Постанова № 21445203, 20.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.02.2012 р. справа №6/190

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,

суддів:Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.

за участю представників сторін: від позивача:не зявився від відповідача:ОСОБА_1 за довіреністю №301/11Д від 05.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області

від10.11.2008р.

у справі№6/190 (суддя Подколзіна Л.Д.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Азовелектрокомплект”, с. Ключеве, Володарський район, Донецька область

доЗакритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, Донецька область

простягнення 1550233,99грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовелектрокомплект”, с. Ключеве, Володарський район, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 1550233,99грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. у справі №6/190 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ЗАТ „АзовЕлектроСталь” на користь ТОВ “Азовелектрокомплект” заборгованість за поставлений товар у сумі 1550233,99грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 15502,34грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового збору у сумі 118грн.

Рішення суду мотивоване тим, що у період з 13.02.2008р. по 16.09.2008р. позивач поставив продукцію в асортименті на загальну суму 1984759,19грн., а відповідач, відповідно, прийняв цей товар, однак зобовязання по його оплаті виконав частково у сумі 434525,20грн.; позивач направив відповідачу вимоги №1 від 17.09.2008р. та №2 від 30.09.2008р. про оплату заборгованості в сумі 1550233,99грн. за отриманий товар в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України; у звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 1550233,99грн.; позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 1550233,99грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. у справі №6/190 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що сторонами не були встановлені строки по оплаті продукції, тому зобовязання відповідача з оплати виникає лише з моменту закінчення семиденного строку після вручення вимоги про сплату продукції та рахунку на оплату. Відповідач не отримував ні рахунків, ні вимог про сплату продукції та доказів відправки на адресу відповідача вимог №1 від 17.09.2008р. та №2 від 30.09.2008р. та рахунків позивачем не представлено. Таким чином, факт отримання вимог та рахунків залишився не доведеним. Крім того, видаткові накладні №РН-000008 від 13.02.2008р. у сумі 39500грн., №РН-0000022 від 25.02.2008р. у умі 55000грн., №РН-0000074 від 19.06.2008р. у сумі 47000грн., №РН-0000092 від 23.07.2008р. у сумі 18964,80грн., №РН-0000106 від 08.09.2008р. у сумі 71700грн., №РН-0000107 від 08.09.2008р. у сумі 17240грн. з боку покупця підписані невідомими відповідачу особами. Отже, факт отримання продукції по вказаним накладним не підтверджений належними доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у його відзиві.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. на підставі відповідного клопотання скаржника було зупинено провадження у справі №6/190 до винесення рішення у справі №40/14пд за позовом ЗАТ „АзовЕлектроСталь” до ТОВ „Азовелектрокомплект” про визнання правочину по поставці електродвигуна Д812 75кВт 220Вт послідовного збудження згідно видатковій накладній №РН-0000102 від 01.09.2008р. недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009р. ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. у справі №6/190 залишено без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2010р. було поновлено апеляційне провадження за апеляційної скаргою ЗАТ „АзовЕлектроСталь” на рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. у справі №6/190.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2010р. на підставі відповідного клопотання скаржника було зупинено апеляційне провадження у справі №6/190 до закінчення Донецьким апеляційним господарським судом апеляційного провадження у справі №40/14пд за позовом ЗАТ „АзовЕлектроСталь” до ТОВ „Азовелектрокомплект” про визнання правочину по поставці електродвигуна Д812 75кВт 220Вт послідовного збудження згідно видатковій накладній №РН-0000102 від 01.09.2008р. недійсним.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.

Листом Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. викликано представників сторін до суду 15.02.2012р. о 13 год. 30 хв. для вирішення питання щодо поновлення апеляційного провадження та розгляду апеляційної скарги. Вказаний лист отриманий сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 01.02.2012р. та 09.02.2012р. поштових відправлень з цим листом.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗАТ «АзовЕлектроСталь»на рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. у справі №6/190.

Представник скаржника у судовому засіданні 15.02.2012р. заявив про припинення провадження у справі №6/190 у звязку з відсутністю предмету спору в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, через те, що відповідачем після винесення господарським судом Донецької області рішення від 10.11.2008р. у справі №6/190 було в повному обсязі сплачено суму заборгованості у розмірі 1550233,99грн., що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до цієї заяви.

Судовою колегією відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки виходячи з приписів ст.ст.101, 103 ГПК України у суду апеляційної інстанції відсутнє право припинити провадження у справі на стадії перегляду рішення суду першої інстанції з підстав, наведених скаржником, через те, що таке припинення може призвести до скасування законного рішення суду. У даному випадку положеннями ГПК України передбачений порядок визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або в частині, а у разі оплати відповідачем судових витрат та виконавчого збору, виходячи з приписів Закону України «Про виконавче провадження»наявні підстави для закінчення виконавчого провадження. Отже, відмова апеляційного суду припинити провадження у справі ніяким чином не порушує прав скаржника.

Після відмови апеляційного суду припинити провадження у справі в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, представник скаржника у судовому засіданні 15.02.2012р. відмовився від апеляційної скарги.

Судовою колегією перевірено повноваження представника відповідача Горячової Г.Г., яка діє на підставі довіреності №301/11Д від 05.01.2011р., та зясовано, що за цією довіреністю їй не надано право відмовитись від апеляційної скарги, у звязку з чим судом відмовлено у прийнятті заяви про відмову від апеляційної скарги, підписаної Гарячовою Г.Г.

Судом апеляційної інстанції також відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату з метою надання скаржнику часу належним чином оформити заяву про відмову від апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційним судом неодноразово надсилались на адресу сторін листи про запит відомостей щодо усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження та про виклик представників сторін до суду для вирішення питання щодо поновлення апеляційного провадження та розгляду апеляційної скарги, тобто відповідач був обізнаний про всі дії, які вчиняються апеляційним судом та мав час та можливість дослідити положення ГПК України, які мають загальний характер та можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин справи та приписів ст.ст.101, 103 цього Кодексу, і як наслідок заявити про відмову від апеляційної скаргу завчасно.

У звязку з відмовою судової колегії у задоволенні вказаних вище заяв, представник скаржника у судовому засіданні 15.02.2012р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання 15.02.2012р. не зявився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Враховуючи ті обставини, що явка представника позивача у судове засідання не була визнана обовязковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Азовелектрокомплект” та ЗАТ „АзовЕлектроСталь” виникли фактичні взаємовідносини з поставки товару. Так, з лютого 2008 року по вересень 2008 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято електродвигуни та муфти в асортименті на загальну суму 1984759,19грн., що підтверджується видатковими накладними: РН-0000008 від 13.02.2008р. у сумі 39500грн., №РН-0000022 від 25.02.2008р. у сумі 5500грн., №РН-0000030 від 08.04.2008р. у сумі 17240грн., №РН-0000035 від 21.04.2008р. у сумі 11000грн., №РН-0000046 від 15.05.2008р. у сумі 39500грн., РН-0000048 від 16.05.2008р. у сумі 64800грн., №РН-0000049 від 16.05.2008р. у сумі 8620грн., №РН-0000058 від 05.06.2008р. у сумі 99600грн., №РН-0000060 від 05.06.2008р. у сумі 23100грн., №РН-0000061 від 05.06.2008р. у сумі 39854,40грн., №РН-0000062 від 06.06.2008р. у сумі 159417,60грн., №РН-0000063 від 06.06.2008р. у сумі 66500грн., №РН-0000067 від 10.06.2008р. у сумі 40500грн., №РН-0000068 від 11.06.2008р. у сумі 3000грн., №РН-0000069 від 11.06.2008р. у сумі 86508грн., №РН-0000070 від 11.06.2008р. у сумі 21360грн., №РН-0000074 від 19.06.2008р.у сумі 47000грн., №РН-0000075 від 25.06.2008р. у сумі 1680грн., №РН-0000077 від 04.07.2008р. у сумі 39500грн., №РН-000079 від 08.07.2008р. у сумі 27000грн., №РН-0000080 від 09.07.2008р. у сумі 112200грн., №РН-0000081 від 09.07.2008р. у сумі 118080грн., №РН-0000082 від 09.07.2008р. у сумі 5472грн., №РН-0000083 від 09.07.2008р. у сумі 6400грн., №РН-0000084 від 09.07.2008р. у сумі 1680грн., №РН-0000090 від 21.07.2008р. у сумі 8620грн., №РН-0000092 від 18964,80грн., №РН-0000093 від 04.08.2008р. у сумі 39500грн., №РН-0000094 від 04.08.2008р. у сумі 40500грн., №РН-0000095 від 04.08.2008р. у сумі 71700грн., №РН-0000096 від 04.08.2008р. у сумі 49500грн., №РН-0000097 від 04.08.2008р. у сумі 39500грн., №РН-0000099 від 07.08.2008р. у сумі 108600грн., №РН-0000102 від 01.09.2008р. у сумі 129900грн., №РН-0000103 від 02.09.2008р. у сумі 17240грн., №РН-0000104 від 02.09.2008р. у сумі 81300грн., №РН-0000105 від 08.09.2008р. у сумі 32091,60грн., №РН-0000106 від 08.09.2008р.у сумі 71700грн., №РН-0000107 від 08.09.2008р.у сумі 17240грн., №РН-0000108 від 08.09.2008р. у сумі 10650грн., №РН-0000109 від 08.09.2008р. у сумі 3600грн., №РН-0000110 від 08.09.2008р. у сумі 52900,80грн., №РН-0000111 від 10.09.2008р. у сумі 49500грн., №РН-0000131 від 15.09.2008р. у сумі 17239,99грн., №РН-0000133 від 16.09.2008р. у сумі 39500грн. з підписами в графі «Прийняв»уповноваженого представника відповідача Шишмана Євгена Григоровича, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: ЯОР №№ 018101 від 13.02.2008р., 018867 від 07.04.2008р., 019101 від 21.04.2008р., ЯНФ №677834 від 16.05.2008р., ЯНК №№ 274770 від 05.06.2008р., 274838 від 10.06.2008р., 274868 від 11.06.2008р., 274998 від 19.06.2008р., НБП №№ 988357 від 24.06.2008р., 988532 від 04.07.2008р., ЯПЕ №№ 346239 від 08.07.2008р., 346442 від 21.07.2008р., 346645 від 04.08.2008р., 346718 від 07.08.2008р., ЯПМ №№ 004118 від 01.09.2008р., 004140 від 02.09.2008р., 004245 від 08.09.2008р., 004380 від 16.09.2008р.

