Постанова № 21492950, 01.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-201/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Чубари Н.В.

секретар судового засідання Черна О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача: Хоменка О.А.

представника відповідача: Скрипника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Круп'яний дім” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Круп'яний дім” звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 15.08.2011р. №0000762310.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 ЦК України.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, оскільки господарські операції з контрагентом ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” та з ТОВ „Шер К” мали реальний характер. Спірні господарські операції товариства були оформлені договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі сільськогосподарської продукції має місце факт повного розрахунку ТОВ „Круп'яний дім” за отриману сільськогосподарську продукцію, має місце факт ведення товариством належного бухгалтерського обліку щодо даних операцій. Акт перевірки не містить даних стосовно припинення діяльності контрагентів, анулювання свідоцтва платника ПДВ, виключення з ЄДРПОУ у встановленому законом порядку.

Висновки перевіряючих щодо заниження ПДВ ТОВ „Круп'яний дім” ґрунтуються на висновках акта перевірки ТОВ „Шер К” від 16.03.2011р. та ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” від 29.04.2011р., в яких встановлено порушення даних контрагентів ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України.

Висновок акта перевірки вказує лише на порушення контрагентами ст.203,215,216 ЦК, та не вказується на порушення вимог Закону України „Про податок на додану вартість” та Податкового кодексу України.

Відповідач неправомірно покладає відповідальність за дії можливої недобросовісної, діючої з умислом, сторони угоди на іншу сторону, яка закон не порушувала.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги із зазначених підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ „Круп'яний дім” встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” та з ТОВ „Шер К”не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи серії АОО №076573 ТОВ „Круп'яний дім” зареєстроване як юридична особа 18.03.2004р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради. (а.с.7)

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України види діяльності ТОВ „Круп'яний дім”: 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 15.61.0 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, 15.71.0 виробництво готових кормів для тварин, 51.53.1 оптова торгівля деревиною, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 63.12.0 складське господарство. (а.с.8)

25.07.2011 року на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України начальником Кіровоградської ОДПІ видано наказ №2255 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Круп'яний дім” з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” та з ТОВ „Шер К” за період з 01.10.2010р. по 30.11.2010р. (а.с.100)

25.07.2011р. заступником начальника Кіровоградської ОДПІ складено повідомлення №260/23-1, в якому зазначалось, що 29.07.2011р. буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” та з ТОВ „Шер К” за період з 01.10.2010р. по 30.11.2010р.. (а.с.101)

За результатами перевірки складено акт №74/23-1/32892495 від 29.07.2011р., в якому зафіксовано порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ „Круп'яний дім” з вересня 2010р. з підприємствами-постачальниками ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” в серпні-вересні 2010р. та ТОВ „Шер К” в жовтні-листопаді 2010р.; пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168-ВР від 03.04.1997р. в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 45365 грн., в тому числі за серпень 2010р. на суму 45365 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2010р. на суму 21688 грн., за листопад 2010р. на суму 24157 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки №74/23-1/32892495 від 29.07.2011р., податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011р. №0000762310, яким ТОВ „Круп'яний дім” збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 45365 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11341 грн. (а.с.24)

25.08.2011р., не погоджуючись з винесеним рішенням податкового органу, товариством подано скаргу до ДПА у Кіровоградській області. Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 24.10.2011р. про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 15.08.2011р. №0000762310 залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення. (а.с.26-28)

Не погодившись з рішенням ДПА у Кіровоградській області від 24.10.2011р. про результати розгляду первинної скарги позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням ДПА України від 05.01.2012р. про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 15.08.2011р. №0000762310 залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення. (а.с.29-33)

Судом встановлено, що ТОВ „Круп'яний дім” здійснювало господарські операції з ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” та ТОВ „Шер К”.

02.08.2010р. ТОВ „Круп'яний дім” (покупець) укладено з ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” (продавець) договір про купівлі продажу пшениці 6 класу №10/Кп-139. (а.с.39)

Відповідно до умов договору, продавець зобовязується передати у власність покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає: 2.1.1. 46712,40 грн., 2.1.2. 92502,40 грн.(а.с.39)

Згідно договору від 06.08.2010р. №10/Кп-170 ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ „Круп'яний дім” (покупцю) товар, а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає 24750 грн. (а.с.49)

Згідно договору від 26.08.2010р. №10/Кп-232 ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ „Круп'яний дім” (покупцю) товар (ячмінь 3 класу), а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає 16940,00 грн. (а.с.61)

Згідно договору від 03.09.2010р. №10/Кп-265 ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ „Круп'яний дім” (покупцю) товар (пшениця 6 класу), а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає 40581,00 грн. (а.с.66)

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано Акт здачі прийняття робіт (надання послуг), рахунки - фактури, податкові накладні.(а.с. 40-70)

Згідно видаткових накладних: №РН-0000249 від 02.08.2010р., №РН-0000250 від 02.08.2010р., №РН-0000332 від 06.08.2010р., №РН-0000415 від 27.08.2010р., №РН-0000441 від 03.09.2010р. ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” передало позивачу даний товар (а.с.40,42,50,62,67). Його оплату позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” в повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. (а.с.44-45,52,59,64,69).

