Постанова № 21483917, 15.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 28/87пн Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:Черкащенка М.М.,

Нєсвєтової Н.М.,

Студенця В.І.,

за участю представників

сторін позивача Гіленко А.М.;

відповідача не з'явився;

третьої особи не з'явився;

розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Отрар"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду

від08.11.2011

та на рішеннягосподарського суду Донецької області

від11.08.2011

у справі №28/87пн

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Отрар"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 прозвернення стягнення на предмет іпотеки за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Отрар"

доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

провизнання незаконною діяльність після 01.01.2004 Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"; визнання незаконною печатку з найменуванням Акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", таким, що не створюють і не породжують юридичних наслідків; визнання недійсним за законом іпотечний договір № 1 від 08.02.2008 через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстрації іпотек В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отрар" (далі ТОВ "Отрар") про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.05.2011 порушено провадження у справі № 28/87пн за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Отрар" про звернення стягнення на предмет іпотеки та залучено до часті у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2011 зустрічний позов ТОВ "Отрар" до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання незаконною діяльність після 01.01.2004 Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"; визнання незаконною печатку з найменуванням Акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", таким, що не створюють і не породжують юридичних наслідків; визнання недійсним за законом іпотечний договір № 1 від 08.02.2008 через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстрації іпотек, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.08.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Курило Г.Є., судді Сгара Е.В., Попков Д.О.) позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Суд звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 08.02.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 862, а саме нерухоме майно: будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 68-б; та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Отрар" на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.05.2006 Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006, за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, шляхом продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу порядку, встановленому ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" за початковою ціною 629 472,53 грн. з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008 в сумі за кредитом 258 399,36 дол. США, що еквівалентно 2 059 262,01 грн.; за відсотками 79 428,05 дол. США, що еквівалентно 632 985,96грн.; за комісією 22 364,72грн., пеня в розмірі 226 289,85 грн. Припинено провадження за первісним позовом по справі в частині звернення стягнення на предмет іпотеки щодо погашення заборгованості по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008 за відсотками в сумі 1 000,00 доларів США, в звязку з відсутністю предмету спору. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Отрар" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відмовлено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Азарова З.П., судді Геза Т.Д., Малашкевич С.А.), апеляційну скаргу ТОВ "Отрар" задоволено частково, а рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2011 скасовано в частині визначення початкової ціни іпотечного майна, на яке звернуто стягнення для погашення заборгованості. Суд другий абзац резолютивної частини рішення виклав у наступній редакції: "Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 08.02.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 862, а саме нерухоме майно: будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 68-б; та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Отрар" на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.05.2006 Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006р., за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, шляхом продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу порядку, встановленому ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" за початковою ціною 1 807 900 грн. 00 коп. з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008 в сумі за кредитом 258 399,36 дол. США, що еквівалентно 2 059 262,01грн.; за відсотками 79 428,05 дол. США, що еквівалентно 632 985,96грн.; за комісією - 22 364,72грн., пеня в розмірі 226 289,85грн.". В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011, ПАТ "Укрсоцбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у ній висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.12.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 18.01.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 розгляд касаційної скарги відкладено на 01.02.2012.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 та рішенням господарського суду Донецької області від 11.08.2011, ТОВ "Отрар" також подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовити, а зустрічний позов ТОВ "Отрар" задовольнити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 01.02.2012.

В судовому засіданні 01.02.2012 на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.02.2012.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") (кредитор) та фізичною особою ОСОБА_5 (позичальник) 08.02.2008 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 (далі договір кредиту).

Додатковою угодою № 1 від 12.06.2008 до договору сторони визначили тарифи на послуги з кредитування, за використаний ліміт кредитної лінії нараховується комісія, яка сплачується у національній валюті за курсом НБУ на дату оплати щомісячно до 15числа місяця наступного за місяцем, в якому комісія нарахована.

Згідно умов додаткової угоди № 2 сторони домовились змінити назву договору на "Договір невідновлювальної кредитної лінії №28/68с-8 від 08.02.2008".

