Рішення № 21487873, 01.02.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2012 р.Справа № 12/117/5022-1748/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

розглянув справу

за позовом Прокурора Зборівського району в інтересах держави, м. Зборів, Тернопільської області, 47200 в особі Кабінету Міністрів України вул. Грушевського, 12/2, м.Київ 1, 01001 в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601 в особі Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. К. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке", м. Тростянець, Зборівського району, Тернопільської області, 47225

про стягнення 72.139,33 грн., в тому числі 64.224,83 грн. відшкодування вартості техніки, 5.141,50 грн. відсотків за користування коштами, 1.563,83 грн. винагороди лізингодавця за організацію фінансового лізингу.

За участю представників від:

помічник прокурора: Марцун А.А., посвідчення № 12;

позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 14/20-87-12 від 20.01.2012р.;

відповідача:не з'явився.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася

Суть справи:

Прокурор Зборівського району звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Національної акціонерної компаніі "Украгролізинг" в особі Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке" про стягнення заборгованості в сумі 72139,33грн., в тому числі 64224,83грн. відшкодування вартості техніки, 5141,50грн. відсотків за користування коштами, 1563,83грн. винагороди лізингодавця за організацію фінансового лізингу.

Помічник прокурора та представник позивача в судовому засіданні повністю підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що договір № 19-03-19 фл. фінансового лізингу від 06.02.2003р. припинив свою дію у жовтні 2004р.; сільськогосподарська техніка передана відповідачу у лізинг, вилучена та була передана згідно договору № 19-04-19/1 від 01.10.2004р. агропромисловій фірмі "Захід-Агросервіс", договору № 19-04-19/2 від 29.10.2004р. ТзОВ "Прометей" та договору № 19-04-13/3 від 29.04.2004р. ПП "Орфей", у звязку з чим лізингові платежі нараховані відповідачу по жовтень 2004р..

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 23.12.2011р. та 11.01.2012р. матеріалів не подав, повноважний представник в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, а відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши помічника прокурора, пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 361 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2003р. між Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козацьке" (Лізингоодержувач) укладено договір № 19-03-19 фл. фінансового лізингу (далі Договір).

Предметом даного договору є передача Лізингодавцем власного майна на замовлення Лізингоодержувача у платне користування на умовах фінансового лізингу. Перелік майна, назва заводу-виготовлювача, кількість, ціна та вартість майна, що передається в лізинг наведено в додатках до договору.

Термін лізингу становить 3,5 (три з половиною) років з дати вказаної в акті приймання-передачі.

Майно було придбане Лізингодавцем за рахунок коштів державного лізингового фонду, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1352 із змінами і доповненнями до неї у заводів виготовлювачів, вказаних в додатку до цього договору на умовах договорів купівлі-продажу (п. 1.1. договору).

Факт передачі сільськогосподарської техніки на загальну суму 138.649,55 грн. підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 07.02.2003р. підписаного представниками сторін та засвідченими відтисками їх печаток.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобовязання, що випливають із договору лізингу, згідно якого та в силу ст. 806 Цивільного кодексу України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користуванні майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, на певний строк і за встановлену плату (лізинговий платіж).

У відповідності до частини 3 статті 806 Цивільного кодексу України, особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Закон України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997р.(станом на момент укладення договору) визначає загальні правові та економічні засади фінансового лізингу.

Згідно п. 1) ч. 1. ст. 4 цього Закону, фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Згідно пункту 2) частини 2 статті 12 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.1. договору фінансового лізингу № 19-03-19 фл від 06.02.2003р. передбачено, що Лізингоодержувач за користування майном сплачує періодичні лізингові платежі. Періодичність сплати лізингових платежів встановлюється кратна шести місяців з дати одержання майна.

До лізингових платежів входить: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж; сума, що сплачується Лізингодавцю, як відсоток за залучені ним кошти для придбання майна; винагорода Лізингодавцю за організацію фінансового лізингу. Річний відсоток за залучені кошти встановлюється в розмір 50 % облікової ставки Нацбанку України, яка діє на дату передачі майна в лізинг (п. 3.2. договору).

У відповідності до п. 3.3. договору Рощзмір лізингових платежів, їх склад та терміни сплати встановлюються в до додатках до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Згідно з графіками сплати лізингових платежів (Додатки № 4, № 6, № 8 та № 10 до договору № 19-03-19 фл від 06.02.03р.) відповідач зобовязаний сплатити за трактор ЮМЗ-8371 за період з 07.02.2003р. по 07.02.2006р. 74.574,71 грн.; сівалку універсальну УПС-12 за період з 07.02.2003р. по 08.08.2006р. 34.984,41 грн.; сівалку СУПН-8 за період з 07.02.2003р. по 08.08.2006р. 10.327,14 грн.; агрегат ґрунтообробний АГ-6 за період з 07.02.2003р. по 08.08.2006р. 20.587,72 грн. та грунторозпушувач ГРН-3,9 за період з 07.02.2003р. по 07.02.2006р. 9.969,88 грн..

Як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобовязань щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 19-04-19 фл від 06.02.2003р. не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем в сумі 72.139,33грн., в тому числі 64.224,83 грн. відшкодування вартості техніки, 5.141,50 грн. відсотків за користування коштами, 1.563,83 грн. винагороди лізингодавця за організацію фінансового лізингу.

Зазначену суму заборгованості сторони підтвердили актом звірки розрахунків станом на 01.10.2011р..

Вказаний акт звірки розрахунків засвідчений відбитком печатки підприємства та з огляду на приписи п. 5.26 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Національного стандарту України, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07 квітня 2003 року, підписаний уповноваженою посадовою особою відповідача без будь-яких заперечень.

Водночас, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, договір № 19-03-19 фл. фінансового лізингу від 06.02.2003р. припинив свою дію у жовтні 2004р.. Сільськогосподарська техніка передана відповідачу у лізинг, вилучена та була передана згідно договору № 19-04-19/1 від 01.10.2004р. агропромисловій фірмі "Захід-Агросервіс", договору № 19-04-19/2 від 29.10.2004р. ТзОВ "Прометей" та договору № 19-04-13/3 від 29.04.2004р. ПП "Орфей", у звязку з чим лізингові платежі нараховані відповідачу по жовтень 2004р..

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не зявився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Зборівського району, заявлені в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Національної акціонерної компаніі "Украгролізинг" в особі Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке" 72.139,33грн., в тому числі 64.224,83грн. відшкодування вартості техніки, 5.141,50 грн. відсотків за користування коштами, 1.563,83 грн. винагороди лізингодавця за організацію фінансового лізингу.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке", м. Тростянець, Зборівського району, Тернопільської області, код 31194923:

- на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, Центральна Частина Києва, м. Київ, в особі Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. К. Острозького, 14, м. Тернопіль, код 25887760 - 72.139,33 грн., в тому числі 64.224,83грн. відшкодування вартості техніки, 5.141,50 грн. відсотків за користування коштами, 1.563,83 грн. винагороди лізингодавця за організацію фінансового лізингу;

- в доход державного бюджету 1.609,50 грн. судового збору, одержувач УДКСУ м. Тернопіль 2203001, код ЄДРПОУ одержувача: 37977726, номер рахунку: 31217206783002, назва банку одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ суду: 03500022, МФО банку одержувача: 838012, код класифікації доходу: 22030001, призначення платежу "Судовий збір", Код 03500022, пункт 1.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд

СуддяН.А. Френдій

Повний текст рішення підписано 09.02.2012р.