Постанова № 21489650, 20.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 5023/8179/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя

Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників:

ПАТ "ПУМБ"- ОСОБА_2 (дов. №2893 від 15.09.2010р.),

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"- ОСОБА_4 (дов. №1925 від 04.11.2011р.),

боржника- ОСОБА_10 (дов. №701 від 09.09.2011р.),

арбітражного керуючого- Капустника В.В. (ліцензія АВ №НОМЕР_1 від 24.12.2010р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вх. №20 Х/2-7) на постанову господарського суду Харківської області від 15.11.11р. у справі № 5023/8179/11,

за заявою Фізичної особи- підприємця ОСОБА_6, м.Харків,

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_6, м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. (суддя Усатий В.О.) визнано банкрутом ФОП ОСОБА_6 та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Капустника В.В. Зобовязано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру та виконати інші дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" з постановою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що Положеннями абз.8 ст.1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюються списання коштів з рахунків боржника. Відповідно до положень ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних заробітних плат, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою. Таким чином, як зазначає апелянт, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобовязань перед кредиторами. Боржником при подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не були надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, як цього вимагає ч.8 ст.7 Закону про банкрутство, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою. Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після предявлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження. Однак, цей строк не сплинув навіть з дати винесення рішень господарського суду: з 12.09.2011р. та 13.09.2011р. відповідно, тобто із наявних в матеріалах справи доказів чітко вбачається, що трьохмісячний строк виконання грошових зобовязань на дату порушення справи про банкрутство ще не минув. Це свідчить, що боржником не надано суду доказів безспірності грошових вимог до нього, а судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено дану справу про банкрутство та визнано боржника банкрутом.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник боржника у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №1410 від 14.02.2012р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що ФОП ОСОБА_6 виконав вимоги ст.7 Закону та протягом місяця з 13.09.2011р. звернувся до господарського суду з заявою про банкрутство з дати отримання рішень суду кредиторами. Вказані рішення набули чинності, кредитори звернулися з заявами з вимогами до боржника, що свідчить про існування заборгованості та про її безспірний характер.

Ліквідатор у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №1409 від 14.02.2012р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, з урахуванням особливостей провадження відповідно до статей 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 15.11.2011 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено, строк виконання всіх грошових зобовязань, та зобовязань щодо сплати податків і обовязкових платежів вважається таким, що настав, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобовязаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, предявляються в межах ліквідаційної процедури. Припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Встановлено строк у 1 місяць для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута. Скасовано арешти, що накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута визнано таким, що не допускається. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капустника В.В., якого зобовязано відповідно до ст.ст. 25-34, 48-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до 15.11.2012 виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у пятиденний строк, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що боржник має статус субєкта підприємницької діяльності- фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В03 № НОМЕР_2 від 18.11.2009. Боржник є суб'єктом спрощеної системи оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серії Г №НОМЕР_3, виданим ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 24.03.2006р.

Відповідно до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Розділом VІ Закону та ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47, 48, 49 Закону).

Ст. 47 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі Закон) має назву: "Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності громадянина".

Відповідно до частин 1, 2 ст. 47 Закону правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Ст. 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ст. 1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Отже, порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2011 р. по справі № 5023/6839/11 стягнуто з ФОП ОСОБА_6 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 156800,00 грн. боргу, 1568,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2011 р. по справі № 5023/6877/11 стягнуто з ФОП ОСОБА_6 на користь ФОП ОСОБА_9 160000,0 грн. грошових коштів, витрат по сплаті державного мита в сумі 1600,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, боржник не має дебіторської заборгованості, заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах), заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплаті авторської винагороди, а також відомостей про заповіт або відкриття спадщини на користь боржника.

Відповідно до матеріалів справи активи боржника складаються з наступного:

- квартири АДРЕСА_1, оціночною вартістю 837200,00 грн., яка находиться в іпотеці у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на підставі договору іпотеки № 07-01-100/1-08 від 04.06.2008 р., укладеного в забезпечення виконання зобовязань боржника за генеральною угодою № 07-01-100-08 від 04.06.2008 р. та кредитним договором № 010-2/07-01-0471-08 від 04.06.2008 р., загальна заборгованість за якими складає 314992,86 доларів США основного зобовязання та 118240,90 доларів США відсотків. Зазначена заборгованість не повязана з підприємницькою діяльністю боржника.

- квартири АДРЕСА_2, оціночною вартістю 395000,00 грн., яка находиться в іпотеці у ЗАТ "ПУМБ" на підставі договору іпотеки № 628905 від 14.04.2008р., укладеного в забезпечення виконання боржником зобовязань за кредитним договором № 6289805 від 14.04.2008 р., заборгованість за яким складає 109000,09 доларів США.

Згідно з довідкою УДАІ УМВС України в Харківській області № 4323 від 14.09.2011 р. за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно з довідкою Інспекції державного технічного нагляду від 11.08.2011 р. за боржником не зареєстровано ніякої спеціальної техніки.

Згідно з даними Управління Держкомзему в м. Харкові від 30.09.2011 р. за боржником не зареєстровано прав власності чи користуванні земельними ділянками.

Як встановлено судом першої інстанції, загальний розмір кредиторської заборгованості боржника, що виникла у зв'язку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав, складає 316800,00 грн., при цьому усі його активи обтяжені іпотекою, отже за їх рахунок неможливо погасити зазначену кредиторську заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №17908/10/29-020 від 11.08.2011р. боржник має рахунки, відкриті у філії ПАТ «Пумб»в м.Харкові №НОМЕР_4 (українська гривня), №НОМЕР_4 (долар США), №НОМЕР_5 (євро). Однак, довідки банку про наявність або відсутність грошових коштів на зазначених рахунках матеріали справи не містять.

Згідно ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобовязаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні зясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати, підтверджені у встановленому порядку документами, безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), повязані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також навести обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. Тобто, господарський суд зобовязаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати, при здійсненні ним підприємницької діяльності, що підтверджена розрахунковими або виконавчими документами, вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються виконавчими документами або іншими розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вказані докази повинні надаватися заявником на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст.ст. 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена.

З матеріалів справи вбачається, що на момент подачі заяви на підтвердження безспірності вимог кредиторів до суду боржником виконавчих документів або інших розрахункових документів надано не було.

Представником боржника до суду апеляційної інстанції надано копії наказів на примусове виконання рішення по справі №5023/6839/11 від 14.02.2012р. та по справі 5023/6877/11 від 27.09.2011р.

Боржник звернувся до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом 03.10.2011р., тобто через декілька днів після набранням рішеннями чинності. Представник боржника у судовому засіданні пояснив, що зазначені накази не були подані до виконавчої служби для виконання.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, а саме: обставин безспірності вимог кредиторів та неспроможності виконати свої зобовязання перед кредиторами боржником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, які господарським судом визнані встановленими, що є підставою для скасування постанови господарського суду.

Колегія суддів також вважає, що матеріалами справи не підтверджується факту, коли задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами.

Враховуючи, що боржником ФОП ОСОБА_6 не доведено обставин неспроможності виконати при здійсненні ним підприємницької діяльності, підтверджені розрахунковими або виконавчими документами, вимоги кредиторів через недостатність майна, господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, за таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 15.11.2011 р. підлягає скасуванню повністю, а провадження у справі № 5023/8179/11 припиненню, у звязку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.3 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 15.11.11р. у справі № 5023/8179/11 скасувати.

Провадження у справі № 5023/8179/11 припинити.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.

Повний текст постанови складено 15.02.2012р.