Факт надання послуг (продажу товару) ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” позивачу підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме податковою накладною №249 від 02.08.2010р. на загальну суму з ПДВ 46712,40 грн., податковою накладною №250 від 02.08.10р. на загальну суму з ПДВ 92502,40 грн., податковою накладною №332 від 06.08.10р. на загальну суму з ПДВ 24750,00 грн., податковою накладною №363 від 11.08.10р. на загальну суму з ПДВ 91320,00 грн., податковою накладною №415 від 27.08.10р. на загальну суму з ПДВ 16906,40грн.(а.с.41,4351,58,63,68)

Згідно договору від 22.10.2010р. №10/Кп-394 ТОВ „Шер К” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ „Круп'яний дім” (покупцю) товар (кукурудза 3 класу), а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає 45000,00 грн. (а.с.71)

Згідно договору від 25.10.2010р. №10/Кп-404 ТОВ „Шер К” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ „Круп'яний дім” (покупцю) товар (кукурудза 3 класу), а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає 45075,00 грн. (а.с.76)

Згідно договору від 16.11.2010р. №10/Кп-450 ТОВ „Шер К” (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ „Круп'яний дім” (покупцю) товар (кукурудза 3 класу), а покупець прийняти та оплатити його. Вартість договору та ціна товару (включаючи ПДВ) складає 145500,00 грн. (а.с.82)

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надано Акти здачі прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.(а.с.86-89)

Згідно видаткових накладних: №РН-0274 від 23.10.2010р., №РН-0281 від 25.10.2010р., №РН-0420 від 17.11.2010р. ТОВ „Шер К” передало позивачу даний товар (а.с. 72,78,83). Його оплату позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ „Шер К” в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с.74,79,90).

Факт надання послуг (продажу товару) ТОВ „Шер К”позивачу підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме податковою накладною №274 від 23.10.2010р. на загальну суму з ПДВ 44481,00грн., податковою накладною №281 від 25.10.2010р. на загальну суму з ПДВ 45061,50 грн., податковою накладною №420 від 17.11.2010р. на загальну суму з ПДВ 144943,50 грн.(а.с.75,78,84)

Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між субєктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між субєктами господарювання та субєктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: за вимогами п.п.7.5.1 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 зазначеної статті, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Щодо висновків зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що встановлення факту наявності або відсутності обєкта оподаткування податком на додану вартість, дата виникнення такого податкового зобовязання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється обєкт оподаткування.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Вказані вище норми кореспондуються із положеннями п.5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте матеріалами справи підтверджено, що відповідачем по справі вказані документи не вимагалися від позивача та не досліджувалися.

Суд критично оцінює твердження відповідача, на порушення позивачем вимог ст.203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно положень ст. ст. 215, 216, 228 ЦК України та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки податкового органу № 74/23-1/32892495 від 29.07.2011р. не містить жодних посилань на наявність ознак, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Встановлення факту наявності або відсутності обєкта оподаткування податком на додану вартість, дата виникнення такого податкового зобовязання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється обєкт оподаткування.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Зміст акта перевірки № 74/23-1/32892495 від 29.07.2010р. податкового органу свідчить про те, що перевірка проводилася на підставі декларації з податку на додану вартість позивача, декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань , листа Кіровоградської ОДПІ від 07.04.2011р. №10708/10/23-1, листа позивача від 30.05.2011р. №281а, копії податкових накладних ТОВ „Шер К” від 23.10.2010р., від 25.10.2010р., від 17.11.2010р., листа Кіровоградської ОДПІ від 16.06.2011р., листа позивача від 14.07.2011р. №382, копії податкових накладних ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд”, комп'ютерних автоматизованих систем ОДПС, акта від 16.03.2011р. №825/23-100/33436701 „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Шер К” з питань взаємовідносин з платником податків ПП „Агропрайд” за жовтень-грудень 2010р.”, акта від 29.04.2011р. №574/23-300/35639294 „Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за серпень-вересень 2010р.

Даний акт перевірки грунтується на підставі висновків акта від 16.03.2011р. №825/23-100/33436701 „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Шер К” з питань взаємовідносин з платником податків ПП „Агропрайд” за жовтень-грудень 2010р.”, яким встановлено порушення ТОВ „Шер К” ч. 1 ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, відповідно до яких право чини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та акта від 29.04.2011р. №574/23-300/35639294 „Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за серпень-вересень 2010р.”, яким встановлено порушення ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” ” ч. 1 ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, відповідно до яких угоди з контрагентами за період серпень 2010р. вбачаються як такі, що мають ознаки „нікчемності”. (а.с.104-133)

При цьому, первинні документи по взаємовідносинах ТОВ „Холдингова компанія „Агротехтрейд” та ТОВ „Шер К” проігноровані Кіровоградською ОДП для встановлення реальності господарських операцій, також відсутні будь-які посилання податкового органу, що первинні документи даних товариств визнані в судовому порядку недійсними.

Якщо особа не виконує своїх зобовязань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Суд враховує, що Кіровоградською ОДПІ обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовано.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.08.2011р. №0000762310, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 45365 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11341 грн.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю „Круп'яний дім” судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 06.01.2012р.

Суддя Н.В. Чубара