Вирок № 21469025, 13.01.2011, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-26/11р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 рокусмт. Березнегувате Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І., за участю державного обвинувача старшого помічника прокурора Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новосергіївка Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, не військовозобовязаного, працюючого за домовленістю, проживаючого в АДРЕСА_1, такого, що в силу ст.89 КК України не судимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку та неповнолітнього сина, військовозобовязаного, працюючого за домовленістю, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в тому, що судовим слідством

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи на ставку села Новосергіївка Березнегуватського району Миколаївської області, де вживали спиртні напої, помітили біля сторожки мішки із зерном та вирішили заволодіти чужим майном.

З цією метою вони, близько 13 години, підійшли до будівлі сторожки та, застосовуючи насилля до сторожа ОСОБА_4, який їм перешкоджав, штовхнули останнього в спину, від чого той упав, і, взявши три мішки із зерном, погрузили їх в багажник автомобіля «ВАЗ 2106»державний номер НОМЕР_1.

Відкрито заволодівши зерном пшениці, належних ОСОБА_5, загальною вагою 138 кг., з місця вчинення злочину зникли на автомобілі, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на 150 грн. 42 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винними себе у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнали повністю та щиро покаялися.

Прокурор просив слухати справу без дослідження доказів та допиту свідків.

На підставі ч.3 ст.299 КПК України та за згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються. Підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 правильно розуміють усі фактичні обставини справи і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 18 липня 2010 року разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_6 вживали алкогольні напої на ставку, де помітили мішки із зерном та вирішили обміняти їх на спиртне. Після відмови сторожа, він та ОСОБА_3 погрузили мішки в багажник автомобіля ОСОБА_6 і поїхали додому. На другий день зерно повернули власнику. У вчиненому чистосердно розкаюється.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 18 липня 2010 року разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_6 вживали вино на ставку. Біля сторожки помітили мішки із зерном та вирішили обміняти їх на спиртне. Не звертаючи увагу на сторожа, разом з ОСОБА_2 погрузили мішки в машину ОСОБА_6 і поїхали в село. Наступного дня зерно повернули ОСОБА_5. У вчиненому чистосердно розкаюється.

Вину підсудних суд знаходить доведеною.

Дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 судом кваліфікуються за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викраденні чужого майна ( грабіж ), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він вважається таки, що не має судимості, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні має малолітню дитину.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до тяжких злочинів, дані про особи підсудних, визнання ними своєї провини і готовність нести покарання.

Обставинами, що помякшують покарання підсудним судом визнається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, а обставиною, що обтяжує їх покарання - вчинення злочину у стані спяніння.

Враховуючи викладене, суд знаходить за можливе призначити покарання підсудним у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції частини статті, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.299, 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, призначивши їм покарання у виді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі кожному.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 ( один ) рік і 6 ( шість ) місяців та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично зявлятися в ці органи на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме: автомобіль «ВАЗ 2106»державний номер НОМЕР_1 залишити у ОСОБА_6 як власника; зерно пшениці вагою 138 кг. залиши у ОСОБА_5 як власника; пляшку з-під вина «Словянське», що зберігається в камері зберігання речових доказів Березнегуватського РВ УМВС України, знищити як предмет, що не представляє цінності.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на реєстраційний рахунок № 31251272210005, відкритий в ГУДК в Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110, судові витрати в розмірі 174,15 грн. з кожного за проведення судової експертизи.

На вирок суду учасниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області, а засудженими в той же термін з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя Г. В. Міщенко