Ухвала суду № 21451231, 07.02.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа №22-ц-685/12Головуючий у І інстанціїВолчко А.Я.

Категорія26Доповідач у 2 інстанції Березовенко

09.02.2012 УХВАЛА Іменем України 07 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Березовенко Р.В., Малорода О.І.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «БТА Банк», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2011 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «БТА Банк», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 29 вересня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 324 про звернення стягнення на майно, належне йому, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться по АДРЕСА_1. Відповідно до цього виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, мають бути задоволені вимоги ВАТ «БТА Банк», правонаступником якого є ПАТ «БТА Банк»щодо стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 2 387 034,46 грн., суми заборгованості за процентами у розмірі 368 898,02 грн., плати за вчинення виконавчого напису у сумі 18 235,29 грн.

10 листопада 2009 року відділом державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса № 324 від 29 вересня 2009 року про звернення стягнення на належне йому майно. 11 серпня 2010 року винесено постанову № 417/7 про накладення арешту на зазначене нерухоме майно. З огляду на наведене та посилаючись на норми закону, позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис було виконано з порушенням законодавства, а тому просив суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2011 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 червня 2007 року позивачем було укладено з Публічним акціонерним товариством «БТА Банк»кредитний договір № 086/066 на суму 317 000 доларів США. Для забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 12 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2059.

В результаті виникнення з боку позивача заборгованості за вказаним кредитним договором перед ПАТ «БТА Банк»у розмірі 2 387 034,46 грн., суми заборгованості за процентами у розмірі 368 898,02 грн. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було видано виконавчий напис від 29 вересня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за №324, про звернення стягнення на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, розташований на зазначеній земельній ділянці за тією ж адресою, які належать на праві власності ОСОБА_2 та отримано плату за вчинення виконавчого напису у сумі 18 235,29 грн.

Для вчинення виконавчих написів, нотаріусу, банком були надані всі необхідні документи: заява про вчинення виконавчого напису № 36-5/22 від 28 вересня 2009 року; витяг з особових рахунків боржника, відкритих згідно з кредитним договором № 086/066 від 12 червня 2007 року; нотаріально посвідчений договір іпотеки від 20 червня 2007 року 2059; нотаріально посвідчений договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки від 20 березня 2008 року № 1445; копію кредитного договору; досудові вимоги №№ 35-01-6/1139 та 35-01-6/1322, які містять особисті підписи позивача та його поручителя ОСОБА_5 виконані відповідно 14 липня 2009 року та 24 липня 2009 року. Також нотаріусом було перевірено дієвість договору іпотеки шляхом отримання витягу з Державного реєстру іпотек № 24828985 від 29 вересня 2009 року.

На підставі зазначеного виконавчого напису постановою державного виконавця від 10 листопада 2009 року було відкрито виконавче провадження.

11 серпня 2010 року відділом державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було винесено постанову № 417/7 про накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок, розташований на зазначеній земельній ділянці за тією ж адресою, які належать на праві власності ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин справи, на думку колегії суддів, правильно керувався «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, п.п. 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 31, 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст.ст. 526, 589, 590, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 60, 88 ЦПК України та дійшов вірних висновків щодо недоведеності та необгрунтованості вимог та відсутності законних підстав для їх задоволення.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено. Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.

Що ж стосується доводів апелянта щодо відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості, то вони колегією суддів розцінюються критично виходячи з наступного.

В матеріалах справи (а.с.74,75) є вимоги банку від 14 липня 2009 року та 24 липня 2009 року про погашення заборгованості в загальному розмірі 3045 867,50 грн. з власноручними записами позивача про згоду з розміром боргу та згодою про його погашення, які надавалися Банком нотаріусу. Виконавчий напис було вчинено в рахунок погашення заборгованості в значно меншому загальному розмірі 2755 932,48 грн., тобто в межах розміру заборгованості про яку був повідомлений позивач та з розміром якої він погодився.

Крім того, критично судом розцінюються і доводи апелянта щодо завищеного розміру отриманої нотаріусом плати за вчинення виконавчого напису у сумі 18 235, 29 грн.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про нотаріат" № 3125-ХІІ від 02 вересня 1993 року (з наступними змінами і доповненнями) приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Указом Президента України "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій" від 10 липня 1998 року передбачено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Згідно ч.3 ст.3 та п.п. «Л»п.3 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що за видачу виконавчого напису, вчинювану державними нотаріальними конторами, справляється державне мито в розмірі 2% суми, що стягується, але не менше 50 коп.

Оскільки зазначена у виконавчому написі від 29 вересня 2009 року вартість нотаріальних послуг є значно меншою, ніж ставка державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, а граничний максимальний розмір такої плати для приватних нотаріусів чинним законодавством України не обмежений, судова колегія вважає, що визначена за домовленістю між нотаріусом та ПАТ «БТА Банк»плата за видачу виконавчого напису не порушує прав позивача.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: М.А.Поліщук

Судді: Р.В.Березовенко

О.І.Малород