Трансбуд-система СКД»прийняти та оплатити будівельні матеріали у кількості та асортименті, зазначеними у рахунку фактурі (а.с. 180-181).

Згідно з умовами договору оплата за поставлений товар відбувається згідно з рахунком - фактурою не пізніше десяти календарних днів від дня отримання товару у власність за умови, якщо інше не буде погоджено сторонами додатково.

За результатами поставки товарів ТОВ «Мілон-Торг»позивачеві виписані видаткові накладні:

-№ 00203 від 31.05.2011 р. на загальну суму 600000,00 грн. (а.с. 185);

-№ 00204 від 31.05.2011 р. на загальну суму 688482,0 грн. (а.с. 186).

Та податкові накладні:

-№ 203 від 31.05.2011 р. на суму 600000,00 грн. (ПДВ 100000,00 грн. а.с. 187);

-№ 204 від 31.05.2011 р. на суму 688482,00 грн. (ПДВ 114747,00 грн. а.с. 188).

Відповідно до пояснень позивача станом на 01 червня 2011 року покупцем належало сплатити продавцю за отриманий товар 1288482,00 грн. У зв'язку з відсутністю можливості оплатити в десятиденний термін вказану суму, між ПП «Трансбуд- система СКД»і ТОВ «Мілон-Торг» була укладена додаткова угода №1 до договору постачання від 05 травня 2011 року (а.с. 182).

Цією додатковою угодою продавець та покупець дійшли згоди про те, що розрахунок за поставлений товар на суму 1288482,00 грн. буде проведено шляхом видачі покупцем простого векселя продавцю із строком платежу за векселем 05 червня 2014 року.

Факт передачі векселя засвідчується актом приймання передачі (а.с. 183), відповідно до якого ПП «Трансбуд- система СКД»передало ТОВ «Мілон-Торг»простий вексель серії АА № 0901769 номінальної вартістю 1288482,00 грн. зі строком платежу 05.06.2014 року.

Відповідно до наданої позивачем бухгалтерської довідки від 30.01.2012 р. № 24, після видачі ТОВ «Мілон-Торг»простого векселя підприємством сформовано проводку, відповідно до якої на даний момент на субрахунку 621 (короткострокові векселі, видані в національній валюті) рахується заборгованість за векселем на суму 1288482,00 грн., тому за даними бухгалтерського обліку позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Мілон-Торг»не має.

Податкові зобовязання з ПДВ у розмірі 214747,00 грн. по господарським операціям з позивачем відображені ТОВ «Мілон-Торг»у податковій звітності (126-133).

Отримані від ТОВ «Мілон-Торг»товарно-матеріальні цінності позивачем обліковано у книзі обліку придбання товарів (а.с. 76).

24 січня 2011 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 18, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобовязався надавати позивачеві послуги по організації перевезень та експедиції автомобільним транспортом на території України на підставі усних або письмових заявок ПП «Трансбуд-система СКД»(а.с. 172-175).

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець 04.07.2007 р. Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією (а.с. 179), є платником єдиного податку (а.с. 178), має ліцензію Міністерства транспорту та звязку України на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с. 177) та ліцензійну картку на автомобіль ТАТА LPT 613/38 , номер НОМЕР_3.

ФОП ОСОБА_2 надано позивачеві транспортні послуги по перевезенню будівельних матеріалів від ТОВ «Мілон-Торг», що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 191,192), рахунком фактурою № 47 від 01.06.2011 р. (а.с. 190), актом здачі прийняття робіт № 47-2011 від 01.06.2011 р. (а.с. 189).

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача складських приміщень площею 900,00 м. кв. по вул. Кропивницького, 147 у місті Кіровограді, необхідних для зберігання товарів, якими позивач користується на підставі договору суборенди № 10 від 10 січня 2011 року, укладеного з ПП «Поліконстракт ДМ»(а.с. 168-171).

