Ухвала суду № 2144801, 16.08.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» серпня 2007 року                                                                                               м.  Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого -                      Яковлева Ю.В.

суддів -                                 Димерлій О.О.,  Стас Л.В.

при секретарі -                     Вихренко К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову господарського суду Одеської області від 07 травня 2007 року по адміністративній справі за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Південь» до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0050642301/0 від 26.02.2007 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 178959 гривень,

ВСТАНОВИЛА:

06 березня 2007 року державне підприємство Міністерства оборони України «Південь» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0050642301/0 від 26.02.2007 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 178950 гривень,  посилаючись на відсутність порушень п.п. 7.8.2  п. 7.8  ст.  7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги у повному обсязі,  а представник ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області заперечуючи проти позову,  посилався на ті ж самі обставини,  що відображені в акті перевірки,  стверджуючи про правомірність прийняття вказаного повідомлення-рішення.

Постановою суду першої інстанції від 07 травня 2007 року позов ДП МО України «Південь» було задоволено в повному обсязі. Податкове повідомлення-рішення №0050642301/0 від 26.02.2007 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 178950 гривень - було скасовано.

В апеляційній скарзі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області,  не погодившись з постановою суду першої інстанції,  просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 07 травня 2007 року та прийняти нову постанову про відмову ДП МОУ «Південь» в задоволенні позовних вимог,  посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права.

Справа №22а-831/07

Головуючий першої інстанції суддя - Фаєр Ю.Г.                                              Категорія № 29

Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.

Заслухавши доповідача,  доводи апеляційної скарги,  вивчивши матеріали справи,  перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги,  колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції правильно встановлено,  що у січні-лютому 2007 року представниками ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області було здійснено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового,  валютного та іншого законодавства ДП МОУ «Південь» за період з 01.10.2005 року по 30.09.2006 рік.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області складено акт від 26.02.2007 року №633/23-0/24971375 від 26.02.2007 року,  на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення №0050642301/0 від 26.02.2007 року,  яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на суму 91583, 75 гривень та застосовано штрафні санкції по цьому податку на суму 77570 гривень. Зазначене повідомлення-рішення оскаржується ДП МОУ «Південь» в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 178950 гривень.

Вважаючи,  що вказане повідомлення-рішення було винесено з порушенням норм діючого податкового законодавства України,  позивач звернувся з вищевказаним позовом до господарського суду Одеської області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення №0050642301/0 від 26.02.2007 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 178950 гривень.

Відповідно  ст.  65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 року,  господарські організації: державні,  казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства,  а також акціонерні,  холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання,  у статутному фонді яких державі належать частки (акції,  паї),  та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Постановою Кабінету Міністрів України №50 від 15.01.05 року затверджено Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Господарські організації (крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи,  державних банків та державного підприємства «Енергоринок»,  та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,  її дочірніх підприємств і господарських товариств,  пакети акцій яких передано до статутного фонду Компанії) здійснюють відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім частини прибутку (доходу),  сплаченої відповідно до  ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Відповідно п.3 названого Порядку і нормативів відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році,  починаючи з березня,  здійснюється державними,  у тому числі казенними,  підприємствами (крім державного підприємства «Енергоринок») та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами у розмірі 50%,  а акціонерними,  холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання,  у статутному фонді яких державі належать частки (акції,  паї),  та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 30% чистого прибутку (доходу),  розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Визначена відповідно до вказаних Порядку і нормативів,  частина прибутку (доходу) сплачується у строки,  встановлені для сплати податку на прибуток підприємств,  і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України,  відкриті в органах Державного казначейства України.

Інформацію про нарахування та сплату частини прибутку (доходу) відповідно до цих Порядку і нормативів господарські організації подають центральним та місцевим органам виконавчої влади,  до сфери управління яких вони належать або які здійснюють функції з управління частками (акціями,  паями),  що належать державі у їх статутному фонді,  та відображають у декларації з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,  що відрахування державними підприємствами до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово - господарської діяльності у 2004 року та наростаючим підсумком субквартальної фінансово - господарської діяльності у 2005році підпадає під визначення дивідендів,  відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порядок оподаткування дивідендів визначено п.7.8  ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно до п.п.7.8.2 п.7.8  ст. 7 цього Закону,  крім випадків,  передбачених п.п.7.8.5 цього пункту,  емітент корпоративних прав,  який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам),  нараховує та вносить до бюджету до/ або одночасно з виплатою дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки,  визначеної п. 10.1  ст.  10 вказаного Закону,  нарахованої на суму дивідендів,  призначених для виплати,  без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1  ст. 10 названого Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав,  що є резидентом,  незалежно від того,  чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток,  надані цим Законом або іншими законодавчими актами,  чи у вигляді застосування іншої ставки податку,  ніж встановлена пунктом 10.1  ст. 10 цього Закону (крім платників цього податку,  які підпадають під дію п.7.2  ст. 7 чи п.п.10.2.3 п. 10.2  ст. 10 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи,  статутний фонд позивача на момент створення підприємства згідно установчих документів,  рахунку 46 «Невнесений уставний фонд» становить 50 000 гривень,  однак фактично на балансовому рахунку ДП значиться 0, 00 гривень. Статутний фонд підприємства до даного часу не сформовано,  доля держави в статутному фоні підприємства не визначена,  що не заперечується відповідачем.

Тобто,  без визначення долі держави в статуті підприємства сторони у даній справі не мають можливості однозначно визначитися у розмірі нарахування та перерахування дивідендів у державний бюджет.

Посилання в апеляційній скарзі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області на порушення ДП МОУ «Південь» п.п.7.8.2 п.7.8  ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.5.1  ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року,  колегія суддів вважає неправомірним,  тому що згідно  ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,  встановлених законодавством.

Чинне законодавство поширюється і на державні некорпоратизовані,  казенні або комунальні підприємства,  які зараховують суми дивідендів у розмірі,  встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом,  в управлінні якого знаходяться такі підприємства,  відповідно до державного або місцевого бюджету.

Окрім цього,  чим саме позивач порушив наведені вище положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  апелянт у самому акті перевірки не вказав та не довів факт встановлення цих порушень і суду. У зв'язку з цим,  колегія суддів вважає,  що відповідач необгрунтовано визначив вищевказані норми Закону підставами для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. А посилання відповідача на невірне тлумачення судом 1-ї інстанції норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  Закону України «Про погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік»,  Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік»,  є не заслуговуючими уваги.

Відповідно до ч.2  ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України,  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином,  з урахуванням вищевикладеного,  колегія суддів вважає,  що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 178950 гривень.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає,  що суд 1-ї інстанції при розгляді справи і прийнятті постанови від 07 травня 2007 року правильно і в достатньому обсязі встановив обставини справи,  та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права,  а доводи,  наведені в апеляційній скарзі,  є несуттєвими та правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1  ст.  195,  п. 1 ч. 1  ст.  198,   ст.  200 та п. 1 ч. 1  ст.  205 КАС України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 07 травня 2007 року по адміністративній справі за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Південь» до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0050642301/0 від 26.02.2007 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 89745 гривень та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 1789590 гривень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набуває законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.