Постанова № 21491589, 25.08.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2092/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Канівського В.К.,

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер» (далі позивач, ТзОВ «Полімер») звернулось з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач, Ківерцівська МДПІ), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 20.07.2011 року №0000651601, яким товариству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 144627,00 коп. (в тому числі: за основним платежем 115701,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 28925,40 грн.).

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на хибність висновків, викладених у акті невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Полімер» у звязку з ненаданням повного документального підтвердження на запит Ківерцівської МДПІ за листопад 2010 року (акт від 30.06.2011 року №376/16/32328478), вважає, що підприємством правомірно віднесено до податкового кредиту суми коштів, сплачених внаслідок придбання товарів у ВАТ «Завод «Полімер», оскільки факт придбання підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Полімер» у звязку з ненаданням повного документального підтвердження на запит Ківерцівської МДПІ за листопад 2010 року, Ківерцівською МДПІ складено акт №376/16/32328478 від 30.06.2011 року.

Вищевказаним актом встановлено, що до податкового кредиту листопада 2010 року включено суму ПДВ 115701,60 грн., фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у жовтні та листопаді 2010 року по одному із основних постачальників ВАТ «Завод «Полімер». Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України між ТзОВ «Полімер» та ВАТ «Завод «Полімер» рахується розбіжність в сумі 70849,00 грн. по листопаду 2010 року та 44852,60 грн. по податкових накладних, які виписані в жовтні 2010 року та були включені в 5 Додаток (розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту) листопада 2010 року. На момент проведення перевірки Луцькою ОДПІ до підрозділу податкової міліції було направлено запит на встановлення місцезнаходження ВАТ «Завод «Полімер» та отримано довідку про те, що за адресою реєстрації постійно діючого виконавчого органу юридичної особи та іншого органу чи особу, уповноваженого діяти без довіреності від імені ВАТ «Завод «Полімер», не виявлено. У висновку даного акту податковий орган вказує на порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством завищено податковий кредит за листопад 2010 року на суму 115701,60 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплату до бюджету, на 63809,60 грн..

На підставі акту перевірки Ківерцівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0000651601, яким товариству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 144627,00 коп. (в тому числі: за основним платежем 115701,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 28925,40 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, висновок Ківерцівської МДПІ про неправомірне включення до податкового кредиту листопада 2010 року суми коштів, сплачених по операціях з придбання товарів у постачальника ВАТ «Завод «Полімер», базується на тому, що останнє не задекларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах із ТзОВ «Полімер», у зв'язку з чим в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України міститься розбіжність, крім того, ВАТ «Завод «Полімер» відсутнє за місцемзнаходження.

Однак, суд вважає такий висновок податкового органу безпідставним з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що протягом жовтня та листопада 2010 року ВАТ «Завод «Полімер» здійснило поставку товарів, послуг на ТзОВ «Полімер», що підтверджується податковими та видатковими накладними, актом виконаних робіт, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, якими засвідчується факт проведення взаєморозрахунків (а.с.36-66). Суми ПДВ, сплачені позивачем в ціні придбаних у ВАТ «Завод «Полімер» товарів та послуг, включені до податкового кредиту листопада 2010 року.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому в п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п.7.2.3 та 7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що рішенням Луцької ОДПІ №143 від 23.05.2011 року було анулювано реєстрацію платника податку на додану вартість ВАТ «Завод «Полімер» (а.с.35), отже на момент складання відповідних податкових накладних (жовтень, листопад 2010 року) ВАТ «Завод «Полімер» було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у вказаного субєкта господарювання права на складання податкових накладних.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 115701,60 грн., правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту, що підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, сума ПДВ сплачена позивачем в вартості поставлених товарів, наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ВАТ «Завод «Полімер» податкових накладних, а також віднесення понесених витрат до валових витрат товариства, які здійсненні у звязку з поставкою товарів, наданням послуг ВАТ «Завод «Полімер», за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Одночасно суд вважає безпідставним посилання податкового органу на наявну розбіжність у податкових зобов'язаннях ВАТ «Завод «Полімер» та податковому кредиті ТзОВ «Полімер», оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, суд вважає, що порушення, допущені ВАТ «Завод «Полімер», не можуть впливати на права та обов'язки іншого платника податків, в даному випадку ТзОВ «Полімер», за відсутності будь-яких даних, що свідчать про вчинення останнім дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0000651601 з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТзОВ «Полімер» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн., сплачені згідно квитанції від 29.07.2011 року.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 липня 2011 року №0000651601.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 серпня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій