Ухвала суду № 2144806, 27.06.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» червня 2007 року                                                                                                     м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого -               Яковлева Ю.В.

суддів -                          Димерлій О.О., Стае Л.В.

при секретарі -              Усенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 11 квітня 2007 року по справі за позовом акціонерного комерційного банку «Фінбанк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року акціонерний комерційний банку «Фінбанк» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2006 року №0000171333/0 на загальну суму 1 276 665,66грн., від 20.09.2006 року №0000171333/1 на загальну суму 1 276 665,66грн., від 10.11.2006 року №0000171333/2 на загальну суму 1 276 665,66грн., від 23.01.2007 року №0000171333/3 на загальну суму 1 276 665,66грн., від 23.01.2007 року №0000181333/3 на загальну суму 14614,69грн., посилаючись на прийняття СДШ по роботі з ВПП у м.Одесі вказаних податкових повідомлень-рішень з порушенням норм діючого податкового законодавства України у зв'язку з відсутністю порушень акціонерним комерційним банком «Фінбанк» п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2,10 п. 5.2, п.п. 5.4.2, п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5, п.п. 7.6.1. п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7, п.п. 8.7.1 п. 8.7, п.п. 8.1.2 п. 8.1. п.п. 8.2.1 п. 8.2, п.п. 8.3.1, п. 8.3.2. п. 8.3 ст. 8 та п. 1.32 ст. 1. п. 22.2 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги у повному обсязі, а представник СДШ по роботі з ВПП у м.Одесі заперечуючи проти позову, посилався на ті ж самі обставини, що відображені в акті перевірки, стверджуючи про правомірність прийнятих вказаного повідомлення-рішення.

Постановою суду першої інстанції від 11 квітня 2007 року позов задоволено в повному обсязі - скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.08.2006 року №0000171333/0, від 20.09.2006 року №0000171333/1, від 10.11.2006 року №0000171333/2, від 23.01.2007 року №0000171333/3, від 23.01.2007 року №0000181333/3.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, не погодившись з постановою суду першої інстанції, просить скасувати постанову господарського суду

Справа №22а-346/07

Головуючий першої інстанції суддя - Петров B.C.                                                Категорія № 29

Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.

2

Одеської області від 11 квітня 2007 року та прийняти нову постанову про відмову у позові АКБ «Фінбанк» посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вивчивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги АКБ «Фінбанк» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Так, у червні-липні 2006 року представниками СДШ по роботі з ВПП у м.Одесі було здійснено планову виїзну перевірку АКБ «Фінбанк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 рік.

За результатами зазначеної перевірки СДШ по роботі з ВПП у м.Одесі складено акт від 02.08.2006 року №239/13-33.1/20041917/10, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.08.2006 року №0000171333/0, яким донараховано АКБ «Фінбанк» податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 682 265,24грн., застосовані штрафні фінансові санкції на загальну суму 592 400,42грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, АКБ «Фінбанк» оскаржило його в адміністративному порядку до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, ДПА в Одеській області, ДПА України. За результатами розгляду скарг СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, ДПА в Одеській області, ДПА України прийняті рішення №9113/10/13-37-58/410 від 18.09.2006 року, №30792/10/25-007 від 06.11.2006 року, №475/6/25-0515 від 18.01.2007 року, на підставі яких були прийняті вищезазначені повідомлення-рішення.

На думку АКБ «Фінбанк» вказані повідомлення-рішення були винесені з порушенням норм діючого податкового законодавства України, тому воно звернулось з вищевказаним позовом до господарського суду Одеської області про оскарження зазначених повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2006 року №0000171333/0, від 20.09.2006 року №0000171333/1, від 10.11.2006 року №0000171333/2, від 23.01.2007 року №0000171333/3, від 23.01.2007 року №0000181333/3.

Відповідно п.1.32. ст.1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Визначення мети використання придбаних основних фондів, є виключною прерогативою платника податку. 30 вересня 2004 року спостережною радою АКБ «Фінбанк» було прийняте рішення щодо придбання нежитлової будівлі за адресою м. Одеса, пр. Шевченка, 4А з метою використання її в господарській діяльності банку, на підставі якого між АКБ «Фінбанк» та ДП «БСУ УКРХОЛДИНГС» 10.11.2004 року був укладений договір купівлі-продажи нежитлової будівлі.

Згідно пп.8.2.1. п.8.2. ст.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та

3

вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Факт придбання вищезазначених основних фондів саме для власного виробничого використання та для використання у господарській діяльності, підтверджується розпорядженням №94-р від 10.12.2004 року, прийнятим Головою правління АКБ «Фінбанк» про розміщення у будівлі, що знаходиться за адресою: м.Одеса, пр.Шевченка, 4 А, кількох структурних підрозділів банку.

Факт того, що вказана будівля була зарахована до балансу банку за балансовою вартістю 30647013,91 грн., підтверджується балансом банку станом на 01.01.2005р.(л.д.77-83) та інвентарною карткою обліку основних засобів та нематеріальних активів №2064 (л.д.84).

Посилання в апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі на п.13.2. гл. 13 Постанови Правління НБУ від 17.07.01р. №275, зареєстрованої в Мін'юсті 21,08.01 р. №730/5921 «Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківській ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» щодо зміни місцезнаходження АКБ «Фінбанк», то на погляд колегії суддів, дане ствердження не заслуговує на увагу, оскільки цей довід не підтверджує факту не використання споруди у господарський діяльності банку, оскільки стосується порядку зміни місцезнаходження (юридичної адреси) банку, що здійснюється на підставі відповідного рішення акціонерів АКБ «Фінбанк», що на момент здійснення перевірки прийнято не було. Крім того, до АКБ «Фінбанк» надійшов лист Управління Національного банку України в Одеській області від 17.04.207р. № 15-20/2316, в якому зазначається, що «... нормативно-правові акти Національного банку України не передбачають зобов'язання банків щодо відкриття та реєстрації власних не відокремлених структурних підрозділів у приміщеннях, які придбані ними у власність».

Чинним законодавством не передбачено, що тільки ті споруди, які є офіційним (юридичним) місцезнаходженням суб'єкта господарювання, можуть вважатися основними фондами 1 групи, по яким можуть здійснюватися витрати на придбання, що підлягають амортизації.

Посилання СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі на порушення АКБ «Фінбанк» п.1.32 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2 та пп.8.3.1 і 8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо віднесення до складу валових витрат з перевищенням встановленої норми, витрат на поліпшення (ремонт) нежитлової будівлі та споруд, які належать банку та знаходяться за адресою: м, Одеса, пр-т Шевченка, 4А, колегія суддів вважає неправомірним.

Так, згідно п.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податків мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, зв'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду (рік). Відповідно до п.22.2.ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установити, що в 2005 році віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду.

Будівля, розташована за адресою: м.Одеса, по пр. Шевченка, 4А залишилася у складі основних фондів, що підлягають амортизації, і станом на початок звітного періоду (01.01.2005року)  балансова вартість будинку  складала  30   647   013,91   грн.   що,   як

4

зазначалося вище, підтверджується балансом банку станом на 01.01.2005 року, який надавався при проведенні перевірки, банком. Згідно норм п. 8.7.1 ст. 8, п.22.2 ст.22 названого Закону, були віднесені на валові витрати, витрати пов'язані з поліпшенням основних фондів (проведенням ремонтних робіт), у сумі 1 754 321,23 млн. грн., або 5,72%, тобто в межах 10 %, установлених нормами Закону, що підтверджується первинними документами банку.

Безпідставним є твердження СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі щодо подвійного віднесення до складу валових витрат, витрат на страхування майна банку згідно з додаткової угодою від 01.03.05року №2 до договору страхування майна від 01.12.04року №01/01/12ІМ та віднесення до складу валових витрат 202742,98 грн. страхової премії на страхування інтересів банку, пов'язаних із збереженням тієї ж самої будівлі в однакових страхових випадках, тому що будівля за адресою, пр.-т Шевченка, 4А була застрахована від додаткових страхових випадків (в рамках одного договору), які не повторювали попередні страхові випадки та відповідно банком не було допущено порушень п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п.5.4.6. п. 5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також безпідставним є твердження апелянта щодо заниження позивачем податку на прибуток за рахунок подвійного віднесення витрат на страхування майна банку в розмірі 202 742,98 грн.

У відповідності з положеннями пп. 5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» (в редакції, яка діяла у 2006 році) до валових витрат включаються витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

В частині вказаного акту перевірки щодо валових витрат на професійну підготовку фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку, на підставі якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в порушення приписів п. 1.6 п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005року за № 925/11205, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі не довела факт порушення позивачем пп. 5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає безпідставним застосування СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі штрафних санкцій до позивача згідно п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року. Так, відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих

5

розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Докази скоєння АКБ «Фінбанк» злочину щодо ухилення від сплати податку у матеріалах справи відсутні, крім того не надано СДГП по роботі з ВПП у м.Одесі і доказів декларування АКБ «Фінбанк» переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування.

Також, чим саме позивач порушив наведені вище положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідач в акті перевірки не вказав та не довів факт встановлення цих порушень і суду. У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, відповідач необгрунтовано визначив вищевказані норми Закону підставами для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

Відтак, посилання відповідача на невірне тлумачення судом 1-ї інстанції норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» є не заслуговуючими уваги.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 682 265,24 гривень та неправомірно нараховано штрафні(фінансові) санкції в розмірі 609 015,11 гривень.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції при розгляді справи і прийнятті постанови від 11 квітня 2007 року правильно і в достатньому обсязі встановив обставини справи порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 11 квітня 2007 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Фінбанк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.