Постанова № 21445195, 17.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.02.2012 р. справа №22/68б/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБогатиря К.В.

Дучал Н.М.

Склярук О.І. При секретарі: Отцевич В.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не зявився

від кредитора:

від скаржника:ОСОБА_1.- довір. № 15/02 від 15.02.2012р.

ОСОБА_2. довір. № 3686/8/10 від 14.06.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області м. Старобільськ Луганської області на постанову господарського судуЛуганської області від13.12.2011р.

у справі№ 22/68б/2011 (суддя Ковалінас М.Ю.)

за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" м. Луганськ

до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Рамітранс Трейд Плюс»м. Старобільськ Луганської області

пробанкрутство В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.11.2011р. за заявою кредитора ТОВ «Альфа-Метал-Компані»до боржника ТОВ "Рамітранс Трейд Плюс" порушена справа про банкрутство № 22/68б/2011 з врахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 14.11.2011р.

Ухвалою суду від 14.11.2011р. суд відклав розгляд справи на 13.12.2011р. та витребував у ініціюючого кредитора додаткові документи.

Постановою господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначена арбітражний керуючий Сичова В.О.

Постанова суду мотивована тим, що наявність безспірної заборгованості боржника перед бюджетом в сумі 27 580, 80 грн. основного боргу, підтверджується договором поставки товару від 15.02.2010 № 15/02-КП, накладною від 26.02.2010р. № 27102-1, довіреністю від 26.02.2010р. № 2402, рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.2010р. у справі № 23/74, наказом господарського суду Луганської області від 13.09.2010р. у справі № 23/74, постановою від 18.11.2011 ВП № 29882122 ВДВС Старобільського РУЮ Луганської області про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду № 23/74 виданим 13.09.2010р. про стягнення боргу з боржника на користь кредитора в сумі 28 092, 60грн. та іншими матеріалами. Оскільки матеріалами справи підтверджується безспірність й обґрунтованість вимог кредитора, неспроможність боржника виконати свої грошові зобовязання перед кредитором протягом встановленого для їх погашення строку, а також підтвердились ознаки відсутнього боржника, тому суд дійшов висновку про визнання відсутнього боржника ТОВ "Рамітранс Трейд Плюс" банкрутом.

В оскаржуваній постанові суд відмовляє ДПІ у задоволенні клопотання Старобільській МДПІ від 29.11.2011 р. про зупинення провадження у справі про банкрутство, мотивуючи тим, що інформація про розгляд Ленінським районним судом м. Луганська кримінальної справи № 41/11/8025 по обвинуваченню ОСОБА_4. - директора ТОВ "Рамітранс Трейд Плюс" за ч. 3 ст. 212 КК України не може вважатися тим фактом, що обумовлює зупинення провадження у справі №22/68б/2011 про банкрутство ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс”. Також суд посилається на недоведеність заявником, що кримінальна справа №41/11/8025 є дійсно безпосередньо повязаною зі справою № 22/68б/2011 про банкрутство ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс” та не доведено чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи № 22/68б/2011 до закінчення розгляду кримінальної справи № 41/11/8025.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Старобільська МДПІ звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 22/68б/2011 та просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції від 13.12.2011р. та зупинити провадження у справі про банкрутство ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс”.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що на підставі постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 28.03.2011р. ним була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка, за результатами проведення якої складено акт № 10/2300-36432940 від 13.04.2011р. та встановлені порушення податкового законодавства, а саме: ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс” безпідставно сформований податковий кредит від ТОВ «САВ»за період з 01.09.2009р. по 30.11.2009р. у сумі 6361060, 68грн. Також постановою слідчого від 08.06.2011р. Старобільську МДПІ в особі ОСОБА_3 визнано цивільним позивачем у кримінальній справі № 41/11/8025 по обвинуваченню директора боржника ОСОБА_4. за ч. 3 ст. 212 КК України, ця справа знаходиться на розгляді у Ленінському районному суді м. Луганська. Апелянт вважає, що результати розгляду кримінальної справи в частині завданої шкоди державі та цивільного позову МДПІ до підсудного в рамках цієї кримінальної справи, можуть вплинути на розмір її кредиторських вимог у справі про банкрутство, що на думку МДПІ, є суттєвим для вирішення справи про банкрутство № 22/68б/2011.

Також Старобільська МДПІ посилається на безпідставність відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи № 41/11/8025 Ленінським районним судом м. Луганська.

Від ТОВ "Альфа-Метал-Компані" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства та на безпідставність подання апеляційної скарги Старобільською МДПІ, оскільки вона не є кредитором та тому позбавлена можливості оскаржувати постанову суду від 13.12.2011р.

Проте, з такими запереченнями кредитора не догоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи є заява Старобільської МДПІ про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство № 22/68б/2011 від 14.12.2011р. № 8427/8/10, яка надіслана до ліквідатора та боржника раніше, ніж звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову від 13.12.2011р. Крім того, у судовому засіданні 15.02.2012р. колегією суддів було оглянуто оригінал листа ліквідатора, яким останній визнав кредиторські вимоги апелянта в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)

Також пунктом 8.8 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено: «Кредитори, що подали до господарського суду заяви з вимогами до боржника, набувають процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство.».

Отже, з моменту подання заяви з вимогами до боржника ДПІ набула процесуальних прав учасника провадження у справі № 22/68б/2011, пізніше була визнана ліквідатором банкрута як кредитор у цій справі, а тому має право на подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 13.12.2011р.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників скаржника та ініціюючого кредитора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Старобільської МДПІ підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець боржника або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Тобто, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, до заяви про порушення справи про банкрутство повинні бути надані, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження, довідка про хід виконання судового рішення та постанова державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Однак, вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи були додані копії наступних документів: договір поставку товару № 15/02-КП від 15.02.2010р., накладна № 27102-1 від 26.02.2010р., рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2010р. у справі № 23/74, наказ від 13.09.2010р. у справі № 23/74, акт від 28.04.2010р., складений самим ініціюючим кредитором, про відсутність за юридичною адресою боржника.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд ухвалою від 14.11.2011р. витребував у ініціюючого кредитора докази звернення останнього до органу ДВС з наказом господарського суду Луганської області від 13.09.2010р. у справі № 23/74 про стягнення з боржника боргу на користь кредитора.

Однак такі докази були надані до суду першої інстанції вже після порушення справи про банкрутство (01.11.2011р.), про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова від 18.11.2011 про відкриття виконавчого провадження ВДВС Старобільського РУЮ (а.с. 69).

Посилання суду першої інстанції при винесенні постанови про визнання банкрутом від 13.12.2011р. на те, що матеріалами справи підтверджується безспірність й обґрунтованість вимог кредитора, неспроможність боржника виконати свої грошові зобовязання перед кредитором протягом встановленого для їх погашення строку, а також підтвердження ознаків відсутнього боржника, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказане суперечить вимогам закону, а в матеріалах справи відсутні докази відкриття та здійснення виконавчого провадження стосовно стягнення з боржника заборгованості на користь ініціюючого кредитора на момент звернення 01.11.2011р. до господарського суду Луганської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс”.

Отже, при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" не було надано доказів дотримання безспірності та неплатоспроможності.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарським судом Луганської області належним чином не перевірено, чи є заборгованість ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс” перед ініціюючим кредитором безспірною.

Згідно ч. 2 ст. 52 цього ж Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Постановою від 13.12.2011р. господарським судом боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначена арбітражний керуючий Сичова В.О.

За таких обставин, матеріали справи свідчать, що господарський суд Луганської області, порушивши та здійснивши провадження у цій справі (у тому числі, шляхом винесення постанови про визнання банкрутом), надавши невірну правову оцінку наявним у справі доказам, порушив вимоги Закону про банкрутство щодо порядку та підстав порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.

Отже, суд першої інстанції невірно застосував норми ч. 3 ст. 6 та ст. 7 Закону про банкрутство щодо безспірності кредиторської заборгованості та дійшов передчасного висновку про наявність достатніх підстав для порушення справи про банкрутство та введення подальшої процедури банкрутства.

Вищевикладене свідчить про те, що провадження у даній справі було здійснено з порушенням та невірним застосуванням норм законодавства, а справа про банкрутство боржника порушена безпідставно.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 23.11.2011р. у справі № 45/240б, від 30.11.2011р. у справі № 27/60б, від 07.12.2011р. у справі № 27/81б.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю “Рамітранс Трейд Плюс” згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин постанова господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 22/68б/2011 про визнання боржника банкрутом підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ “Рамітранс Трейд Плюс” на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, провадження у справі № 22/68б/2011 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області м. Старобільськ Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 22/68б/2011 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі №22/68б/2011 скасувати.

Провадження у справі № 22/68б/2011 про банкрутство ТОВ «Рамітранс Трейд Плюс» м. Старобільськ Луганської області припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Рамітранс Трейд Плюс»м. Старобільськ Луганської області для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

ГоловуючийК.В. Богатир

Судді:Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 8 прим.

1. боржнику, 1.кредитору,

1. скаржнику, 1. ліквідатору,

1. у справу, 1. ДАГС,

1-ГСЛО, 1-держреєстратору