Ухвала суду № 2145096, 25.09.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у першій інстанції - Васильєва Л.І.

                                                                                                                       Справа №22а-1867/2007 р.

Доповідач Бітов А.І.

Категорія № 34

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року вересня місяця 25 дня Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого                          - Бітова А.І.

суддів                                      - Золотнікова О.С.

                                                - Милосердного М.М.

при секретарі                          - Усенко С.М.

з участю:

представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - Глушко Дмитра Вікторовича,

представника товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" - Кравченко Олександра Борисовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 03 липня 2007 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до Головного управління державного казначейства України у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (далі ТОВ СГП) "Нібулон" звернулося до суду з позовом до Головного управління державного казначейства України (далі ГУ ДКУ) у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (СДПІ по роботі з ВПП) у м. Миколаєві про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 18 105 675 грн., вказуючи, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві в порушення вимоги ст.ст. 7, 8 Закону України "Про податок на додану вартість" своєчасно не надала до органу державного казначейства висновки щодо відшкодування з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ за березень 2005 року.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість у сумі 2 730 290,41 грн.

Представник ГУ ДКУ у Миколаївській області пояснив, що відшкодування з Державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість на підставі висновку податкового органу чи рішення суду.

2

Представник СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві позов не визнав, вказуючи, що позивач подав податкову декларацію по податку на додану вартість за березень 2005 року за невстановленою формою, ним невірно визначено строк здійснення відшкодування, до цього часу не закінчені зустрічні перевірки по ланцюгу до виробника, у ланцюгу постачальників виявлено суб'єктів підприємництва, які мають ознаки фіктивних, отже, заявлена до відшкодування сума є непідтвердженою.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 03 липня 2007 року адміністративний позов задоволений.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" /54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, р/р 260070162188 в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", філія в м. Миколаєві, МФО 326739, код 14291113/ 2 730 290, 41 грн. (два мільйона сімсот тридцять тисяч двісті дев'яносто гривень 41 коп.) бюджетної заборгованості.

Повернуто з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" /54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, р/р 260070162188 в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", філія в м. Миколаєві, МФО 326739, код 14291113/ сплачене державне мито в сумі 23 800 грн. (двадцять три тисячі вісімсот гривень), перераховане платіжним дорученням від 10 червня 2005 року №10963.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" /54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, р/р 260070162188 в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", філія в м. Миколаєві, МФО 326739, код 14291113/ державне мито в сумі 1 700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого порушеного права на відшкодування з Державного бюджету України залишку бюджетної заборгованості у сумі 2 730 290,41 грн.

Наявність від'ємного значення ПДВ (отже права на бюджетне відшкодування) підтверджується Податковою декларацією по податку на додану вартість за березень 2005 року,

3

дані якої відповідно припису абзацу 2 пункту 7.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є єдиною підставою для отримання відшкодування.

Акт перевірки від 08 червня 2005 року (т.1 а.с.37-61) підтверджує право позивача щодо 17 917 190 грн. експортного відшкодування за березень 2005 року і 188 481 грн. - бюджетного.

Додаток №1 і Додаток №2 до вказаного акту перевірки підтверджують здійснення позивачем експортних операцій і надходження оплати по експортним операціям, які складені СДПІ по роботі з ВПП у м. Херсоні на підставі первинних бухгалтерських і податкових документах позивача (т.1 а.с.62-71).

На доказ здійснення експортних операцій позивач надав вантажно-митні декларації і акти приймання-передачі виконаних робіт (т.4 а.с.301-356).

Доказом сплати позивачем податку на додану вартість є податкові накладні, видані постачальниками товарів (робіт, послуг), платіжні доручення про оплату з врахуванням податку на додану вартість за надані товари (роботи, послуги), книга обліку придбання товарів (робіт, послуг), (т.2 а.с.3-17, 23-323, т.3 а.с. 1-398, т.4 а.с.1-300, т.5 а.с.1-300, т.6 а.с.1-150, т. 9 а.с.4-275, т.10 а.с.1-368, т.11 а.с.1-400, т.12 а.с.1-398, т.13 а.с.1-400, т.14 а.с.1-506, т.15 а.с.1-601).

Отже, суд першої інстанції вважав, що позивачем надані всі необхідні докази, які підтверджують його право на бюджетне відшкодування за березень 2005 року у сумі 18 105 671 грн. (в тому числі 17 917 190 грн. - експортне відшкодування, 188 481 грн. - бюджетне) і залишок невідшкодованої з вказаної суми бюджетної заборгованості, що підлягає стягненню з державного бюджету за рішенням суду - 2 730 290,41 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ст.ст. 1, 7, 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві вказується, що відповідно до п.п. 7.7.5, п.7.7. Закону "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

У зв'язку з цим факт надмірної фактичної сплати податку за результатами звітного податкового періоду платником податку, який звернувся до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості, підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким Закон України "Про податок на додану вартість" пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування у визначених цим Законом випадках.

В той же час, підприємством в позовній заяві не наведено фактів та доказів щодо сплати ПДВ контрагентами ТОВ СП "Нібулон" до бюджету, у зв'язку з чим у підприємства відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету іншими контрагентами платника податків.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки позивач виконав усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру бюджетної заборгованості суд першої

4

інстанції правомірно ухвалив рішення про задоволення позовних вимог позивача та стягнення на його користь бюджетної заборгованості.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195,196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 03 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 жовтня 2007 року.