Ухвала суду № 2145362, 04.09.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у першій інстанції Петров B.C.

                                                                                                                         Справа №22а-451/2007 р.

Доповідач Бітов А.І.

                                                                                                                        Категорія №28

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року вересня місяця 04 дня Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого                          - Бітова А.І.

суддів                                      - Золотнікова О.С.

                                                - Милосердного М.М.

при секретарі                         - Усенко С.М.

з участю:

представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - Голотиніна Романа Юрійовича;

представника відкритого акціонерного товариства "Чорноморполіграфметал" - Грабовського Миколи Дмитровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 14 березня 2007 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Чорноморполіграфметал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2004 року відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Чорноморполіграфметал" звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Одесі, Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002090810/0 від 02 серпня 2004 року на суму 7 655, 04 грн., посилаючись на відсутність порушення позивачем норм земельного законодавства, у зв'язку з чим відповідачем безпідставно визначено позивачу суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 7 655, 04 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 листопада 2004 року у задоволенні позову ВАТ "Чорноморполіграфметал" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року рішення господарського суду Одеської області від 08 листопада 2004 року скасовано, позов ВАТ "Чорноморполіграфметал" задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 липня 2005 року рішення господарського суду Одеської області від 08 листопада 2004 року та постанову Одеського

2

апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Одеської області від 22 вересня 2005 року до участі у справі залучено ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в якості відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 листопада 2005 року позовні вимоги задоволені частково, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 02 серпня 2004 року №0002090810/0 в частині донарахування земельного податку в сумі 1 772 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 177, 20 грн. визнано недійсним.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року рішення господарського суду Одеської області від 17 листопада 2005 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2006 року рішення господарського суду Одеської області від 17 листопада 2005 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 02 серпня 2004 року №0002090810/0 про визначення ВАТ "Чорноморполіграфметал" податкового зобов'язання з податку на землю юридичних осіб в сумі 4 607, 20 грн. та 1 098, 64 грн. штрафних (фінансових) санкцій, справу, в цій частині, передано на новий розгляд господарському суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 лютого 2007 року у зв'язку з реорганізацією здійснено заміну відповідача - СДПІ по роботі з великими платниками в Одеській області на СДПІ по роботі з великими платниками у м. Одесі.

Відповідач - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі позовні вимоги не визнав, вказуючи, що вважає позовні вимоги необгрунтованими, вважав правомірним прийняте ним та оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Справа розглянута у відсутності представника другого відповідача - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, належним чином сповіщеного про час та місце судового засідання.

Постановою господарського суду Одеської області від 14 березня 2007 року позов ВАТ "Чорноморполіграфметал" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині донарахування земельного податку та штрафних санкцій за 2002-2003 роки задоволений.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 02 серпня 2004 року №0002090810/0 в частині донарахування земельного податку за 2002-2003 роки в сумі 4 607, 20 грн. за основним платежем та 1 098, 64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На постанову господарського суду Одеської області від 14 березня 2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 03 березня 1966 року за №142 управлінню капітального будівництва (УКБ) була надана земельна ділянка площею до 0,6 га для будівництва "Будинку меблі" у кварталі, яка обмежена вул. Чижикова (вул. Пантелеймонівська), проспектом Миру (Олександрівський пр-т), вул. Куйбишева та Колгоспним провулком.

Вищевказане рішення УКБ не виконало, знесення будівель не проводило, термін будівництва закінчився у 1967 році.

Право на подальше користування земельною ділянкою УКБ не оформлювалось.

3

На вказаній земельній ділянці за адресою: м. Одеса Колгоспний провулок З, розташований торговельний павільйон-бар, який знаходився у комунальній власності і був придбаний ВАТ "Чорноморполіграфметал" на аукціоні, згідно нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу комунального майна від 03 липня 1996 року, укладеного між позивачем та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Вказаний об'єкт був переданий позивачу, що підтверджено актом прийому-передачі комунального майна від 08 серпня 1996 року за №653. Договір купівлі-продажу зареєстрований рішенням виконкому Одеської міської ради №611 від 27 вересня 1997 року.

На підставі розпорядження Одеського міськвиконкому №1054р від 10 жовтня 1997 року "Про затвердження переліку тимчасових об'єктів торгівлі, що підлягають реконструкції" та замовлення позивача була розроблена та узгоджена в установленому порядку проектна документація по реконструкції існуючого павільйону з літнім майданчиком, який був введений в експлуатацію актом державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації від 14 жовтня 2002 року.

Таким чином, позивач набув право власності на вказане майно, шляхом придбання об'єкту приватизації на аукціоні.

У зв'язку з тим, що Одеською міською радою з моменту укладання договору купівлі-продажу комунального майна, тобто з 1996 року не вирішувалось питання, щодо оформлення договору оренди земельної ділянки, на якій це майно знаходилось, позивачем 04 жовтня 2000 року було направлено Міському голові заяву щодо видачі документів на право користування земельною ділянкою, які позивачем не отримані до теперішнього часу.