Отримані від ТОВ «Мілон-Торг»товарно - матеріальні цінності у подальшому реалізовані позивачем ПП «Поліконстракт ДМ»на підставі договору купівлі продажу № 01/660 від 30 травня 2011 року (193-196), про що позивачем виписані податкова накладна від 31.05.2011 р. № 267 на суму 211984,74 грн. (а.с. 197), видаткова накладна № РН-0267 від 31.05.2011 р. (а.с. 198); договору купівлі продажу № 16/667 від 15.12.2011 р. (а.с. 200-201), за результатами поставки товару за яким позивачем виписані видаткові накладні № РН-0271 від 20.12.2011 р. на суму 557800,00 грн., № РН-0272 від 20.12.2011 р. на суму 520000,00 грн. (а.с. 206, 208) податкові накладні № 271 від 20.12.2012 р. на суму 557800,00 грн., № 272 від 20.12.2011 р. на суму 520000,00 грн. (а.с. 207, 209).

За поставлені товари ПП «Поліконстракт ДМ» розраховувалося з позивачем безготівковими коштами (а.с. 210).

Податкові зобовязання з ПДВ по господарським операціям з ПП «Поліконстракт ДМ»включені позивачем до складу податкових зобовязань (а.с. 147-152).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про реальність виконання договору постачання, укладеного 05 травня 2011 року між ТОВ «Мілон-Торг»та ПП «Трансбуд- система СКД».

Стосовно господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

У липні 2011 року позивачем включено до складу податкового кредиту 166669,00 грн. по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкових зобовязань вказану суму по господарським операціям з позивачем (а.с. 136).

Відповідно до пояснень позивача, умови поставки товару (курей та яєць курячих) , ціна та форми розрахунків встановлювалися на підставі усних домовленостей з ФОП ОСОБА_1

Оплата за товар, згідно усної домовленості, має відбутися у відповідності з виставленими рахунками - фактурами у безготівковій формі після реалізації ПП «Трансбуд-система СКД»усієї партії товару наступному покупцю та отримання від такого покупця усієї суми коштів за реалізовану продукцію.

Отримані від ФОП ОСОБА_1 товари обліковані позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) (а.с. 93-97).

Відповідно до видаткових накладних від 18 липня 2011 року № РН-0000020 на суму 326587,74 грн., від 21 липня 2011 року № РН-0000022 на суму 158238,54 грн., від 22 липня № РН-0000023 на суму 200076,85 грн., від 25 липня № РН-0000024 на суму 315112,14 грн., відповідних рахунків-фактур, податкових накладних від 18 липня 2011 року № 9 на суму 326587,74 грн., від 21 липня 2011 року № 11 а суму 158238,54 грн., від 22 липня 2011 року № 12 на суму 200076,85 грн., від 25 липня 2011 року № 13 на суму 315112,14 грн. (а.с. 214-225) ПП «Трансбуд- система СКД»отримано товару (курей та яєць курячих) від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1000015,27 грн.

Транспортування продукції, придбаної у ФОП ОСОБА_1, здійснювалося ПП «Трансбуд- система СКД»за власний рахунок, в зв'язку з чим були укладені угоди з ФОП ОСОБА_2 (можливість якого надавати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом судом досліджена вище), який транспортував товар від виробника до місця зберігання, про що свідчать товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, рахунки фактури (226-237).

Зберігався товар у спеціалізованому приміщенні на умовах відповідального зберігання відповідно до договору відповідального зберігання від 06 липня 2011 року, укладеного між ПП «Трансбуд- система СКД»та ТОВ «ВОРТЕКС», м. Київ (а.с. 211-213), куди і здійснювалася доставка товару перевізником ФОП ОСОБА_2

Згідно з договором купівлі - продажу від 02 грудня 2011 року № 110, отримана від ФОП ОСОБА_1 продукція реалізована позивачем у грудні 2011 року, що підтверджується видатковими накладними від 19 грудня 2011 року № 392, № 393, № 394 та № 395 на користь покупця - ТОВ «Імпрайм»на загальну суму 1012255,96 грн. (а.с. 238 249). Проведення розрахунків передбачено у безготівковій формі.