Відповідно до п. 1.1. договору кредиту кредитор прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Пунктом 1.1.1. договору кредиту в редакції додаткової угоди № 3 від 15.05.2009 встановлено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, далі за текстом кожна частина окремо "Транш", а у сукупності "Транші", зі сплатою 13,50 % річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 цього договору, який є невідємною складовою частиною цього договору, далі за текстом "Тарифи", в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 272 000,00 дол. США, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості: з 01.08.2008 по 30.09.2009 (включно) максимальний ліміт заборгованості становить 258 400,00 дол. США; з 01.10.2009 по 31.03.2010 (включно) максимальний ліміт заборгованості знижується щомісячно в сумі не менш ніж 200,00 дол. США; з 01.04.2010 по 01.01.2018 максимальний ліміт заборгованості знижується щомісячно в сумі 2 707,00 дол. США; до 06.02.2018 максимальний ліміт заборгованості знижується в сумі 2 742,00 дол. США з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 07 лютого 2018 \на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3. договору передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань перед кредитом за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з майновим поручителем ТОВ "Отрар": іпотечний договір №1 від 08.02.2008.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період останнього робочого дня попереднього місяця, по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі, за методом факт/360, де факт це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а 360 умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день погашення кредиту (п. 2.3. договору кредиту).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № 22089150263171 відкритий в Донецької обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" (п. 2.4. договору кредиту).

Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок № 37391150083807 в Донецької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо в день сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора (п. 2.5. договору кредиту).

Пунктом 2.16 кредитного договору сторони передбачили, що період нарахування кредитором неустойки за невиконання позичальником зобовязань за цим договором не повинен перевищувати 1 року від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.7. договору кредитор має право у випадках, передбачених у п.п. 2.13.3., 2.15.1. цього договору, у разі порушення позичальником зобовязань, зазначених у п.п. 3.3.3. - 3.3.17. цього договору, а також, у разі порушення позичальником або третьою особою обовязків, встановлених договорами, зазначеними в п. 1.3. цього договору, за письмовим повідомленням кредитора до позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дострокове протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання позичальником всіх своїх зобовязань за договором, а саме: повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним.

Пунктами 3.3.6., 3.3.7. кредитного договору, позичальник зобовязаний погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п. 1.1.1., 3.3.15. цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п.п 2.4., 2.5. цього договору.

На вимогу кредитора у випадках, передбачених п.п. 2.13.3., 2.15.1., 3.2.7. цього договору достроково протягом 30 календарних днів від дня отримання письмової вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку, а також достроково виконати свої зобовязання у випадках та в строки, що передбачені в п. 5.4. кредитного договору (п. 3.3.14 договору кредиту).

У забезпечення виконання позичальником грошових зобовязань за кредитним договором між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Отрар" (іпотекодавець) 08.02.2008 укладено іпотечний договір №1 (далі - договір іпотеки).

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008, укладеним між іпотекодержателем (як кредитором) та позичальником фізичною особою ОСОБА_5, нерухоме майно, а саме: будівлю магазину літ.А-1 загальною площею 162,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 68-б та належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про власності на нерухоме майно, виданого 06.05.2006 Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради, зареєстрованого згідно з витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КПБТІ м. Донецька за №10602912 від 11.05.2006 за реєстраційним №10246151, в книзі 27в, запис № 9068.

Вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 1807900,00 грн., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день посвідчення цього договору складає 358000,00 дол. США (п. 1.2 договору іпотеки).

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1. договору іпотеки).

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві, або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п. 4.6, п.4.6.1, п.4.6.2 договору іпотеки).

За умовами п. 6.3 іпотечний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".

Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 862, про що до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис № 6558543.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами встановлено, що банком виконані свої зобов'язання за кредитним договором та факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів підтверджено заявами про видачу готівки № 100 від 08.02.2008; № 1 від 13.03.2008; листами заявками на кредит/транш № 1 від 08.02.2008; №1 від 13.03.2008; № 2 від 20.03.2008; № 1 від 24.04.2008; № 1 від 25.04.2008; заявою на перерахування кредитних коштів № 1 від 12.06.2008; меморіальними ордерами № 25 від 08.02.2008; №10 від 13.03.2008; № 10 від 20.03.2008; № 1 від 24.04.2008; № 1 від 25.04.2008; № 1 від 12.06.2008.

Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим банк на адресу ОСОБА_5 направив лист-вимогу вих. № 22.2-007/4-2944 від 26.05.2010 про дострокове погашення простроченої та строкової заборгованості за кредитним договором на підставі п.3.3.14 договору, протягом 30 календарних днів від дня отримання цієї письмової вимоги, та попереджено про можливість звернення стягнення на іпотечне майно.

