Ухвала суду № 2145361, 02.10.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у першій інстанції - Задорожна Н.О.

                                                                                                                      Справа №22а-2311/2007 р.

Доповідач Бітов А.І.

Категорія №35

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року жовтня місяця 02 дня Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого                          - Бітова А.І.

суддів                                      - Золотнікова О.С.

                                                - Милосердного М.М.

при секретарі                         - Усенко С.М.

з участю:

представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні - Горбунової Катерини Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 26 липня 2007 року за позовом приватного підприємства "Банс" до Головного управління Державного казначейства України у Херсонської області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року приватне підприємство (далі ПП) "Банс" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України (далі ГУДКУ) у Херсонської області, Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ), вказуючи, що просить суд зобов'язати відповідача - ГУДКУ у Херсонській області стягнути з державного бюджету бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 600 000 грн., висновок на відшкодування якого безпідставно ухиляється надати органу Державного казначейства відповідач - ДПІ у Херсоні.

Відповідач - ГУДКУ у Херсонській області зазначав, що відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України та п.1 ч.4 Положення про Державне казначействі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232 головне управління здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, отже, до його повноважень не входить контроль зі обгрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету та бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідач - ДПІ у м. Херсоні з позовом не погодилася, вважає його безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню, зазначаючи, що ДПІ було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року, в ході якої було встановлено, що заявлена до відшкодування сума ПДВ не була фактично сплачена постачальникам товарів у попередньому звітному періоді, що є порушенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

ВіДПІкодуванню підлягають лише суми, які було сплачено до бюджету, що випливає із самої суті поняття податку, його основної функції щодо формування доходів Державного

2

бюджету та поняття платника податків як особи, яка згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Постановою господарського суду Херсонської області від 26 липня 2007 року позов задоволено.

Зобов'язано ГУДКУ у Херсонські області (м. Херсон, вул. Комсомольська, 21, код 22762213) стягнути з Державного бюджету України - р. рахунок 31118030700002, ГУДКУ у Херсонській області, одержувач - Держбюджет м. Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200, на користь ПП "Банс" м. Херсон, вул. Петренко, 25, код ЄДРПОУ 32617959, ХФ "Херсонтрансбанк" АКБ "Транс банк", м. Херсон, р. рахунок26006301000367, МФО 352822 борг по невідшкодованому ПДВ у сумі 600 000 грн.

Присуджено ПП "Банс" (м. Херсон, вул. Петренко, 25, код ЄДРПОУ 32617959, ХФ "Херсонтрансбанк" АКБ "Транс банк", м. Херсон, р. рахунок 26006301000367, МФО 352822) з Державного бюджету 1 700 грн. судового збору.

Видано позивачу довідку на повернення з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. надмірно сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали, справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Херсоні не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивач є платником ПДВ і за результатами фінансово-господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, подає до органу Державної податкової служби (далі ДПС) за встановленою формою податкову звітність.

В процесі ведення статутної діяльності, підприємством здійснювалися господарські операції з купівлі-продажу продукції (товарів, послуг), що оподатковуються за ставкою 20%.

За даними наданої органу ДПС податкової декларації за жовтень 2006 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем задекларовано залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у сумі 753 655 грн., з яких 600 000 грн. заявлено до бюджетного відшкодування шляхом перерахування заявленої суми на рахунок платника податку в установі обслуговуючого банка.

За наслідками проведеної ДПІ перевірки, оформленої актом від 15 січня 2007 року №15/23-7/32617959, внаслідок порушення підприємством п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 589 093 грн.; прийнято та скеровано позивачу податкове повідомлення-рішення №0000252301/0 від 19 січня 2007 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 589 093 грн.

Позивачем оскаржено до суду прийнятий контролюючим органом акта індивідуальної дії, в зв'язку з чим, на підставі постанови господарського суду Херсонської області від 27 березня  2007  року №9/84-Ап-07,  залишеної без  змін  ухвалою  Одеського  апеляційного

3

адміністративного суду від 04 червня 2007 року, вищеназване податкове повідомлення-рішення було визнано нечинним.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участи ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки питання достовірності заявленого бюджетного відшкодування за звітний період - жовтень 2006 року не містить відомостей, які б свідчили про відсутність заповнених у відповідності з вимогами п.п.7.2.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" виданих постачальниками податкових накладних, або їх заповнення з порушенням встановленого порядку.

Не спростовано також контролюючим органом і факт правомірності формування платником податку податкового кредиту.

Виходячи з положень Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку самостійно визначає напрямки проведення бюджетного відшкодування, зазначаючи їх у податковій декларації.

На підставі пункту 3.4 Порядку відшкодування ПДВ з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає віДПІкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання податкової декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Згідно з п.6.2 Порядку платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягненні коштів бюджету.

Згідно приписів 4.1,4.2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не підтверджено належною доказовою базою обґрунтованість висновків перевіряючих та не спростовано правильність формування позивачем податкового кредиту за здійсненими господарськими операціями.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції визнав позов обґрунтованим і задовольнив його повному обсязі.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ст.ст. 1, 7, 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 48 Бюджетного кодексу України, п.1 ч.4 "Положення про Державне казначействі України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1232, "Порядку відшкодування податку на додану вартість" затвердженого спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02 липня 1997 року №209/72, "Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду, щодо безспірного списання коштів, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість" затвердженого спільним Наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 року №82/245.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволені клопотання ДПІ про зупинення розгляду справи до розгляду судом касаційної інстанції скарги ДПІ на рішення господарського суду Херсонської області та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

4

Судова колегія не приймає до уваги цей довід апелянта, оскільки відповідно до вимоги п.3 ч.1 ст. 156 КАС України - суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Постановою господарського суду Херсонської області та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду, оскарженням яких в касаційному порядку обґрунтовував необхідність зупинення розгляду справи апелянт, згідно ч.5 ст. 254 КАС України набрали законної сили 04 червня 2007 рок. Таким чином, в даному випадку законних підстав для зупинення провадження у справі не було і суд першої інстанції правильно відмовив ДТП у задоволені заявленого клопотання про зупинення провадження у справі.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні також зазначала, що перевіркою (акт №15/23-7/32617959 від 15 січня 2007 року) встановлено, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення ПДВ, що є більшою ніж сума податку фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів. За результатами перевірки, на підставі підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача по декларації за жовтень 2006 року зменшена на 589 093 грн., залишок від'ємного значення в розмірі 589 093 грн. підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Постановою господарського суду Херсонської області від 27 березня 2007 року позов ПП "Банс" до ДПІ у м. Херсоні задоволений, визнано нечинним, прийняте за результатами розгляду акту перевірки №15/23-7/32617959 від 15 січня 2007 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0000252301/0 від 19 січня 2007 року, про зменшення ПП "Банс" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 589 093 грн.

Ця постанова господарського суду Херсонської області була залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2007 року і згідно ч.5 ст. 254 КАС України вищевказані судові рішення набрали законної сили з 04 червня 2007 року.

Отже той факт, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0000252301/0 від 19 січня 2007 року, про зменшення ПП "Банс" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 589 093 грн., прийняте за результатами розгляду акту перевірки №15/23-7/32617959 від 15 січня 2007 року, є нечинним встановлений судовим рішення, що набрало законної сили і, відповідно, не може бути доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, судова колегія звертає увагу, не те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про відсутність у позивача заповнених у відповідності з вимогами п.п.7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" виданих постачальниками податкових накладних, або заповнення таких накладних з порушенням встановленого порядку, за звітний період - жовтень 2006 року.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

5

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 26 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 08.жовтня 2007 року.