Згідно з поясненнями позивача, після проведення розрахунку ТОВ «Імпрайм», що повинно відбутися в лютому 2012 року, будуть проведені розрахунки з ФОП ОСОБА_1

На даний час в бухгалтерському обліку позивача рахується кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 в сумі 1000015,27 грн. (а.с. 162-164) та дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Імпрайм»в сумі 1012255,96 грн. (а.с. 165).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зміни майнового стану позивача у результаті придбання у ТОВ «Мілон-Торг», ФОП ОСОБА_1 товарів, рух таких товарів, підтверджено матеріалами справи.

Придбані у зазначених субєктів товари в подальшому реалізовані позивачем у межах власної господарської діяльності з відповідною націнкою, що, після остаточних розрахунків з кредиторами, повинно призвести до позитивного економічного результату.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Поставлення позивачеві ТОВ «Мілон-Торг»та ФОП ОСОБА_1 товарів підтверджується належним чином оформленими первинними документи, щодо форми їх форми та змісту відповідачем заперечень не надано.

Тобто, характер вищезазначених правочинів мав як реальний так і економічний зміст.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мілон-Торг»і ФОП ОСОБА_1, відтак позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по господарським операціям з цими субєктами.

Відповідач, враховуючи свій обовязок довести правомірність прийнятого рішення, не надав доказів, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Мілон-Торг»і ФОП ОСОБА_1

Відповідно пункту 14.1.36 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»практика Європейського суду з прав людини є джерелом права. У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Таким чином, у разі недекларування (не сплати тощо) своїх податкових зобовязань субєктами господарювання, які були контрагентами позивача, а саме - ТОВ «Мілон-Торг»і ФОП ОСОБА_1 у відповідних періодах позивач не може нести жодної відповідальності або мати інші негативні наслідки за додержанням податкової дисципліни такими особами.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Мілон-Торг»і ФОП ОСОБА_1, висновок відповідача про збільшення позивачеві грошового зобовязання з податку на додану вартість сумі 381416,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 41668,00 грн. є протиправним, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Стосовно посилання відповідача про порушення позивачем під час укладення правочину норм цивільного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України - господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За ініціативою суду в судове засідання двічі викликалася в якості свідка ФОП ОСОБА_1, однак свідок до суду не зявився.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до частини першої та третьої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Мілон-Торг»і ФОП ОСОБА_1

Водночас, податкові органи, у разі наявності на те підстав, не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (підпункт 3 пункту 1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ безпідставно та необґрунтовано (тобто без вивчення усіх необхідних первинних документів та обставин господарських операцій) збільшено позивачеві розмір грошового зобовязання з податку на додану вартість та зі сплати штрафних санкцій, тому позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення слід задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з частиною третьою цієї ж статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2011 року розмір судового збору для відповідача становив 28,23 грн.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 30,12 грн. підтверджується квитанцією № 980074.213.3 на суму 30.12 грн., але поверненню з Державного бюджету України, у відповідності до правил розподілення судових витрат у разі часткового задоволення позову, підлягає лише судовий збір у розмірі 14,11 грн. (28,23 х 50 %) Стосовно решти суми, надмірно сплаченої позивачем 1,89 грн. (враховуючи, що судовий збір на момент подання позовної заяви становив 28,23 грн., а не 30,12 грн.), суд звертає увагу позивача, що останній може звернутись до суду з заявою про повернення надмірно сплаченої суми.

На підставі викладеного, керуючись статями 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Трансбуд-система СКД»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 28 листопада 2011 року № 0001852330, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 381416,00 грн. за основним платежем та 41668,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити приватному підприємству «Трансбуд-система СКД»судовий збір в розмірі 14,11 грн., зобовязавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 14,11 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна