Постанова № 21491917, 24.10.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2667/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Курбаю О.В.,

за участю представника позивача Потурай С.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) відповідачем не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи. За невиконання в 2010 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2нарахована адміністративно-господарська санкція в сумі 5 551 грн. 25 коп., пеня в сумі 278 грн. 89коп., а всього 5830 грн. 14 коп. Позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в доход державного бюджету адміністративно-господарські санкції та пеня в сумі 5 830 грн. 14коп.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не повідомив про причину неприбуття та не подав заперечення проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною 2 статті 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частиною 1, 2 статті 19 Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 20 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що 9.06.2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було подано до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ, порядок подачі якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ, при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу 10 чол., відповідно до статті 19 Закону, норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 чол., який підприємством не виконаний.

У звязку з невиконанням відповідачем нормативу щодо кількості працевлаштування інвалідів у 2010 році у кількості визначеної законодавством, Волинським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів було нараховано адміністративно-господарські санкції та пеня в розмірі 5 830 грн. 14 коп., в тому числі сума адміністративно-господарських санкцій за 1 не створене робоче місце для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить 5 551 грн. 25 коп. та сума пені, яку необхідно сплатити за період з 16.04.2011 року по 29.09.2011 року становить 278 грн. 89 коп., що підтверджується розрахунком вартості робочого місця, розміру суми адміністративно-господарських санкцій і пені.

Як вбачається з листа від 29.06.2011 року № 06/01-18/342 Фондом було направлено відповідачу повідомлення про заборгованість та про необхідність її сплати в термін до 29.07.2011 року.

Відповідачем в добровільному порядку не було сплачено нараховані адміністративно-господарські санкції та пеня в розмірі 5 830 грн. 14 коп.

Згідно постанови Ковельського міськрайонного суду від 18 липня 2011 року за невиконання нормативу створення одного робочого місця для інвалідів ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною 3 статті 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

В порушення вказаної норми відповідачем не було виконано всі заходи по створенню робочих місць для інвалідів та їх працевлаштуванню та не дотримано вимог, встановлених статтею 19 Закону, а саме не було в 2010 році створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, тому у відповідності до чинного законодавства нарахована фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2адміністративно-господарська санкція за невиконання нормативу створення робочого місця для інвалідів та пеня за несвоєчасну їх сплату в розмірі 5830 грн. 14 коп. підлягає стягненню з відповідача в користь державного бюджету міста Ковеля.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в користь державного бюджету міста Ковеля код платежу 50070000, номер рахунку 31211230700004, ідентифікаційний код 21740379, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014 адміністративно-господарські санкції в сумі 5 551 (пять тисяч пятсот пятдесят одну) грн. 25коп., пеня в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 89коп., а всього 5 830 (пять тисяч вісімсот тридцять) грн. 14 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 26 жовтня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий В.Д. Ковальчук