Рішення № 21470091, 25.01.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№2-5710/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Непоради М.П.

при секретарі Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ Комерційний банк «НАДРА»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2011 року представник ВАТ КБ «НАДРА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті відсотків та пені в розмірі 86259,23 грн., судового збору та витрат на ІТЗ.

В якості обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 15 липня 2008 року між ПАТ КБ «НАДРА»та ОСОБА_1 (надалі Позачальник) було укладено кредитний договір № ОД24/07/2008/980-К/119, відповідно до якого Банк надав Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 30000,00 грн.

Кредит видавався позичальнику строком до 14.07.2011 року.

Відсотки за користування кредитом розраховувались банком на підставі відсоткової ставки в розмірі 3% на місяць.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.07.2008 року був укладений договори поруки з ОСОБА_2 згідно яким, він виступив поручителем по кредитному договору № ОД24/07/2008/980-К/119 від 15 липня 2008 року та зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, штрафних санкцій, а також інших витрат.

Відповідно до умов договору позичальник повертає кредит та сплачує передбачені договором платежі шляхом перерахування мінімального необхідного платежу, який згідно п. 2.3.1 складає 1487,00 на рахунок Visa № 79560367 щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених договором та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс мінімально необхідний платіж у термін, визначений п. 2.3.2 договору кредиту.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, у випадку прострочення сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначено у п. 2.3.2 договору, а також випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплаті всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виконання заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач зазначив, що у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору 11.08.20011 року ВАТ КБ «НАДРА»звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 86259,23 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив позов задовольнити та справу слухати без його участі.

В судове засідання з'явився відповідач ОСОБА_2, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів. Суд, заслухавши думку відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 15 липня 2008 року між ПАТ КБ «НАДРА»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОД24/07/2008/980-К/119, відповідно до якого Банк надав Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 30000,00 грн.

Кредит видавався позичальнику строком до 14.07.2011 року.

Відсотки за користування кредитом розраховувались банком на підставі відсоткової ставки в розмірі 3% на місяць.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.07.2008 року був укладений договори поруки з ОСОБА_2 згідно яким, він виступив поручителем по кредитному договору № ОД24/07/2008/980-К/119 від 15 липня 2008 року та зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, штрафних санкцій, а також інших витрат.

Відповідно до умов договору позичальник повертає кредит та сплачує передбачені договором платежі шляхом перерахування мінімального необхідного платежу, який згідно п. 2.3.1 складає 1487,00 на рахунок Visa № 79560367 щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого Позивачем станом на 08 липня 2011 року борг Відповідачів перед Позивачем за кредитним договором № ОД24/07/2008/980-К/119 від 15.07.2008 року складає 86259,23 грн., але не в тому розмірі, що вказав представник позивача в позові, а у розмірі 68815,94 виходячи з наступного розрахунку:

-заборгованість за кредитом 30000,00 грн. ;

-заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом 32640,00 грн.;

-заборгованість по комісії 1050,00 грн.,

-пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу 2125,94 грн. за 1 рік, як це передбачено п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, а саме за період з 19.08.2008 року по 17.08.2009 року;

-штраф 3000,00 грн.

В частині стягнення індексу інфляції по кредитам у національній валюті в розмірі 6529,49 грн. суд вважає за необхідне відмовити, так як це не передбачено умовами кредитного договору.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення суми заборгованості частково обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ч.1 ст. 554 ЦК України, при порушенні боржником зобовязання забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, ч.2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 862,60 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн., які повинні бути стягнуті з відповідачів відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні страви не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечувати захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійсненого проголошення Основним Законом України принципу верховенства права.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, також правильно тлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність або допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинами, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 118, 151-153, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 599, 624, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ Комерційний банк «НАДРА»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1) та з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2) на користь ПАТ Комерційний банк «НАДРА»(м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, код ЄДРПОУ 20986167, к/р 39004700700001 в ПАТ «КБ «Надра», МФО 328975) заборгованість за договором кредиту № ОД24/07/2008/980-К/119 від 15.07.2008 року в розмірі 68815 (шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 94 коп., судовий збір в розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 15 коп. та витрати на ІТЗ в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя : Непорада М. П.