Як встановлено апеляційним судом, у видаткових накладних №РН-0000022 від 25.02.2008р., №РН-0000046 від 15.05.2008р., №РН-0000082 від 09.07.2008р., №РН-0000083 від 09.07.2008р., №РН-0000084 від 09.07.2008р., №РН-0000092 від 23.07.2008р., №РН-0000109 від 08.09.2008р., №РН-0000111 від 10.09.2008р., №РН-0000131 від 15.09.2008р. підпис особи, яка отримала товар посвідчений печаткою ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, а у видатковій накладній №РН-0000087 від 16.07.2008р. наявний підпис Шишмана Є.Г. та відбиток штампу Цеху термообрубної №104 ЗАТ „АзовЕлектроСталь”.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. у справі №40/14пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2010р., відмолено у задоволенні позовних вимог ЗАТ „АзовЕлектроСталь” до ТОВ „Азовелектрокомплект” про визнання правочину по поставці електродвигуна Д812 75кВт 220Вт послідовного збудження згідно видатковій накладній №РН-0000102 від 01.09.2008р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. прийнято відмову ТОВ „Азовелектрокомплект” від позову до ЗАТ „АзовЕлектроСталь” про визнання недійсними угод з постачання електродвигунів і муфт у період з січня по вересень 2008 року, оформлених наступними видатковими накладними: №РН-0000008, №РН-0000022, №РН-0000030, №РН-0000035, №РН-0000046, №РН-0000048, №РН-0000049, №РН-0000058, №РН-0000060, №РН-0000061, №РН-0000062, №РН-0000063, №РН-0000067, №РН-0000068, №РН-0000069, №РН-0000070, №РН-0000074, №РН-0000075, №РН-0000077, РН-0000079, №РН-0000080, №РН-0000081, №РН-0000082, №РН-0000083, №РН-0000084, №РН-0000087, №РН-0000090, №РН-0000092, №РН-0000093, №РН-0000094, №РН-0000095, №РН-0000096, №РН-0000097, №РН-0000099, №РН-00000103, №РН-00000104, №РН-00000105, №РН-00000106, №РН-00000107, №РН-00000108, №РН-00000109, №РН-00000110, №РН-00000111, №РН-00000112, №РН-00000113, зобовязання повернути вказані електродвигуни і муфти, та припинено провадження у справі №44/282пд.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують факт передачі продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури: №СФ-0000009 від 25.01.2008р. у сумі 39500грн., СФ-0000029 від 25.02.2008р. у сумі 5500грн., №СФ-0000043 від 07.04.2008р. у сумі 17240грн., №СФ-0000051 від 21.04.2008р. у сумі 11000грн., №СФ-0000061 від 15.05.2008р. у сумі 39500грн., №СФ-0000062 від 15.05.2008р. у сумі 64800грн., №СФ-0000063 від 16.05.2008р. у сумі 8620грн., №СФ-0000066 від 23.05.2008р. у сумі 39854,40грн., №СФ-0000073 від 05.06.2008р. у сумі 99600грн., №СФ-000075 від 05.06.2008р. у сумі 23100грн., №СФ-0000076 від 06.06.2008р. у сумі 159417,60грн., №СФ-0000077 від 06.06.2008р. у сумі 66500грн., №СФ-0000080 від 10.06.2008р. у сумі 40500грн., №СФ-0000081 від 11.06.2008р. у сумі 3000грн., №СФ-0000083 від 11.06.2008р. у сумі 86508грн., №СФ-0000084 від 11.06.2008р. у сумі 21360грн., №СФ-0000090 від 19.06.2008р. у сумі 47000грн., №СФ-0000093 від 24.06.2008р. у сумі 1680грн., №СФ-0000094 від 02.07.2008р. у сумі 112200грн., №СФ-0000095 від 02.07.2008р. у сумі 118080грн., №СФ-0000098 від 04.07.2008р. у сумі 39500грн., №СФ-0000099 від 07.07.2008р. у сумі 27000грн., №СФ-0000100 від 09.07.2008р. у сумі 5472грн., №СФ-0000101 від 09.07.2008р. у сумі 6400грн., №СФ-0000102 від 09.07.2008р. у сумі 1680грн., №СФ-0000105 від 21.07.2008р. у сумі 8620грн., №СФ-0000106 від 23.07.2008р. у сумі 18964,80грн., №СФ-0000110 від 04.08.2008р. у сумі 39500грн., №СФ-0000111 від 04.08.2008р. у сумі 40500грн., СФ-0000112 від 04.08.2008р. у сумі 71700грн., №СФ-0000113 від 04.08.2008р. у сумі 49500грн., №СФ-0000114 від 04.08.2008р. у сумі 39500грн., №СФ-0000115 від 06.08.2008р. у сумі 108600грн., №СФ-0000116 від 01.09.2008р. у сумі 129900грн., №СФ-0000118 від 01.09.2008р. у сумі 17240грн., №СФ-0000120 від 02.09.2008р. у сумі 81300грн., №СФ-0000124 від 05.09.2008р. у сумі 32091,60грн., №СФ-0000125 від 05.09.2008р. у сумі 71700грн., №СФ-0000126 від 08.09.2008р. у сумі 17240грн., №СФ-0000127 від 08.09.2008р. у сумі 10650грн., №СФ-0000128 від 08.09.2008р. у сумі 3600грн., №СФ-0000129 від 08.09.2008р. у сумі 52900,80грн., №СФ-0000130 від 10.09.2008р.у сумі 49500грн., №СФ-0000131 від 12.09.2008р. у сумі 17239,99грн., №СФ-0000133 від 39500грн. У вказаних вище видаткових накладних є посилання на ці рахунки.

