Постанова № 21492972, 30.01.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року Справа № 1170/2а-210/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Чубари Н.В..

секретар судового засідання Черна О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача: Васильєвої О.М.

представника відповідача № 1: Король Д.М.,

представника відповідача № 2: Щербака Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»(надалі позивач, МААК «УРГА») до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач 1) та Управління Державної казначейської служби України в м. Кіровограді Кіровоградській області (надалі відповідач 2) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2011 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів та просив визнати податкове повідомлення-рішення № 0000012350 від 11.01.2012 р. нечинним; стягнути з державного бюджету на користь МААК «УРГА»суму податку на додану вартість в розмірі 49230,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.01.2012 р. відповідачем 1 було ви дано оскаржуване податкове повідомлення рішення, згідно з яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 49 230,00 грн.

В зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано, що підставою для його вине сення є акт перевірки № 1104/23-50/14372024 від 28.12.2011р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ПрАТ МААК „УРГА" (код 14372024) з питань достовірно сті нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2010 р. з урахуванням відповідей, отри маних від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, по слуг)».

В Акті перевірки зроблено висновок про те, що з боку позивача завищено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 р. на суму 49230,00 грн. за господарською операцією по придбанню обладнання у постачальника ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс».

Вказаний висновок відповідач-1 мотивує тим, що ТОВ «Толден», на період складання Акту за даними відповідача-1 має певний стан платника, який, на думку податкового органу, свідчить про неможливість проведення перевірки вказаної юридичної особи.

При цьому відповідачем-1 в Акті перевірки не заперечується той факт, що підприємство прямий постачальник позивача, а саме - ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс», своєчасно включило до податкового зобов'язання квітня та червня 2010 року суму ПДВ по податковим накладним, які стали під ставою для визначення позивачем бюджетного відшкодування у вищевказаному обсязі, відобразило в реєстрі виданих податкових накладних та ця сума відповідає даним подат кових декларацій з ПДВ за квітень та червень 2010 року, тобто дії постачальника позивача повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, в Акті міститься посилання на п. 1.8 ст. 1 та підпункт 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким, з точки зору відповідача 1, передбачено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ є обов'язкова наявність сплати платником податку в звітному періоді відповідних сум податку до державного бюджету України.

На підставі вищезазначеного в Акті було зроблено висновок про завищення з боку позивача бюджетного відшкодування ПДВ на суму 49230,00 грн.

Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є непра вомірним, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає ви знанню нечинним з моменту його прийняття, а сума податку на додану вартість підлягає стягненню з державного бюджету з підстав, зазначених у позові.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з вищезазначених підстав.

Відповідач-1 надав заперечення на позов, якими вимоги позивача не визнав з тих підстав, що в результаті проведеної перевірки неможливо встановити ланцюг постачання товарів до виробника (імпортера) та відстежити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, що в свою чергу є підставою для відмови позивачі у бюджетному відшкодуванні ПДВ (а. с. 34 37).

Відповідач-2 надав письмові заперечення на позов, якими позовні вимоги також не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 03.02.2012 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників позивача та відповідачів, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97-ВР ) (в редакції чинній на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Як встановлено в ході розгляду справи позивачем 20.11.2010 р. до відповідача-1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (а. с. 28 29) із додатками, в тому числі додатком № 4 - заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а. с. 30), в якій відображене рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 286524 грн. на розрахунковий рахунок платника.

Відповідачем-1 проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2010 року з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), про що складено акт перевірки від 28.12.2011 р. № 1104/23-50/14372024 (а. с. 8 15) та зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.2, 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 з урахуванням п. 1.8. ст. 1 Закону № 168/97-ВР встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року в розмірі 49230,00 грн., а тому за результатами перевірки зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на суму 49230 грн.

Перевіркою встановлено, що сума ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс»в квітні та червні 2010 року вплинула на заявлене позивачем бюджетне відшкодування ПДВ за липень 2010 року в розмірі 49229,59 грн.

Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на тому, що з метою дослідження ланцюгу постачання позивачу ресторанного обладнання (ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс»< ТОВ «Толден») для встановлення факту повноти сплати ПДВ до бюджету відповідачем-1 було направлено запит до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про проведення зустрічної звірки ТОВ «Толден»по взаємовідносинах з ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс»за червень 2010 року 2 ланка ланцюга постачання товару.

Відповідачем-1 отримано відповідь від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про неможливість проведення перевірки ТОВ «Толден», у звязку з тим, що вказане підприємство має стан платника 10 «запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)». Але згідно бази даних АРМ «Облік»на дату проведення ТОВ «Толден»має стан платника 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

За висновками податкового органу, вказані обставини вказують на відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Толден»по податковій накладній за червень 2010 року, виданій покупцю ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача-1 оскільки вони не ґрунтуються на нормах Закону № 168/97-ВР, а отже є протиправними враховуючи наступне.

В ході проведення відповідачем 1 перевірки, а також в ході судового розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс»в квітні та червні 2010 року мали місце господарські операції по придбанню обладнання для кафе. Позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2010 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, включено податкові накладні на придбання обладнання для кафе, отримані від ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс»(м. Київ) на загальну суму 390000,00 грн., в тому числі ПДВ 65000,00 грн., що підтверджується вищевказаними податковими накладними (а. с. 17 20). В квітні та червні 2010 року розрахунки проведені через розрахунковий рахунок на загальну суму 195000,00 грн. та 100377,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідно за № 1554 від 16.04.10 р. та № 2865 від 30.06.10 р. (а. с. 21).

Вказані обставини відповідачем-1 не заперечуються та не спростовуються, а також не заперечується та не спростовується факт відображення в податковому обліку ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс»результатів господарських відносин з позивачем, що підтверджується Довідкою ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 28.03.2011 р. № 634/23-7/35736033 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ МААК «УРГА»за 16.04.10 р., 22.06.10 р., 24.06.10 р., 22.06.10 р. (а. с. 49 52).

Таким чином, враховуючи норми Закону № 168/97-ВР суд приходить до висновку, що позивачем дотримано всіх вимог Закону № 168/97-ВР повязаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку покупця належно оформлених податкових накладних.

Щодо висновків податкового органу про відсутність права на бюджетне відшкодування через відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Толден»по податковій накладній за червень 2010 року № 35 від 16.06.2010 р. на загальну суму 278796,16 грн., в т.ч. ПДВ 46466,03 грн., виданій покупцю ТОВ «Ресторан-Комплект-Сервіс», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, суд зазначає наступне.

Норми Закону № 168/97-ВР не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 10.2 с. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 86,94,159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000012350 від 11.01.2012р., прийняте заступником голови комісії з проведення реорганізації Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, заступником начальника управління податкового контролю юридичних осіб Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Холоденко О.А.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства „Міжнародна акціонерна авіаційна компанія „УРГА” суму податку на додану вартість в розмірі 49230,00 грн.

Присудити приватному акціонерному товариству „Міжнародна акціонерна авіаційна компанія „УРГА” судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 525 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03.02.2011 року.

Суддя Н.В.Чубара