Рішення № 21470110, 10.10.2011, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/2-494/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.

при секретарі Жімбріу Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі Банк) звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому свої вимоги мотивують тим, що 06.03.2008 року між Відкритим акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»було перейменований у Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/0018/85/88995, згідно якого Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 140070 доларів США строком до 06.03.2028 року зі сплатою 14,25 % річних. 07..03.2008 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ними також було укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку, площею 0,112 га. По АДРЕСА_1.

Крім того, 06.03.2008 року з метою належного виконання кредитного договору ОСОБА_3. було укладено договір поруки зі ОСОБА_4, відповідно до п.3.1. якого останній несе солідарну відповідальність по кредитному договору з ОСОБА_3

На теперішній час умови кредитного договору щодо часткового погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно згідно графіку ОСОБА_3 не виконуються, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 317967,55 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар США дорівнює 7,8960 грн.) складає 2510671, 77 грн. Оскільки відповідачі несуть солідарну відповідальність, Банк просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку в суму заборгованості в розмір 2510671, 77 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30 грн.

24.01.2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_4 по якому просить суд визнати недійсним кредитний договір № 014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, оскільки зазначений договір суперечить моральним основам суспільства.

31.01.2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 по якому просить суд визнати недійсними договір поруки № 014/0018/85/88995/2 від 06.03.2008 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 посилаючись на те, що він уклав договір поруки внаслідок помилки та обману, оскільки Банком замовчувались від ОСОБА_4 обставини, які мали суттєве значення для договору поруки.

Ухвалою від 15.03.2011 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 1512/2-494/11 за 2009 рік за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором з цивільною справою № 1512/2-2400/11 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним та цивільною справою № 1512/2-2643/11 за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним.

Судом приймається до уваги, що Протоколом загальних зборів № 3б-45 від 14.10.2009 року прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», скорочена назва АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»свій позов підтримав та просив суд його задовольнити у повному обсязі, в задоволені зустрічних позовних заяв ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним та ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним просила відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість.

ОСОБА_3 в задоволені позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості просив відмовити. Свої зустрічні позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним підтримав, просив позов задовольнити. Проти задоволення позову ОСОБА_4 не заперечував.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 категорично заперечуючи проти задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», просив йому відмовити. Позов свого довірителя ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним підтримав, просив суд його задовольнити, проти задоволення позову ОСОБА_3 не заперечував,

Відповідач ОСОБА_4 про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про слухання справи у його відсутності до суду не надходило, заяви про відкладення справи до суду також не надходило. У відповідності зі ст. 74 ЦПК України, відповідач викликався в суд через оголошення у пресі.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_4, вважає за можливе розглянути справу у відповідності до правил ст.. 169 ЦПК України, приймаючи до уваги, що представник Банку, відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 проти цього не заперечують.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення учасників судового розгляду, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної, надані докази, вважає що позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»підлягає задоволенню повністю, як такий, що заснований на Законі та такий, що доведений в судовому засіданні і підтверджений матеріалами справи. Зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

27.02.2008 року ОСОБА_3 звернувся до Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»з заявою про надання кредиту в сумі 141 694,00 доларів США, що підтверджується заявою № 39 від 27.02.2008 року. (а.с.08)

06.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзенбанк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»було змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», скорочена назва АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 було укладено договір № 014/0018/85/88995 згідно якого Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 140070 доларів США до 06.03.2028 року зі сплатою 14,25% річних за користування кредитними коштами, зі сплатою Банку комісії за надання кредиту в розмірі .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України.

Відповідно до ст. 6 кредитного договору №014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року Позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору надавши ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 138000 доларів США.(Том 1 а.с.37)

Згідно з п. 5.1 кредитного договору ОСОБА_3 не виконав умови п. 5.1. Кредитного договору щодо часткового погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно згідно графіку. Згідно з п. 6.5. Кредитного договору у випадку невиконання Відповідачем умов договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України ящо договором встановлений обов*язок повернути позику частинами (з розтроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Крім того 07.03.2008 року для забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір з ОСОБА_3, згідно якого останній передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,112 га. по АДРЕСА_1. (Том1 а.с. 33-36)

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ВАТ «Райффайзен банк Аваль»та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки №014/0018/85/88995/2 від 06.03.2008 року, згідно п.2.2 якого ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов Кредитного договору№014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року. (Том 1 а.с.32)

Відповідно п.4.1 Договорів поруки №014/0018/85/88995/2 від 06.03.2008 року, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків. ОСОБА_2 з умовами Договору поруки від 06.03.2008 року був ознайомлений та згодний.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобовязання є порука.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу та пені.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України боржник зобовязаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.

Відповідно п. 16.3. Кредитного договору №014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року, за порушення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1 % від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та представлених доказів, судом було встановлено, що

у зв*язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов*язань по кредитному договору солідарна заборгованість відповідачів за кредитом договором №014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року станом на 26.07.2010 року становить 317967,55 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар дорівнює 7, 8960 грн.) складає 2510671,77 грн. з яких: заборгованості за кредитом 1102009, 98 грн.; заборгованості за відсотками 296482, 40 грн.; пеня за прострочення тілу кредиту 78824, 74 грн.; пеня за прострочення відсотків по кредиту 1033354, 65 грн.

Дійсна наявність цих грошових зобов`язань відповідачів перед позивачем та їх розмір, факт неналежного виконання позичальником та поручителя своїх забов`язань за кредитним договором та договором поруки підтверджуються: заявою від 27.02.2008 року № 39 ОСОБА_3 про видачу кредиту з заявою-анкетою позивачальника ОСОБА_3 з доданням копії паспорту, довідок з місця роботи, копії трудової книжки (Том 1 а.с. 8-1), заявою-анкетою поручителя ОСОБА_4 з доданням копії паспорту, довідок з місця роботи, копії трудової книжки (Том 1 а с. 16-21), умовами кредитування з підписом ОСОБА_3 про ознайомлення (Том 1 а.с. 22- 23), кредитним договором № 014/0018/82/88995 від 06.03.2008 року між ВАТ «Райффайзенбанк Аваль»і ОСОБА_3 з додатками (Том 1 а.с. 24-31); договором поруки від 06.03.2008 року з ОСОБА_4 (Том 1 а.с. 32); іпотечним договором від 07.03.2008 року з ОСОБА_3 ( Том 1 а.с. 33- 36); квитанцією про отримання ОСОБА_3 грошових коштів (Том 1 а.с. 37), претензіями Банку до ОСОБА_3 з попередженнями про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору (Том 1 а.с. 38-39), поясненнями ОСОБА_3 (зворотня сторона Том 1 а.с. 39), протоколами зустрічі з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (зворотня строна Том 1 а.с. 38, а.с. 40), розрахунком заборгованості по кредитному договору (Том 1 а.с. 7, 159-166).

Наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, що вбачається з положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Зобовязання повинні виконуватися належним чином, тобто належним виконанням зобовязання з боку відповідачів є повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»підлягає задоволенню.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь банку, заборгованість по кредиту в розмірі 2510671 грн. 77 коп.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_3, який просить суд визнати недійсним кредитний договір №014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року, укладені між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на те, що він уклав договір внаслідок шахрайських дій гр. ОСОБА_8 та представників Банку, то суд вважає, що ОСОБА_3 не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх тверджень та доводів.

В своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що його знайома ОСОБА_8 запропонувала йому укласти кредитний договір на придбання земельної ділянки, пояснюючи, що ціна ділянки становить більше, суми взятого кредиту. Він начебто купує земельну ділянку, яка оформлюється на нього. Кредитні кошти та проценти за користування кредитними за нього буде сплачувати Агентство нерухомості. Для укладення угоди від нього вимагалися тільки документи. Ксерокопії документів він вручив своїй знайомій ОСОБА_8 та разом з нею заїхали до привокзального відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»де він уклав кредитний договір від 06.03.2011р. Договір кредиту він підписав особисто, при цьому с текстом договору він не ознайомлювався. 07.03.2008р. вони разом поїхали до нотаріусу де він уклав договір купівлі продажу земельної ділянки, площею 0,112 га, розташованої в с. Кароліно-Бугаз, вул. Лісова, 23. В той же день через касу Привокзального відділення Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»були видані кошти в сумі 138000 доларів США. Квитанцію Банку про отримання кредиту він підписав, але самі грошові кошти забрала ОСОБА_8 та Желяско, проти чого він не заперечував. По закінченню укладення угоди йому обіцялась винагорода, тобто через пів року після продажу земельної ділянки він розраховував на прибуток. Про поручителя по кредиту йому нічого відомо не було.

Під час укладення кредитного договору ОСОБА_3 погодився з умовами кредитного договору, підписав кредитний договір, жодних претензій щодо умов його укладення та його змісту не висловлювали.

Банк в свою чергу видав кредит як і просив ОСОБА_3, жодних дій не передбачених договором Банк не вчиняв.

Підставою для виникнення цивільних прав та обовязків є юридичні факти, якими в цивільному праві є обставини, наявність, яких тягне встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обовязків (цивільних правовідносин).

Критерієм для відокремлення станів у системі юридичних фактів є тривалість існування фактичних обставин, у звязку з чим усі юридичні факти розмежовуються на факти короткострокової дії та факти тривалої дії (стану), тобто юридичні стани це обставини, що характеризуються відносною стабільністю і тривалістю строку існування, протягом якого вони можуть неодноразово (у сукупності з іншими фактами) викликати визначені юридичні наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України одним із юридичних фактів, який є підставою виникнення цивільних прав та обовязків, є договори та інші правочини.

Правочином (різновидом яких є договори) є дії особи, безпосередньо спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Стаття 202 ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон повязує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності. Двосторонній правочин це погоджена дія двох сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних правовідносин. Двосторонні правочини є договорами, для яких характерне узгодження волевиявлення двох сторін.

Всі умови договору були викладені у тексті самого договору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів, тобто не надав суду належних доказів недійсності кредитного договору. З моменту укладення кредитного договору до дня винесення рішення в правоохоронні органи по факту шахрайських дій у відношенні нього не звертався.

Не погодившись з позовом Банку до суду звернувся з зустрічним позовом ОСОБА_4, який просить суд визнати недійсним договір поруки №014/0018/85/88995/2 від 06.03.2008 року, укладений між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в забезпечення вимог по кредитному договору №014/0018/85/88995 від 06.03.2008 року по зобов`язанням позичальника ОСОБА_3 посилаючись на те, що укладена угода здійснена шляхом замовчування від нього обставин, що мають істотне значення для договору поруки. Він не був взагалі знайомий з позичальником - ОСОБА_3, його доходи були мізерні і по своїй неплатоспроможності він не міг бути поручителем по кредитному договору.

Твердження ОСОБА_4 про те, що він не знав що є поручителем по кредиту спростовуюються поясненнями ОСОБА_4 ( Т.1 зворот а.с.40 ) де останнім власноруч написано, що він є поручителем зайомщика ОСОБА_3 якому було надано кредит в сумі 140 070,00 доларів США для придбання земельної ділянки.

Відповідно до п.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, ст. 203 ЦК України, за якою: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

З договору поруки №014/0018/85/88995/2 від 06.03.2008 р., укладеного між ВАТ Райффайзен Банк Аваль, та ОСОБА_4, як поручителем видно, позивач поручився перед ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» за виконання боржником ОСОБА_3 свого обов'язку за кредитним договором.

Доказів, що при укладенні договору поруки були недотримані умови, додержання яких є необхідними для чинності правочину (ст..203 ЦК України), ОСОБА_4 та його представник суду не подав.

Порука є традиційним, одним із найдавніших інститутів цивільного права та одним із найефективніших способів забезпечення зобов'язань в умовах сучасного цивільного обігу, особливо при укладенні кредитних договорів, оформленні споживчих кредитів тощо.

Порука має складну теоретичну природу, оскільки одночасно є способом забезпечення зобов'язань, а також має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори .

Згідно із ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Виходячи з наведеного визначення, єдиною підставою виникнення поруки є саме договір.

Як випливає із ст. 553 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Він зазвичай лише здійснює підготовчі дії до укладення договору поруки, підшукуючи поручителя і одержуючи його згоду.

Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається. Проте, може трапитися так, що боржнику взагалі не буде відомо про його укладення. Зважаючи на це в договорі поруки доцільно передбачити обов'язок поручителя та/або кредитора проінформувати боржника у письмовій формі про факт укладення договору поруки.

Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається між поручителем і кредитором, як це випливає із ч. 1 ст. 553 ЦК України. Водночас він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов'язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов'язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов'язаний провести таке виконання.

Із законодавчого положення "поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник" випливає обов'язок поручителя надати таке ж виконання, до якого зобов'язаний основний боржник. Таким чином, законодавець фактично поставив знак рівності між зобов'язанням боржника за основним договором та зобов'язанням поручителя за договором поруки - за змістом вони є тотожними.

Стосовно грошових зобов'язань існує абсолютно чітка вказівка про те, що поручитель відповідає "в тому числі і за сплату основного боргу". Отже, поручившись за грошове зобов'язання, поручитель, безперечно, буде зобов'язаний його виконати.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пред'явлення позову до банку про визнання договору поруки недійсним з надуманих підстав, свідчить про небажання поручителя виконати взяті на себе солідарні з боржником зобов'язання та намагання уникнути відповідальності.

Суд, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до обґрунтованого висновку, що твердження позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є недоведеними та непідтвердженими, голослівними, у звязку з чим неспроможними та такими, що не спростовують висновків суду про виникнення заборгованості перед банком.

У зв`язку з розглядом справи позивач за первинним позовом сплатив судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з солідарно з відповідачів ОСОБА_3, скольського Д.О. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»сплачені позивачем судові витрати: це судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 526, 553, 554, 589, 590, 610, 611, 614, 623, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором в сумі 2510671 (два мільйони п`ятсот десять тисяч шестисот сімдесят одна) гривня 77 копійок, яка складається з:

-Заборгованості за кредитом 1102009, 98 грн.;

-Заборгованості за відсотками 296482, 40 грн.;

-Пеня за прострочення тілу кредиту 78824, 74 грн.;

-Пеня за прострочення відсотків по кредиту 1033354, 65 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи в розмірі 30,00 грн.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Луняченко В. О.