Отже, документи на право власності або користування спірною земельною ділянкою у встановленому Законом порядку позивачем на момент судового розгляду даної справи оформлені не були.

З 24 травня 2004 року по 07 липня 2004 року, з перервою у роботі, працівниками СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області проводилась комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ "Чорноморполіграфметал" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2002 року по 31 березня 2004 року.

За результатами проведеної перевірки СДПІ був складений акт №818/16-1/16-128/00383708/4 від 30 липня 2004 року, на підставі якого СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2004 року №0002090810/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 6 379, 20 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 275, 84 грн., що нараховані на підставі п.п.17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з тих обставин, що оскільки позивач є власником майна, яке знаходиться на зазначені вище земельній ділянці, то це фактично є підставою та зобов'язує позивача сплачувати податок на землю.

Не погодившись з прийнятим відповідачем - СДПІ податковим повідомленням-рішення від 02 серпня 2004 року, позивач звернувся до СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області зі скаргою від 09 сепрня 2004 року.

Рішенням СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області про результати розгляду скарги від 27 серпня 2004 року №9401/10/10-01/263 податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2004 року №0002090810/0 залишено змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2004 року №0002090810/0, позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "земельний податок з юридичних осіб" у зв'язку з порушенням позивачем ст.ст. 2, 13, 15 Закону України "Про плату за землю".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою підставою для нарахування та сплати земельного податку є наявність у позивача права землекористування, посвідченого у встановленому Законом порядку та відповідних даних у державному земельному кадастрі. Відтак, тільки наявність перелічених обставин може бути доказами

4

фактичного землекористування та, як наслідок, виникнення у землекористувача зобов'язань по сплаті земельного податку.

Суд першої інстанції вважав необгрунтованими посилання відповідача - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не те, що відсутність оформленого документу, який посвідчує право на земельну ділянку, не звільняє власників та землекористувачів від сплати земельного податку.

Відповідачем не була доведена суду правомірність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 4 607, 20 грн. та 1 098, 64 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ВАТ "Чорноморполіграфметал" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області №0002090810/0 від 02 серпня 2004 року, в частині донарахування позивачу земельного податку за 2002-2003 роки та штрафних санкцій, а саме: 4 607, 20 грн. за основним платежем та 1 098, 64 грн. штрафних (фінансових) санкцій, цілком обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини донарахованого земельного податку за 2004 рік в розмірі 1 772 грн. та 177, 20 грн. штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2004 року, суд зазначив, що постановою господарського суду Одеської області від 17 листопада 2005 року оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області від 02.08.2004 р. визнано недійсним в частині донарахування земельного податку в сумі 1772 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі І 77,20 грн. Зазначена постанова господарського суду від 17 листопада 2004 року в цій частині набрала законної сили.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 2, 5, 13, 15 Закону України "Про плату за землю", ст. 22, ч.1 ст. 23, ч.1 ст. 30, ст. 67 Земельного Кодексу України (в редакції від 05 травня 1993 року, що не діє але був чинний та регулював земельні відносини на час набуття позивачем права власності на комунальне майно за договором від 03 липня 1996 року), ст.ст. 116, 125, 126 Земельного Кодексу України (в редакції від 25 жовтня 2001 року).

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі вказується, що право користування зазначеною земельною ділянкою у позивача виникло з дня виникнення права власності на майно, розташоване на цій ділянці, тому позивач повинен був сплачувати плату за землю, не зважаючи на відсутність документів, відповідно до яких він набуває права на користування цією ділянкою.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки з аналізу норм ст.ст. 5, 13, 15 Закону України "Про плату за землю", ст.ст. 116, 125, 126 діючого Земельного кодексу України витікає, що обов'язковою підставою для нарахування та сплати земельного податку є наявність у позивача права землекористування, посвідченого у встановленому Законом порядку та відповідних даних у державному земельному кадастрі. Відтак, тільки наявність перелічених обставин може бути доказами фактичного землекористування та, як наслідок, виникнення у землекористувача зобов'язань по сплаті земельного податку.

Крім того апелянт зазначав, що до 15 грудня 2006 року справи про визнання недійсними актів були підвідомчі господарським судам, а за нормами ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, згідно п.1 ч.2 ст. 167 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування або визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень. На думку апелянта, суду належало закрити провадження у справи за вимогами позивача про визнання недійсним акту відповідача відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Судова колегія вважає ці доводи апелянта не правовими і, відповідно, не приймає їх до уваги, оскільки на дану справу поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ встановлена ст. 17 КАС України.

5

Щодо неможливості, на думку апелянта, в порядку адміністративного судочинства вирішувати питання про визнання недійсними правового акту, судова колегія вважає необхідним зазначити, що згідно останнього ч.2 ст. 162 КАС України крім зазначених у п.1-8 ч.2 цієї статті постанов, суд може прийняти й іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 14 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2007 року.