Рішення № 21470238, 16.02.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2/1519/3252/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком»до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком»звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача, посилався на те, що 29 вересня 2008 р. у м. Одеса на Привокзальній площі відбулася ДТП за участю ОСОБА_2, яка керувала автомобілем «Деу Сенс», д/н НОМЕР_1. Відповідачем було допущено зіткнення з автомобілем «Тоуоtа Ргаdо», д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. За даним фактом ДТП були оформлені відповідні адміністративні матеріали. 13.11.2008 року Малиновський районним судом м. Одеси по справі №3-36996/08 була винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення України у вигляді стягнення штрафу у розмірі 68,00 гривень у бюджет держави. На момент ДТП автомобіль «Тоуоtа Ргаdо» був застрахований ПАТ СК «Теком». Відповідно до Висновку № 3734 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу від 15 жовтня 2008 року, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Тоуоtа Ргаdо», д/н НОМЕР_2, становить 2 550,41 грн. Керуючись умовами договору страхування, вищевказана подія була визнана страховим випадком, у зв'язку з чим, позивачем було проведено розрахунок страхового відшкодування та відповідно до страхового акту №616 від 11.11.2008 року ОСОБА_3 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 2 550,41 грн. Крім того, позивачем також понесені витрати по сплаті висновку експерта у розмірі 380,00 грн. та поштові витрати у сумі 17,82 грн., а загалом - 397,82 грн. Таким чином, фактичними витратами позивача є 2 948,23 грн. 24 лютого 2010 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 2 040,41 грн., а невідшкодована сума страхового відшкодування становить 907,82 грн. Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача підтримав позовну заяву, надав згоду на заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення. Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у звязку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком»до ОСОБА_2 про стягнення коштів підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 16.05.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №339-08 Д/Т/АТ, згідно якого обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязанні з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом (а.с.34-36).

29 вересня 2008 р. у м. Одеса на Привокзальній площі відбулося ДТП за участю ОСОБА_2, яка керувала автомобілем «Деу Сенс», д/н НОМЕР_1. Відповідачем було допущено зіткнення з автомобілем «Тоуоtа Ргаdо», д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження За даним фактом працівниками ДАІ були складені і передані адміністративні матеріали до Малиновського районного суду м. Одеса (а.с.17).

13.11.2008 року суддею Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М. по справі №3-36996/08 була винесена постанова про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення України у вигляді стягнення штрафу у розмірі 68,00 гривень у бюджет держави (а.с.15). Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення або у кримінальній справі обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, ДТП, що відбулася 29.09.2008 року є наслідком винних дій відповідача, вина якого встановлена в межах адміністративної справи № 3-36996/08.

08.10.2008 року було проведено огляд автомобіля «Тоуоtа Ргаdо», д/н НОМЕР_2, про що складено протокол огляду транспортного засобу. Відповідно до Висновку № 3734 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу від 15 жовтня 2008 року, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Тоуоtа Ргаdо», д/н НОМЕР_2, становить 2 550,41 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень 41 копійка) (а.с.23-31).

З врахуванням умов договору страхування, вищевказана подія була визнана страховим випадком, у зв'язку з чим, позивачем було проведено розрахунок страхового відшкодування та відповідно до страхового акту №616 від 11.11.2008 року (а.с.18), ОСОБА_3 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 2 550,41 грн. (а.с.38). Крім того, позивачем також понесені витрати по сплаті висновку експерта у розмірі 380,00 грн.(а.с.32) та поштові витрати у сумі 17,82 грн., а загалом - 397,82 грн. Таким чином, фактичні витрати позивача склали 2 948,23 грн.

24 лютого 2010 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 2 040,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №331 від 24.02.2010 року (а.с.37), а невідшкодована сума страхового відшкодування становить 907,82 грн.

Відповідно до ст.ст.993, 1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, якій виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивач, після виплати страхового відшкодування, має право вимагати від відповідача сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин справи, за відсутності обгрунтованих заперечень відповідача позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 31, 88, 213, 214, 217, 224-225 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком»до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком»907,82 грн. на п/р 26501310093801 у ПАТ АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 25050281.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком»судові витрати у розмірі 171 грн. на п/р 26501310093801 у ПАТ АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 25050281.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК