Рішення № 21487020, 09.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.12 р. Справа № 11/389

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Полімакс і К», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 33529099,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 24317115,

про стягнення 5423,08 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Полімакс і К», м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми боргу в розмірі 5423,08 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні Відповідачем грошового зобовязання, яке виникло з конклюдентного правочину, внаслідок чого утворилась заборгованість, що несплачена по теперішній час.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: видаткових накладних №П-00003106 від 15.09.2009р., №П-00003107 від 15.09.2009р., №П-00003233 від 22.09.2009р., №П-00003234 від 22.09.2009р., №П-00003352 від 29.09.2009р., №П-00003353 від 29.09.2009р., №П-00003354 від 29.09.2009р., №П-00003588 від 13.10.2009р., вимоги про виконання зобовязання №11/11 від 11.11.2011р. разом із доказом її направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 198 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

11.01.2012р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача представлені суду копії податкових накладних, складених під час здійснення спірних господарських операцій з поставки товару.

У судовому засіданні 09.02.2012р. представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на виконання вимог суду через канцелярію суду надав лист №09/02 від 08.02.2012р., яким повідомив про відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, відсутність відомостей щодо існування відносно Відповідача провадження по справі про банкрутство. Разом із означеним листом подано довіреність на представника Позивача №08/02 від 08.02.2012р.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у інших документах доданих до матеріалів справи як його місцезнаходження, а також приймаючи до уваги, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№0262/17702 від 20.12.2011р.), суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» повідомлено про розгляд справи належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у оформленні видаткових накладних та фактичній передачі товару Відповідачу, що відповідає статтям 173, 181 Господарського кодексу України

У матеріалах справи на підтвердження наведеного міститься копії видаткових накладних №П-00003106 від 15.09.2009р., №П-00003107 від 15.09.2009р., №П-00003233 від 22.09.2009р., №П-00003234 від 22.09.2009р., №П-00003352 від 29.09.2009р., №П-00003353 від 29.09.2009р., №П-00003354 від 29.09.2009р., №П-00003588 від 13.10.2009р., з яких вбачається, що вони підписані представниками обох сторін та скріплені основною печаткою Позивача та штампом Відповідача, та за ними останньому передано товар на загальну суму 5423,10 грн.

Зазначені видаткові накладні містить суть умов правочину найменування сторін, асортимент, одиницю виміру товару, а також його кількість та вартість товару, у тому числі з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що наведені вище первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочин, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач зобовязується передати у власність Відповідача товар, а останній, у розумінні ст.ст.655, 692 Цивільного кодексу України, зобовязується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні, як і податкові накладі, оскільки останні містять посилання у графі «умови поставки» на вищеперелічені первинні документи, є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобовязань щодо передачі товару суду не надавалися.

З огляду на наведені обставини, сума, що підлягає сплаті за товар, поставлений у межах конклюдентного правочину, складає 5423,10 грн.

До матеріалів справи додано вимогу №11/11 від 11.11.2011 року, згідно з якою Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 5423,08грн.

Факт отримання Відповідачем зазначеного документу 15.11.2011р. підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Факт його відправлення - фіскальним чеком №3226 від 11.11.2011р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку”, повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового звязку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис його співробитника, що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Крім того, доказів протилежного у розумінні ст.38 Господарського процесуального кодексу України суду не представлено.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу та отримання її 15.11.2011р., строк виконання зобовязання по оплаті Відповідачем отриманого товару за накладними №П-00003106 від 15.09.2009р., №П-00003107 від 15.09.2009р., №П-00003233 від 22.09.2009р., №П-00003234 від 22.09.2009р., №П-00003352 від 29.09.2009р., №П-00003353 від 29.09.2009р., №П-00003354 від 29.09.2009р., №П-00003588 від 13.10.2009р., відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, становить - не пізніше 22.11.2011р.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Покупця перед Продавцем на момент прийняття рішення суду не виконане.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, є наявною заборгованість за конклюдентним правочином згідно означених видаткових накладних у розмірі 5423,10грн.

З огляду на викладене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено суму заборгованості у розмірі 5423,10 грн., проте Позивачем до стягнення заявлено 5423,08 грн.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення суми боргу підлягають задоволенню у розмірі визначеному Позивачем.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобовязань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий сбір покладається судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Полімакс і К», м.Краматорськ Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми боргу в розмірі 5423,08 грн., задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (84323, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Союзна, б.16а, ЄДРПОУ 24317115, р/р260076136 у Обласній Дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) на користь Приватного підприємства «Полімакс і К» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.19 Партзїзду, 65, кв.51, ЄДРПОУ 33529099, р/р26001053601929 в КФ КБ «Приватбанк», МФО 335548) 5423,08 грн. суми основного боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (84323, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Союзна, б.16а, ЄДРПОУ 24317115, р/р260076136 у Обласній Дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) на користь Приватного підприємства «Полімакс і К» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.19 Партзїзду, 65, кв.51, ЄДРПОУ 33529099, р/р26001053601929 в КФ КБ «Приватбанк», МФО 335548) відшкодування сплаченого судового сбіру в розмірі 1411,50грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В судовому засіданні 09.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Повний текст рішення підписано 14.02.2012 року.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соболєва С.М.