Відповідачем було частково оплачено отриманий товар у сумі 434525,20грн., що підтверджується копіями банківських виписок за 29.02.2008р., 07.03.2008р., 25.04.2008р., 24.06.2008р., 31.07.2008р., 11.08.2008р, 18.08.2008р., 27.08.2008р., 28.08.2008р., 08.09.2008р.

17 вересня 2008 року позивачем виставлено відповідачу письмову вимогу №1 від 10.09.2008р. про оплату заборгованості в сумі 1493494грн. за одержаний товар за вказаними вище видатковими накладними (окрім видаткових накладних №РН-0000131 від 15.09.2008р. та №РН-0000133 від 16.09.2008р.), а 01.10.2008р. позивачем виставлено відповідачу письмову вимогу №2 від 30.09.2008р. у сумі 1550233,99грн. за всіма вказаними вище накладними.

Вказані вимоги отримані відповідачем 17.09.2008р. за вх.№957503 та 01.10.2008р. за вх.№957707, про що здійснено відмітки на вимогах. Відповідач не посилався на підробку позивачем цих відміток, не надав витягу із журналу реєстрації вхідної кореспонденції за вересень та жовтень 2008 року. Натомість, ані у суду першої інстанції, ані у суду апеляційної інстанції не виникло сумнівів у допустимості цих доказів.

У звязку з залишенням вказаних вимог без задоволення, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав. Наведені обставини стали предметом спору у господарському суді.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обвязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених в статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно з частиною першої та частиною сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобовязань щодо поставки продукції, а також виставлення вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України. Разом з цим, відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 1550233,99грн. На час винесення рішення судом першої інстанції доказів у підтвердження відсутності боргу у цій сумі відповідачем надано не було.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача основного боргу у вказаній сумі.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. у справі №6/190 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2008р. у справі №6/190 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Зубченко

Судді: Н.О. Мартюхіна

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 позивачу; 1 відповідачу; 1 до справи; 1 ДАГС; 1 ГС