Рішення № 21469453, 02.02.2012, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 1502/164/2012

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2012 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Танасогло Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 33093,45 гривні та моральної шкоди у розмірі 1700 грн., завданих внаслідок ДТП.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 27 вересня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, при участі автомобілю марки «Opel Vectra», д/н НОМЕР_1, під керування ОСОБА_2, та автомобілем марки «Volkswagen», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який керував автомобілем на підставі довіреності. У дорожньо-транспортній пригоді постановою Арцизького районного суду Одеської області суду від 14 грудня 2009 року відповідача визнано винним в порушенні Правил дорожнього руху України і скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки відповідач відмовляється відшкодувати завдані збитки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник третьої особи ОСОБА_4, яку позивач уповноважив на підставі довіреності вести справи у всіх судових установах з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, діючи на підставі довіреності від 05.04.2011 року та угоди №16 від 02.04.2011 року у судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечував. Крім того, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причину своєї неявки суду не повідомив.

Викладені обставини відповідають положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії постанови Арцизького районного суду Одеської області від 14 грудня 2009 року, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, оскільки він порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно копіям протоколу огляду транспортного засобу від 21.10.2009 року та довідки Відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.09.2009 року на 101 км + 500 м а/д Одеса-Білгород-Дністровський-Монаши, автомобіль марки «Volkswagen», д/н НОМЕР_2, отримав значні механічні пошкодження.

Відповідно до копії довіреності серії ВМО №879279 від 24.11.2009 року, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 управляти та розпоряджатись належним йому автомобілем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області 07 лютого 2007 року.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, що завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обємі, особою, що завдала цю шкоду.

Статтею 1187 ЦК України передбачено,що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.03.1992, № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками визначаються втрати, які зазнала особа та доходи, які вона не отримала. Такі збитки повинні відшкодовуватись у повному обсязі.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що суд зобовязує винну особу відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, при цьому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно копії Висновку спеціаліста №56 експертного автотоварознавчого дослідження від 12.11.2009р., вартість відновлювального ремонту становить 32650,82 грн.

Вартість послуг експерта-товарознавця склала 300 грн., (квитанція від 21.10.2009 року); вартість шести поїздок з с. Колісне в с.м.т. Сарата склала 42 грн.; оплата виїзду експерту з м. Арциз склала 100 грн.; поштово-телеграфні розходи 0,63 грн.. Загалом матеріальні збитки склали 33093,45 гривень.

Тому вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, оскільки підтверджується доказами наявним в матеріалах справи.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1700 грн., суд вважає, що вони також підлягають задоволенню у звязку з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що позивачу було заподіяно моральну шкоду, що виразилася у позбавленні позивача можливості певний час користуватися автомобілем, як транспортним засобом, затратити час на проведення технічного висновку, тому керуючись принципами розумності і справедливості суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 1700 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 79, 209, 212- 215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33093 (тридцять три тисячі девяносто три) гривні 45 копійок заподіяної йому матеріальної шкоди та 1700 (одну тисячу сімсот) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання юридичних послуг у розмірі 600 (шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 347 (триста сорок сім) гривень 94 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя

Арцизького районного судуТ.М. Танасогло