Банком повторно 25.02.2011 направлено на адресу позичальника та майнового поручителя, ТОВ "Отрар" іпотечне повідомлення № 15.1-008/4-1414 про дострокове повне погашення простроченої та строкової заборгованості в сумі 370 028,97 доларів США протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги. Вказане повідомлення також містило попередження про можливість звернення стягнення на іпотечне майно.

Судами встановлено, що заборгованість за кредитним договором не сплачено, а тому заборгованість ОСОБА_5 перед банком складає: за кредитом 258 399,36 дол. США, що еквівалентно станом на 14.04.2011 - 2 059 262,01 грн.; за відсотками 79 428,05 дол. США, що еквівалентно 632 985,96 грн.; за комісією - 22 364,72 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ЦК України).

Пунктом 2.16 кредитного договору сторони передбачили, що період нарахування кредитором неустойки за невиконання позичальником зобовязань за цим договором не повинен перевищувати 1 року від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судами встановлено, що на підставі п. 2.16 договору кредиту ПАТ "Укрсоцбанк" нараховано пеню в розмірі 226 289,85 грн.

У процесі розгляду справи ОСОБА_5 частково погасила заборгованість по процентам в сумі 1 000,00 доларів США, а тому колегія суддів погоджується з доводами судів щодо припинення провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, у забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Отрар" укладено іпотечний договір, відповідно якого у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1. іпотечного договору).

Суд першої інстанції задовольняючи первісний позов та визначаючи вартість предмета іпотеки в розмірі 629 472,53 грн. виходив з того, що згідно звіту Донецької філії "Автоексперт" про незалежну оцінку майна, що належить ТОВ "Отрар" та знаходиться за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 68б станом на 07.08.2011, ринкова вартість нерухомого майна складає 629 472,53 грн.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду підлягає скасуванню в частині визначення початкової ціни для іпотечного майна, яку слід встановити в розмірі 1 807 900,00 грн., яка визначена договором іпотеки від 08.02.2008. Зокрема, суд зазначив, що заявляючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач не спростував узгоджену сторонами ціну іпотечного майна в договорі, не заявив клопотання про призначення судової експертизи, а надав звіт про оцінку майна відповідача від 07.08.2011, який не може застосовуватись судом, оскільки початкова ціна повинна встановлюватись судом при прийнятті рішення саме за узгодженою ціною або експертною, яка встановлюється судовою експертизою. Спір між сторонами по вартості іпотечного майна виник тільки після надання зазначеного і суд, не надавши йому правової оцінки, неправомірно прийняв за основу початкової ціни іпотечного майна за вказаним звітом 629 472 грн. 53 коп., задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості на вказане майно.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки колегія суддів вважає передчасним з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 ЦК України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками судових експертів.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч.1 ст. 41 ГПК України).

Судами встановлено, що при укладанні договору іпотеки сторони визначили вартість іпотечного майна у сумі 1 807 900,00 грн.

В процесі розгляду справи в суді, позивач - ПАТ "Укрсоцбанк" надав пояснення стосовно того, що вартість предмета застави становить 629 472,53 грн., та на підтвердження цього подав звіт про оцінку майна від 07.08.2011.

Разом з тим, зазначивши вартість іпотечного майна в сумі 629 472,53 грн. та додавши звіт про оцінку майна, банк фактично оспорив вартість майна зазначеного в договорі іпотеки, що свідчить про виникнення між сторонами спору щодо його вартості.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі його вартості у сумі 1 807 900,00 грн. визначеної умовами договору іпотеки, не прийняв до уваги та не дав належної оцінки тій обставині, що між сторонами виник спір щодо вартості предмета іпотеки.

Також суд першої інстанції помилково визначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у сумі 629 472,53 грн. на підставі звіту про його оцінку. Наданий позивачем звіт не може бути для суду допустимим доказом ціни предмета іпотеки через недотримання порядку його отримання. Якщо при вирішенні господарського спору потребуються спеціальні знання, господарський суд, відповідно до ст. 41 ГПК України призначає судову експертизу.

Отже, дійшовши висновку про часткове задоволення первісного позову, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не дали належної оцінки тій обставині, що між сторонами виник спір щодо вартості предмета іпотеки та не вирішили питання щодо необхідності призначення судової експертизи, згідно ст. 41 ГПК України.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення за первісним позовом в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 08.02.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 862, а саме нерухоме майно: будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 68-б; та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Отрар" (83052, м. Донецьк, бул. Шевченко, 68 Б, ЄДРПОУ 20316662) на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06 травня 2006 Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006, за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, шляхом продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною 1 807 900 грн. 00 коп. з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008 в сумі за кредитом 258 399,36 дол. США, що еквівалентно 2 059 262,01грн.; за відсотками 79 428,05 дол. США, що еквівалентно - 632985,96грн.; за комісією - 22 364,72грн., пеня в розмірі 226 289,85 грн. не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому судові рішення в зазначеній частині підлягають скасуванню, а справі в цій частині передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується зустрічного позову ТОВ "Отрар" до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання незаконною діяльності після 01.01.2004 Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"; визнання незаконною печатки з найменуванням Акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", таким, що не створюють і не породжують юридичних наслідків; визнання недійсним за законом іпотечний договір № 1 від 08.02.2008 через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстрації іпотек, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству. Ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення права та законних інтересів субєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зімни і припинення господарських правові відносин; іншими способами, передбаченими законом.

Колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанції, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту, а саме: визнання незаконною діяльність після 01.01.2004 Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"; визнання незаконною печатку з найменуванням Акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", таким, що не створюють і не породжують юридичних наслідків не відповідає способам захисту, встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Також в обґрунтування позовних вимог за зустрічною позовною заявою ТОВ "Отрар" посилається на відсутність в найменуванні банку та її філії інформації про її організаційно-правову форму, та скріплення підпису особи, яка підписала іпотечний договір з боку банку печаткою філії банку, свідчить про недодержання письмової форми договору, що є підставою недійсності іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судами встановлено, що іпотекодержателем за іпотечним договором виступає Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", договір підписаний заступником керуючого Донецької обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" та підпис скріплений печаткою філії банку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 128690 Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" дата проведення державної реєстрації 27.09.1991, свідоцтво Національного банку України про реєстрацію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", дата реєстрації 27.09.1991 реєстраційний № 3.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 статуту Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", зареєстрованого Національним банком України від 23.06.2006, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів АКБ СР "Укрсоцбанк" від 24.03.2006, протокол № 1, що діяв на момент підписання іпотечного договору, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" є універсальним банком, що створений в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства та зареєстрований Національним банком України 27.09.1991, реєстраційний №3. Банк є юридичною особою з моменту його реєстрації Національним банком України шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру банків. Документом, що підтверджує реєстрацію банку, є свідоцтво про його державну реєстрацію.

Станом на час укладання кредитного договору та договору іпотеки, банк мав видані Національним банком України банківську ліцензію № 5 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пп. 5 - 11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дозвіл № 5-2 на право здійснення операцій, визначених пп. 1 - 4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" із додатком до такого дозволу.

Згідно ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно положення про Донецьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", що затверджено Спостережною радою АКБ СР "Укрсоцбанк", рішення від 08.10.2003 № 89, та зареєстровано головним управлінням Національного Банку України по м. Києву і Київській області від 22.01.2004 зазначено, філія є складовою частиною Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" без прав юридичної особи та створена відповідно до наказу Голови правління банку № 5 від 25.12.1990, в ст. 2 зазначені операції банківські операції, що філія має право здійснювати.

Філія має баланс, який включається до зведеного балансу банку, круглі печатки зі своїм повним найменуванням та зображення знаку для товарів та послуг банку, штампи та номерні бланки (п. 3.5. Положення).

Донецькій обласній філії АКБ СР "Укрсоцбанк" видано дозвіл на здійснення банківських та інших операцій від 19.08.2002 № 12-16/4-648, погоджений начальником управління НБУ в Донецькій області 13.09.2002.

Виходячи із фактичних обставин справи встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх доводами щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Отрар".

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно в частині визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки, то справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Отрар" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 та рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2011 у справі № 28/87пн за первісним позовом в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 08.02.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 862, а саме нерухоме майно: будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 68-б; та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Отрар" (83052, м. Донецьк, бул. Шевченко, 68 Б, ЄДРПОУ 20316662) на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06 травня 2006 Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006, за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, шляхом продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною 1 807 900 грн. 00 коп. з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008р. в сумі за кредитом 258399,36 дол. США, що еквівалентно - 2059262,01грн.; за відсотками 79428,05 дол. США, що еквівалентно - 632985,96грн.; за комісією - 22364,72грн., пеня в розмірі 226289,85грн. скасувати, та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011 та рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2011 залишити без змін.

Головуючий - суддяЧеркащенко М.М.

Судді:Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.