Рішення № 21488540, 31.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р. Справа № 5023/10622/11 (н.р. 5023/3447/

вх. номер 10622/11

Суддя Господарського суду Харківської області Шатерніков М.І. <Текст >

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 16.01.2012 року

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром", м. Львів 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-технологічної компанії "Мегаком", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 6049743,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Концерн Хлібпром", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№01/06 від 01.06.2010р.), в якій просив суд розірвати договір купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 25 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком"; стягнути з відповідача 8941796,65грн. збитків, 1789479,15грн. пені, 308411,21грн. інфляційних витрат; 100547,10грн. процентів; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу №0108/1-5-18 від 25 жовтня 2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" на користь ПАТ "Концерн Хлібпром" 2892053,65 грн. суму попередньої оплати, 1504253,58 грн. пені, 308411,21 грн. інфляційних витрат; 100547,10 грн. процентів; 10999,25 грн. державного мита та 101,80 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог щодо пред'явлених до стягнення збитків на суму 6049743,00 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року змінено в частині стягнення інфляційних та 3% річних , стягнуто на користь позивача 3% річних на суму 96 507,43 грн., 299 863,97 грн. інфляційних втрат та 11 071,98 судових витрат. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2011 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" було задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року у справі № 29/144-10 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Мегаком" інфляційних втрат, 3% річних за користування коштами і відмови ПАТ "Концерн Хлібпром" в частині стягнення збитків, а справу в даній частині передано на новий розгляд. В частині розірвання договору купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 25 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком", стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" на користь ПАТ "Концерн Хлібпром" 2892053,65 грн. суми попередньої оплати, 1504253,58 грн. пені рішення залишено без змін.

06.05.2011р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) призначено для розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2011 року справу № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) було призначено до розгляду в судовому засіданні в частині стягнення з відповідача 6049743 грн. збитків, 299863,97 грн. - інфляційних втрат, 96 507,43 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. у справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 6049743 грн., інфляційних втрат у розмірі 299863,97 грн., З % річних у розмірі 96 507,43 грн.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. у справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) апеляційну скаргу ПАТ "Концерн Хлібпром" було залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. у справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2011 року касаційну скаргу ПАТ "Концерн Хлібпром" було задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року по справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) скасовано в частині відмови ВАТ "Концерн Хлібпром" в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків та в даній частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року по справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) було залишено без змін.

23.12.2011р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 5023/10622/11 (н.р. 5023/3447/11) призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2011 року справу № 5023/10622/11 (н.р. 5023/3447/11) в частині стягнення з відповідача 6049743,00 грн. збитків було призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2012 р. об 11-00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2012 року розгляд справи № 5023/10622/11 (н.р. 5023/3447/11) в частині стягнення з відповідача 6049743,00 грн. збитків, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю надання додаткових доказів по справі, було відкладено на 31.01.2012 р. о 10-30 годині.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6049743,00 грн. збитків у повному обсязі, у наданих до суду письмових поясненнях зазначає, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 щодо переказу позивачу 6000 облігацій загальною ціною 2892053,65 грн., позивач був змушений придбати вищезазначені 6000 облігацій у 3-ї особи - ІНГ Банк за невигідною для себе ціною у розмірі 6049743,00 грн., у зв'язку з чим сума переплати склала 3157689,35 грн. Також, позивачем з супровідним листом надано до суду витяги з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача станом на момент розгляду справи. Надані позивачем документи досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані документи не надав. Ухвала суду про призначення справи до розгляду від 26.12.2011р., яку було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (61139, м, Харків, вул. Котлова, 236), повернулась до суду, з довідкою поштового відділення про неможливість вручення листа у зв'язку з тим, що за вказаною адресою організація відсутня.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.01.2012 р. відповідач зареєстрований за адресою: 61139, м, Харків, вул. Котлова, 236.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання, проте відповідач своїм правом на участь повноважного представника у судовому засіданні не скористався.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу з урахуваннями приписів ст. 75 ГПК України за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.10.2008 року між ВАТ "Концерн Хлібпром" (покупцем) та ТОВ промислово-технологічною компанією "Мегаком" (продавцем), було підписано договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 27.10.2008р.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти і оплатити цінні папери, а саме 15000 штук процентних іменних облігацій серії D емітованих позивачем. Відповідно до пункту 5.2. договору відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача 20.11.2008 року. Згідно з пунктом 5.4. договору моментом повного виконання відповідачем своїх зобов'язань по передачі цінних паперів є момент зарахування цінних паперів на рахунок позивача у зберігача. Відповідно до пункту 5.1. договору всі дії, що пов'язані з переходом прав власності на цінні папери на ім'я покупця, здійснюються з рахунку у цінних паперах продавця №011861 у зберігача АКІБ «УкрСиббанк» (рахунок в ВАТ «МФС»1048) на рахунок у цінних паперах покупця №310410 у зберігача (рахунок в ВАТ «МФС», код 0001).

Позивач свої зобов'язання по оплаті цінних паперів виконав в повному обсязі, перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 8183600,00 грн. в якості попередньої оплати за договором, що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих до матеріалів справи.

20.11.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача на таких умовах: 9000 (дев'ять тисяч) штук облігацій до 18:00 25.11.2008 р. та 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 25.12.2008 р. Загальна вартість цінних паперів становить 7 554 983,45 грн.

25.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача на таких умовах: 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 02.04.2009 р. Загальна вартість цінних паперів становить 7 230 134,13 грн.

02.04.2009 р. відповідач не виконав своє зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідно до умов договору.

14.04.2009 р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу про виконання зобов'язання (вих. № 237/1 від 14.04.2009 р.), щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідно до умов договору, яку відповідач залишив без задоволення.

В червні 2009 р. позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії: здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії В емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром" на рахунок у цінних паперах позивача у ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" №301410, код 0001. Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2009 р. у справі № 38/169-09 позов задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 р. рішення залишено без змін. 16.12.2009 р. видано судовий наказ.

11.01.2010 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ Хлоповим А.В. відкрито виконавче провадження, зобов'язано відповідача здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії D емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром" на рахунок у цінних паперах позивача у ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" № 301410, код 0001.

Зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідачем не було виконано. Відповідно до відповіді на запит державного виконавця зберігача АКІБ "УкрСиббанк" вказані облігації на рахунку у цінних паперах ТОВ ПТК "Мегаком" не обліковуються.

11.03.2010 р. у зв'язку з неналежним виконанням договору позивач надіслав відповідачу пропозицію про його розірвання та відшкодування збитків, яку відповідач залишив без відповіді.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. по справі № 29/144-10, з урахуванням положень ст. ст. 526, 530, 651 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір купівлі - продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.2008р. було розірвано у судовому порядку та стягнуто з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати в розмірі 2892053,65 грн. у відповідності до ст. 526, 536, 693 ЦК України. Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. в частині розірвання договору купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.2008р. та стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 2892053,65 грн. було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2011р. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-технологічної компанії "Мегаком" інфляційних втрат, 3% річних за користування коштами і відмови Публічному акціонерному товариству "Концерн Хлібпром" збитків рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. у справі № 29/144-10 було скасовано та направлено в даній частині на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011р. при новому розгляді справи № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) господарським судом Харківської області було відмовлено Публічному акціонерному товариству "Концерн Хлібпром" в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 6 049 743 грн., інфляційних втрат у розмірі 308 411,21 грн. та 3% річних в сумі 100 547,10 грн. Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 308 411,21 грн. та 3% річних в сумі 100 547,10 грн. було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011р. В частині відмови ВАТ "Концерн Хлібпром" в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача збитків, рішення Господарського суду Харківської області від 29.06.2011р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011р. у справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) було скасовано та в даній частині справу № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) було передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Так, викладені у позові та підтверджені матеріалами справи обставини, а саме порушення своїх зобов'язань відповідачем, ТОВ Промислово-технологічною компанією "Мегаком", за договором купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 щодо здійснення переказу 6000 облігацій серії D, яких відповідач не мав у власності, стали причиною, на думку позивача, необхідності укладення договору купівлі-продажу зазначених облігацій у третьої особи (ІНГ Банк) за завищеною ціною і заподіяли позивачу реальні збитки в розмірі 6049743,00 грн. На підставі цього позивач вважаючи свої права порушеними, просить їх захистити шляхом задоволення позовних вимог з частині стягнення на його користь з ТОВ Промислово-технологічною компанією "Мегаком" вказаних грошових коштів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання є відшкодування збитків.

Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є різновидом господарської санкції за вчинення правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 218, 219 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, зокрема, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність обовязку відповідача здійснити переказ 6000 облігацій серії D, факт порушення цього обовязку; наявність та розмір збитків; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку тобто прямої залежності витрат, здійснених позивачем від бездіяльності відповідача.

Так, відповідно до пункту 3.1 Договору купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 27.10.2008р. Продавець гарантує, що на момент укладання договору Продавець є власником зазначених в пункті 1 договору цінних паперів, має всі необхідні юридичні права для передачі цінних паперів Покупцю, і що ніяка третя сторона не має жодних претензій щодо будь-яких операцій з цінними паперами.

Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-технологічної компанії "Мегаком" в поясненнях від 05.10.2010р. вказало на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 27.10.2008р. ТОВ "Мегаком" мав намір набути цінні папери у кількості 15 000 шт. на вторинному ринку. У зв'язку з настанням фінансової кризи, Відповідач зміг здійснити купівлю лише 9 000 цінних паперів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. В силу приписів статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-технологічної компанії "Мегаком" здійснити переказ 6000 облігацій серії D позивачу та факт порушення цього обовязку.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Метою договору купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 27.10.2008р. було отримання у власність Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" 15 000 шт. облігацій іменних процентних серії D. У зв'язку з невиконанням ТОВ Промислово-технологічної компанії "Мегаком" договірних зобов'язань Позивачем отримано лише 9 000 шт. облігацій.

Необхідність придбання ВАТ "Концерн Хлібпром" облігацій іменних процентних серії D у кількості 6 000 шт. підтверджується укладенням договору купівлі-продажу цінних паперів № 367Д/09 від 13.08.2009р. між ВАТ "Концерн Хлібпром" та АБ "ІНГ Банк Україна".

З матеріалів справи вбачається, що було випущено обмежену кількість облігацій серії D у кількості 50000 штук, у зв'язку з чим позивач мав можливість купувати цінні папери у досить обмеженого кола осіб. Так, згідно зведених облікових реєстрів власників цінних паперів, які містяться в матеріалах справи, станом на день підписання вищезазначеного договору власниками необхідної для Позивача кількості облігацій іменних процентних серії D були АБ "ІНГ Банк Україна" та ТОВ "ФК"ДЕКРА".

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що саме неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 27.10.2008р. стало причиною необхідності укладення між ВАТ "Концерн Хлібпром" та АБ "ІНГ Банк Україна" договору купівлі-продажу цінних паперів № 367Д/09 від 13.08.2009р. та відповідно виникнення збитків у позивача, тобто наявний причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесеними позивачем витратами.

Щодо розміру заявлених позивачем до стягнення збитків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Реальні збитки, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, це втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, судом встановлено, що втрати, які зазнав позивач для відновлення свого порушеного відповідачем права дорівнюють 3157689,35 грн., які вираховуються як різниця між сумою в розмірі 6049743,00 грн. сплачених АБ "ІНГ Банк Україна" за договором купівлі-продажу цінних паперів № 367Д/09 від 13.08.2009р., та сумою попередньої оплати у розмірі 2892053,65 грн. за 6000 цінних паперів за зниженою ціною.

Суд не приймає посилання позивача на те, що до реальних збитків заподіяних позивачу також входить сума у розмірі 2892053,65 грн., оскільки зазначена сума була присуджена до стягнення з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. по справі № 29/144-10.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків, такими що підлягають частковому задоволенню в розмірі 3157689,35 грн. реальних збитків.

Враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги в частині стягнення збитків задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-технологічної компанії "Мегаком" ( 61139, м. Харків, вул. Котлова, 236, код 31941991) на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2; код 05511001) 3157689,35 грн. збитків, 7227,95 грн. державного мита та 82,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 2892053,65 грн. збитків в позові відмовити.

Суддя Шатерніков М.І.

Повний текст судового рішення підписано 06.02.2012 року.