Рішення № 21447897, 20.12.2011, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-12215/11 Головуючий у 1 й інстанції - Галічий В.М.

Категорія 55 Доповідач - Глущенко Н.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Баранніка О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Косенко І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційними скаргами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 13 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до ТОВ «Руденко»про захист прав споживачів / т. 1 а. с. 3-8 /.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилались на те, що ОСОБА_2 є власницею домоволодіння АДРЕСА_1, в якому проводились ремонтно-будівельні роботи і у звязку з чим, 11.03.2008 року, між ОСОБА_3 та ТОВ «Руденко» було укладено Договір поставки товару (далі Договір), згідно якого товариство зобовязалось виготовити та передати їм у власність товар: двері (розпашні, ясень) 8 полотен; двері (відкатні, ясень) 4 блоки. Всі двері під скло, загальною вартістю 46200 грн.

У вартість виробів входили виготовлення, доставка, установка дверей, зашивка всіх відкосів та відкатних дверей.

Згідно п. 2.1 Договору відповідач зобовязаний був поставити товар не пізніше 01.06.2008 року в належний ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1.

При цьому відповідач гарантував виготовлення виробів згідно ГОСТ 2166-78 (двері), ГОСТ 19917-93 (меблі), строк гарантії 18 місяців.

Крім того, позивачами було додатково узгоджена поставка інших виробів, а саме: вхідних дверей, гвинтових сходів, сходів, огорожі, дверей в підвал. Узгодження поставки вказаних виробів здійснювалося ними з відповідачем шляхом погодження ескізів проектів.

В порушення умов Договору відповідач поставив товар та почав роботи по його установці через 7 місяців після встановленого Договором строку поставки, а роботи з установки виробів було закінчено 10.04.2009 року. При цьому, після установки товару в належному місці, позивачам стало зрозуміло, що поставлений товар не відповідає якості виробів представлених в салоні. Товар виготовлений та встановлений з численними дефектами та недоліками і, як вважають позивачі, взагалі є таким, що не підлягає експлуатації внаслідок його небезпечності для життя і здоровя їх сімї.

Так, у виробах, поставлених відповідачем, виявлені позивачами наступні дефекти та недоліки:

1)двері в санвузол лутка дверей пофарбована смугами, деренчить скло при їх відкриванні та закриванні, обшивка в тріщинах;

2)вхідні двері - різний малюнок на картках дверей, тріщини шпону, не пофарбовані ділянки, з ручки на дверях злізло покриття, існує затирання петлі, деталі на дверях різного кольору та інше;

3)двері відкатні в зал незадовільна підборка деталей дверей, неякісне пофарбування, тріщини, збиття дверей;

4)двері відкані в кухню - не співпадають колір дверей та наличників, деформація наличника, тріщина, сколи на деревяних частинах дверей;

5)двері в підвал брак в конструкції дверей, двері неповністю пофарбовані;

6)двері в санвузол на першому поверсі двері і лутка різного кольору, при цьому лутка пофарбована смугами, деренчить скло при закриванні та відкриванні дверей;

7)гвинтові сходи по радіусу обшивання потріскався шпон, відпав кріпіж від конструкції сходів, нестиковка сходів і перил, невідповідність кількості приступок погодженому проекту, контраст кольору в деталях сходів;

8)сходи з першого на другий поверх взагалі не відповідають погодженому проекту, укорочення перил та повна їх відсутність на певній ділянці сходів, тріщини на всіх стовбцях, тріщини на приступках сходів, фарба-лак на підступках стерта, перила виконані з поганою стиковкою деталей, не пофарбовані ділянки на перилах, плінтус по краю сходів зі слідами клею, з поганою стиковкою деталей та тріщинами.

Викликані позивачами представники відповідача зафіксували неякісність поставлених виробів шляхом запису дефектів та повідомили, що передадуть ці відомості керівництву ТОВ «Руденко», про те дефекти виробів не усунені.

Відповідачем, на вимогу позивачів, не надано жодних сертифікатів якості на клей, фарби, лаки, які були використані у виробах, не надало іншої інформації про вироби, не складено та не надано позивачам для підписання акт приймання-передачі виконаних робіт.

Позивачами 26.06.2009 року було направлено лист відповідачу з проханням організувати проведення експертизи з питань встановлення дефектів, який залишений відповідачем без відповіді.

Також, відповідачем залишено без розгляду та задоволення претензію позивачів від 11.03.2008 року щодо усунення недоліків поставленого товару, як і інші неодноразові звернення з цього питання відповідач залишив поза увагою, у звязку з чим позивачі змушені звернутися з позовом до суду і просили суд: стягнути з відповідача на їх користь спричинені збитки у розмірі 46200 грн. (в рівних частках кожному із них); зобовязати відповідача усунути виявлені недоліки поставленого товару у строк 14 календарних днів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Яросалавська,51; стягнути з відповідача на користь позивачів пеню в розмірі 435204 грн., судові витрати по справі в сумі 157 грн. та 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди (в рівних частках кожному із них) / т.1 а. с. 3-7 /.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволені частково.

Суд стягнув з ТОВ «Руденко»на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 спричинені збитки у розмірі 46200 грн. в рівних частках та зобов'язав товариство усунути виявлені недоліки поставленого товару у строк 14 календарних днів за адресою: АДРЕСА_1

Також, суд стягнув з ТОВ «Руденко»на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках пеню у розмірі 435204 грн., 5000 грн. моральної шкоди та 6961 грн. судових витрат по справі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд стягнув з ТОВ «Руденко»в дохід держави 17000 грн. судового збору /т. 2 а. с. 88-91/.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2011 року доповнено рішення суду від 14.06.2011 року та викладено абзац другий в такій редакції: «стягнути з ТОВ «Руденко»(ЄДРПОУ 24616929) на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 спричинені збитки у розмірі 46200,00 грн. (сорок шість тисяч двісті гривень 00 коп.) в рівних частках та зобов'язати усунути виявлені недоліки поставленого товару у строк 14 календарних днів за адресою: АДРЕСА_1, а саме недоліки наступного товару: огорожа фасадної частини центрального входу в будинок (балясини (стійки), перила, розпірні решітки (рами)); огорожа веранди внутрішнього двору (балясини (стійки), перила, розпірні решітки (рами)); місток внутрішнього двору, внутрішні (відкотні) двері першого поверху (кухня, гардероб, зала 1-го поверху); внутрішні двері та дверні коробки; огорожа та сходи з першого на другий поверх (перила, балясини (стійки), сходи); огорожа та сходи другого поверху (балясини (стійки), перила, розпірна решітка (рама)); огорожа балкону на другому поверсі (перила, розпірні решітки (рами); камінна балка /т. 2 а. с. 162-163/.

Відповідач - ТОВ «Руденко»не погодився ні з рішенням суду від 14.06.2011 року, ні з додатковим рішенням від 13.10.2011 року та звернувся до суду з апеляційними скаргами на них, в яких просить скасувати ці рішення та відмовити позивачам в їх позовних вимогах, посилаючись на те, що ці рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права / т. 2 а. с. 92-101, 169-172 /.

Судом першої інстанції встановлено, 11.03.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали з ТОВ «Руденко»договір поставки товару /т.1 а. с. 9-10/, відповідно до якого відповідач зобовязався виготовити та передати у власність позивачів, а позивачі прийняти та своєчасно здійснити оплату наступного товару: двері (розпашні ясень) 8 штук, двері (відкотні ясень) 4 блоки. Всі двері під скло, без фільонок. До вартості виробів входить виготовлення, доставка, установка, зашивка всіх відкосів (чотири) на відкатних дверях.

Пунктом 2.1 зазначеного Договору передбачено, що товар мав бути поставлений не пізніше 01.06.2008 року з моменту оплати передплати у розмірі «вісімнадцять тисяч двісті гривень». Відповідно до п. 3.1 Договору покупець сплачує поставлений товар за ціною передбаченою в специфікації, а саме: «сорок шість тисяч двісті гривень»/т. 1 а. с. 9/.

Згідно з п. 6.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання його та діє до підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором.

Шляхом погодження ескізів проектів позивачами та відповідачем узгоджено додаткове виготовлення та поставку деревяних виробів: вхідних дверей, гвинтових сходів, сходів з першого на другий поверх, огорожі, дверей в підвал.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачами здійснено передплату за Договором в розмірі 18 200 грн.(як було визначено в договорі), а відповідач ці кошти отримав, проте вироби в строк до 01.06.2008 року позивачам не поставив. Спірні вироби були поставлені лише 10.04.2009 року.

Після поставки та встановлення столярних виробів позивачам стало зрозуміло, що поставлений товар є неякісним, має різні дефекти.

26.06.2009 року позивачі направили відповідачу заяву про організацію проведення експертизи, у звязку з неякісним ним виготовленням виробів з дерева /т. 1 а. с. 18-19/, на яку відповіді надано не було.

Неодноразові звернення позивачів до відповідача з вимогою про усунення дефектів і недоліків по поставленій продукції - відповідачем залишені без задоволення.

