Ухвала суду № 21445237, 17.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

14 лютого 2012 року           Справа № 18/3359/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя С.В. Барбашова, суддя Л.М. Бабакова, суддя А.М. Білецька,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №424П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.01.12 р. у справі № 18/3359/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська обл.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Статутне територіально-галузеве об’єднання "Південна залізниця", м. Харків;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська обл.

про стягнення дизельного пального

ВСТАНОВИЛА:

14 лютого 2012 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення господарського суду Полтавської області від 03.01.12 р. у справі № 18/3359/11 та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду без змін.

В ході апеляційного провадження було встановлено, що 17.05.2010 року між ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” (виконавець) та ВАТ “Укрнафта”, яке пізніше було перейменовано в ПАТ "Укрнафта" (замовник) було укладено договір транспортного обслуговування №3594/10/2119.

19.07.2010 року між ВАТ “Укрнафта” (покупець) та ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 2201/2/2118, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець –прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме, дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки В виду II ДСТУ 4840:2007 в загальній кількості 487,500 тон. Строк передачі товару - період з липня 2010 року по липень 2011 року; умови поставки: EXW (франко-резервуар ПАТ “Укртатнафта” м. Кременчук, вул.. Свіштовська,3).

На підтвердження факту оплати позивачем товару на суму 5768804,43 грн., що підлягав поставці, до позову додано копію банківської виписки від 29.09.2011р.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору транспортного обслуговування, ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта”, залучено до відправлення вантажу третю особу, - ТОВ “Торговий дім “Укртатнафта”, яке 02.07.2011 року зі станції Кагамлицька СТГО “Південна залізниця” за залізничними накладними № 44359305, № 44359313 та № 44359321 було відправлено на залізничну станцію Венеславівка Відокремленому структурному підрозділу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - Нафтогазовидобувному управлінню "Полтаванафтогаз" (одержувач), цистерни № 72846447, № 74748047 та № 74169954, опломбовані запірно-пломбувальним пристроєм (ЗПП) "Варта-Універсал-М" № М640580, № М640521 та № М902483, із дизельним пальним підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II ДСТУ 4840:2007. Під час відправки вантажу кількість дизельного пального (нетто) в цистерні № 74169954 становила 53550 кг, в цистерні № 72846447 - 48650 кг, в цистерні № 74748047 - 56800 кг. Як вбачається з копій вищевказаних залізничних накладних, маса вантажу визначалася на вагонних електричних вагах ТОВ "ТД "Укртатнафта", які знаходяться на його під'їзній колії. 03.07.2011 року вказані цистерни СТГО "Південна залізниця".

В суді першої та апеляційної інстанції позивач наполягав на тому, що під час проведення представником НГУ "Полтаванафтогаз" огляду було встановлено, що вищевказані цистерни прибули справними із непошкодженими пломбами (ЗПП) вантажовідправника, але в ході перевірки маси вантажу виявлено нестачу дизельного пального в загальному розмірі 1051 кг, в т.ч. у цистерні № 74169954 - 234 кг, в цистерні № 74748047 - 307 кг, в цистерні № 72846447 - 510 кг.

Відповідно п. 5.2.6. Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України”, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року за N 281/171/578/155, результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Як зазначає позивач, 04.07.2011 року заступником начальника Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" з комерційних питань на адресу вантажовідправника та Полтавської дирекції залізничних перевезень за допомогою факсимільного зв'язку були направлені листи-повідомлення № 706 та № 710 відповідно з проханням направити своїх представників для подальшого приймання вантажу за кількістю.

Згідно п. 5.2.10. Інструкції, у добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника.

Листом № 1000-1308 від 04.07.2011 року вантажовідправник повідомив позивача про те, що його представник участі у прийманні вантажу не прийматиме.

04.07.2011 року позивач за відсутності відповіді Полтавської дирекції залізничних перевезень, яка 07.07.2011 року листом повідомила про його відсутність підстав для комісійної видачі цистерн, керуючись п. 5.2.11. Інструкції, 04.07.2011 року розпочав приймання вантажу за кількістю за участю представників Венеславівської дільниці Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" та представника Житлово-комунального підприємства с Петрівка-Роменська Параки Володимира Миколайовича, який діяв відповідно до посвідчення на прийомку продукції № 5 від 04.07.2011 року.

Позивач зазначив, що на підставі п.п. 4.2.2.1. п. 4.2.2. Інструкції під час вимірювання кількості вантажу комісією позивача було застосовано об'ємно-масовий метод вимірювання. За результатами проведеного вимірювання було встановлено, що в цистерні № 74169954 нестача дизельного пального в розмірі 234 кг становить норму відносної похибки при застосуванні такого методу вимірювання (норму природних втрат), в цистерні № 74748047 нестача дизельного пального в розмірі 307 кг також становить норму відносної похибки при застосуванні об'ємно-масового методу вимірювання кількості вантажу (норму природних втрат), в цистерні № 72846447 нестача дизельного пального з урахуванням природних втрат склала 122 кг. Вказані відомості були відображені в актах приймання нафтопродуктів за кількістю, складених за формою № 5-НП.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II ДСТУ 4840:2007 в загальній кількості 122,00 кг, недопоставленого за договором поставки нафтопродуктів № 2201/2/2118 від 19.07.2010р.

Позивач вважає, що за своєю правовою природою договір транспортного обслуговування, укладений між ВАТ “Укрнафта” та ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта”, є договором транспортного експедирування. Відповідно до частини 1 статті 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Статтею 934 ЦК України передбачено що, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 622 Глави 51 ЦК України, боржник не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”, експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом.

В матеріалах справи не має доказів в підтвердження проведення контрольного зважування в присутності представника СТГО “Південна залізниця”.

З приводу тверджень позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п. 31 Правил видачі вантажів (ст.35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць України) (затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), на вимогу одержувача станція зобов’язана зробити в накладній відмітку про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту.

Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано заявником апеляційної скарги, в наданій позивачем залізничній накладній №44359321 така відмітка про видачу вантажу відсутня, тому апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для покладання відповідальності за недостачу на відповідача (постачальника).

Крім того, апелянтом не спростовано наступні обставини, наведені в ході розгляду справи, а саме, спірний товар було прийнято позивачем згідно акту приймання-передачі нафтопродуктів № 01/07 від 30.07.2011 року, вказаний акт підписано позивачем без жодних зауважень. Більш того, як вбачається з п. 2 даного акту, сторони не мають претензій одна до одної по кількості та якості товару. Факт прийняття спірного товару без зауважень підтверджується також копіями пам'ятки про подавання вагонів № 271 від 03.07.2011 року та відомості плати за користування вагонами № 05070113 від 03.07.2011 року. Зазначені документи в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що засвідчують фактичне здійснення господарської операції та передачу товару в певному обсязі. При цьому, з копії пам'ятки про подавання вагонів № 271 від 03.07.2011 року вбачається, що товар був отриманий позивачем 03.07.2011 року о 12:30 (вихідний день). Як вже було вказано, акти приймання нафтопродуктів за кількістю були складені лише 04.11.2011 року, лист-повідомлення № 706 було надіслано позивачем на адресу Полтавської дирекції залізничних перевезень також 04.07.2011 року.

І оскільки контрольного зважування у присутності представника перевізника здійснено не було, то суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими заперечення відповідача проти застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність” та проти покладення відповідальності за нестачу на ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", з цих же підстав суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і посилання апелянта на порушення СТГО “Південна залізниця” пункту 5.2.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України (затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155) –оскільки, як уже зазначалося, відповідно до пам’ятки про подавання вагонів форми та відомості плати за користування вагонами вантаж було прийнято структурним підрозділом позивача від перевізника без зауважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову та покладення на відповідача відповідальності за нестачу вантажу.

Таким чином, наведені обставини є підставою для висновку про порушення позивачем правил прийомки товару та наявності у діяльності товариства недоліків, які негативно впливають на здійснення ПАТ "Укрнафта" господарської діяльності та призводять до безпідставного виникнення спорів, завдаючи про цьому підприємству зайвих витрат.

Колегія суддів вважає, що відповідні дії позивача є підставою для винесення згідно зі статті 90 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали, якою керівника підприємства має бути повідомлено про вказані недоліки з метою проведення правової роботи шляхом обговорення та висвітлення питання стосовно правил прийомки товару, а також вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Вказана окрема ухвала підлягає надсиланню керівникові ПАТ "Укрнафта" з метою усунення вказаних недоліків та вжиття відповідних заходів щодо їх недопущення в подальшому.

Керуючись статтями 22, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику ПАТ "Укрнафта".

Повідомити керівника товариства про вказані недоліки в роботі посадових осіб товариства для вжиття організаційно-правових заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя           С.В. Барбашова

Суддя           Л.М. Бабакова

Суддя А.М. Білецька