Рішення № 21484795, 13.02.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

С П Р А В А № 2-42/12

Номер рядка стат. звіту-26

Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 р. м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ в особі:

Головуючої судді: О.М.Куропятник

при секретарі: В.М. Чудіній

з участю :

представника позивача Гриниха Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за уточненим позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору та судових витрат по справі,-

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Мукачівського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року у розмірі 8901,16 долларів США, що за курсом 7.96 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/189 від 23 травня 2011 року складає 70853 грн.20 коп. та судових витрат по справі.

13 лютого 2012 року представник позивача Гриниха Т.І. уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість у розмірі 8901,16 долларів США за кредитниим договором № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року та судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 708 грн. 53 коп. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Свої уточнені позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 не виконувала належним чином зобовязання за кредитним договором № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року, внаслідок чого станом на 13 квітня 2011 року виникла кредитна заборгованість в розмірі 8901,16 долларів США, яка складається з наступного:

7121,77 доллірів США - заборгованість за кредитом; 1252,29 долларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом; 22.65 долларів США- заборгованість по комісії за користування кредитом; 50,67 долларів США- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором, а також штрафи відповідно договору: 31,41 доллар США -штраф (фіксована частина), 422,37 долларів США- штраф (процентна складова).

Представник позивача Гриниха Т.І. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з мотивів наведених в уточненій позовній заяві , просила їх задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з«явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_4 під час судового засідання самовільно покинув зал судових засідань. Згідно поданих заперечень від 21 листопада 2011 року, позовні вимоги позивача не визнають повністю, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав: кредитно заставний договір № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року за своїм змістом і текстом не відповідає чинному законодавству України, інтересам та волі позивача, порушує його права та законні інтереси.

Пункт 1.1 даного договору суперечить ч.1 ст. 524 ЦКУ , в якій передбачено, що зобов»язання має бути виражене у грошовій одиниці країні-гривні. Частина 2 ст. 542 ЦКУ дозволяє визначити грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті, в такому випадку , згідно ч.2 ст. 53 ЦКУ , якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Договори, які передбачають отримання позичальником суму кредиту в іноземній валюті є такими, що суперечать закону навіть в тому разі, якщо в них визначений еквівалент в національній валюті. Еквівалент предмету договору споживчого кредиту в національній валюті не може сприйматися як предмет цього договору, оскільки ним є іноземна валюта. Отже позичальник, який отримав споживчий кредит в іноземній валюті має право звернутися до суду з позовом про визнання договору споживчого кредиту в іноземній валюті недійсним.

Позивачем надано суду розрахунок заборгованості, який не може вважатися об»єктивним доказом, оскільки, не підписаний належною посадовою особою кредитної установи, є непогодженим з відповідачем ОСОБА_2 та відповідач його заперечує по суті.

На момент укладення договору від 14 серпня 2008 року, курс гривні до долару США становив 505 гривень за 100 долларів. На час подання даного позову позивач стверджує, що курс гривні до долару становить приблизно 798,370 гривень за 100 долларів, а використовує у своїх розрахунках курс 7,96, збільшуючи суму спірної заборгованості. Застосування різного курсу валют є односторонньою дією позивача, нічим не підтвердженою.

Позивачем при здійсненні розрахунків заборгованості по договору не враховані інші суттєві обставини, зокрема діюче рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у цивільній справі № 2-605/2010 від 18.02.2010 року, що безпосередньо пов»язане із предметом даного позову. Відсутність такої інформації спотворює істинний стан взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем на час подання позовної заяви до суду. Вважє, що кредитно заставний договір № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року, укладений між позивачем та відповідачем належить визнати як таким , що має ознаки недійсного з моменту його укладення, отже юридично нікчемного. У такому випадку належить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституцію, а у задоволенні позову - відмовити.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до кредитно- заставного договору MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року , відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 9074,56 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних з кінцевим терміном погашення 13 серпня 2015 року.

У забезпечення виконання зобов»язань за даним договором одночасно передбачено заставне майно, яким виступала автомашина марки DAEWO MATIZ0, що належить позивачу ПАТ КБ «Приватбанк» на праві приватної власності.

Відповідач ОСОБА_2 зобовязання за договором № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року належним чином не виконала, що стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до довідки - розрахунку станом на 13 квітня 2011 року заборгованість ОСОБА_2 згідно договору № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року складає 8901,16 доларів США.

Згідно ст.ст.526, 527 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобовязаний виконати свій обовязок.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За ст.ст. 1049 та 1050 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Та якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_4 грунтуються на тому, що кредитно- заставний договір № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства і його необхідно визнати недійсним і як наслідок відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак з позовом про визнання недійсним зазначеного кредитно-заставного договору від 14 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_2 та її представник до суду не зверталися.

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представником відповідача ОСОБА_4 не надано жодного належного доказу в обґрунтування заперечень проти заявленого позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованим, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в сумі 708 грн.53 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України. ст.ст.526, 527, 530, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО № 305299, заборгованість по кредитному договору № MKH0AN13721159 від 14 серпня 2008 року в розмірі 8901,16 доллари США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/189 від 23 травня 2011 року складає 70853 (сімдесят тисяч вісімсот п»ятдесят три) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570 р/р № 64993919400001, МФО № 305299, судовий збір в розмірі 708 (сімсот вісім) грн. 53 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу

протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ: О.М.Куропятник