Згідно висновку комплексної трасологічної та товарознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1589/1590-10 від 25.01.2011 року та висновку Придніпровської державної академії будівництва та архітектури від 20.01.2011 року /т.1 а. с. 92-190/ - поставлені відповідачем столярні вироби мають суттєві, істотні недоліки, які виникли внаслідок порушення нормативів виготовлення, монтажу та зборки, а також сировинних та прихованих дефектів, які виявилися в процесі експлуатації, встановлено наявність розтріскування дерева, тріщин лакового покриття, відокремлення частин виробів один від одного; покриття дверей шпоном, а не виготовлення із дерева в порушення умов договору; наявність дефектів та недоліків, викликані неналежним виконанням технології їх виготовлення, що мають виробничий характер; відсутність частини перил у верхній частині сходів, що не відповідає кресленню та є небезпечним для використання сходів за цільовим призначенням, а також невідповідність виробів вимогам ГОСТ 11047-90, ГОСТ 8242-88,ГОСТ 475-78.

Крім того, за зазначеним експертним висновком у столярних виробах поставлених ТОВ «Руденко»виявлені наступні дефекти та недоліки: численні поверхневі та заглиблені тріщини дерев'яних виробів та конструкцій; розтріскування та часткове відшарування лакового покритті, яким вкрита більша частина досліджених виробів; відшарування верхніх слоїв деревини; відокремлювання (відклеювання) елементів конструкцій один від одного в місцях їх первинного з'єднання; сколки поверхонь деревини на окремих елементах конструкцій; відщепи шпону на внутрішніх відкотних дверях. Перелічені дефекти та недоліки досліджених дерев'яних конструкції (поверхневі та заглиблені тріщини; відшарування лакового покритті та верхніх шарів деревини; відклеювання елементів конструкцій один від одного) є наслідками руйнації не механічного походження (відсутні сліди стороннього механічного впливу на поверхні конструкції). Сколки та відщепи на окремих елементах конструкції могли утворитися як при неналежному транспортуванні, так і в процесі їх монтажу / т. 1 а. с. 92-190 /.

За таких обставин та виходячи з вимог ст.ст. 8, 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 6, 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст.ст. 22, 23, 60, 1166, 1167 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду від 14.06.2011 року та додаткового рішення суду від 13.10.2011 року в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача на рішення суду від 14.06.2011 року підлягає частковому задоволенню зі скасуванням рішення в частині стягнення моральної шкоди та його зміні в частині розміру стягненої пені в силу п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, а апеляційну скаргу на додаткове рішення - слід відхилити з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановивши рішення про задоволення позовних вимог позивачів в частині відшкодування збитків та усунення недоліків поставленого товару, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду (в частині відшкодування збитків та усунення недоліків поставленого товару) достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище зазначених обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині відшкодування збитків та усунення недоліків поставленого товару згідно п.4 ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, щодо задоволення позовних вимог в частині відшкодування збитків та усунення недоліків поставленого товару, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення в частині відшкодування збитків та усунення недоліків поставленого товару, - судом апеляційної інстанції не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду в частині задоволення позовних вимог про відшкодування збитків та усунення недоліків поставленого товару.

Щодо рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди в розмірі 5000 грн., то воно не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачам в цій частині вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживача»- при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Згідно п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача»( в редакції закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що поставлені відповідачем позивачам столярні вироби є небезпечними для життя і здоровя позивачів, - останніми суду надано не було, а отже не було і підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, що не було прийнято до уваги судом першої інстанції при ухвалення рішення в цій його частині.

Розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що відповідачем порушено строк поставки товару, який було передбачено Договором поставки товару від 11.03.2008 року, а отже в силу п. 7.2 цього Договору, ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача»- позивачі мають право на стягнення з відповідача пені.

Згідно ст. 258 ЦК України позовна давність для стягнення неустойки (штрафу, пені) складає один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі пропустили річний строк позовної давності для стягнення пені, однак позовна давність не може бути застосована судом в силу ч. 3 ст.267 ЦК України, оскільки ніхто із сторін не звертався до суду з заявою про застосування позовної давності.

Постановляючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивачів пені в сумі 435204 грн., суд першої інстанції не прийняв до уваги, що сума пені значно перевищує розмір збитків (46200 грн.), які були стягнені з відповідача на користь позивачів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, в силу ч. 3 ст. 551 ЦК України, виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, рішення суду від 14.06.2011 року, в частині стягнення з ТОВ «Руденко»на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пені в розмірі 435204 грн. в рівних частках, - змінити, зменшивши цей розмір до 20000 грн.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі на додаткове рішення суду від 13.10.2011 року, то вони теж не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду викладені в додатковому рішенні від 13.10.2011 року.

Додаткове рішення по справі ухвалене судом першої інстанції у відповідності з матеріалами справи та нормами матеріального і процесуального права, зокрема ст.220 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2011 року - задовольнити частково, а апеляційну скаргу цього ж товариства на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2011 року - відхилити.

Відмовити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в їх позовних вимогах до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руденко»про стягнення моральної шкоди, скасувавши рішення суду першої інстанції в цій його частині.

Зменшити розмір стягненої пені до 20000 грн.

В іншій частині рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 13 жовтня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: